- •2.Поняття національної культури.
- •3.Народна культура та фольклор.
- •6. Пантеон слов’янських богів як світоглядна модель.
- •7.Київська Русь як соціокультурна система.
- •8. “Слово про Закон, Благодать та Істину” Іларіона Київського: зміст, значення та основні проблеми твору.
- •9. Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури.
- •10. Візантійський канон та його інтерпретація у мистецтві Київської Русі.
- •11. Література доби Київської Русі.
- •12. Загальна характеристика філософської думки Київської Русі.
- •13. Архітектура Київської Русі.
- •14. Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Києва.
- •15. Західні культурні впливи на розвиток Галицько-Волинської культури.
- •16. Розвиток гуманістичних та реформаційних ідей в українській культурі XV – XVI ст.
- •17. Зміст та основні проблеми праці Ст. Оріховського “Напучення польському королеві Сигізмунду Августу”.
- •18. Творчість і.Вишенського.
- •19. Скульптура і живопис України XVI ст.
- •20. Розвиток книгодрукування в Україні XVI ст.
- •21. Специфічні риси Відродження в Україні.
- •22. Українці в освітніх центрах Західної та центральної Європи (ю.Дрогобич, Павло Русин та ін.).
- •23. Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
- •24. Братський рух в Україні.
- •25. Розвиток полемічної літератури в Україні.
- •26. Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
- •27. Діяльність ф.Прокоповича.
- •28. Загальна характеристика культури українського бароко.
- •31. Вияви класицизму в Україні.
- •Живопис в Україні xviіі ст.
- •33. Музична культура в Україні xviіі ст.
- •34. Творчість і.Котляревського.
- •42. Розвиток науки та освіти в Україні хіх ст.
- •46. Архітектура в Україні хіх ст.
- •47. Просвітництво в Україні першої половини хіх ст.
- •48. Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відродженні Наддніпрянської України.
- •49. Культурні товариства “Громада”, “Просвіта”.
- •50. Розвиток музичного й театрального мистецтва в Україні хіх ст.
- •51. Українська література хіх ст.
- •54. Стиль “модерн” в українському мистецтві.
- •59. Українська культура у 80-90-х рр. Хх ст.
- •60. Специфіка розвитку української культури в сучасних умовах.
17. Зміст та основні проблеми праці Ст. Оріховського “Напучення польському королеві Сигізмунду Августу”.
У своєму трактаті -зверненні, апелюючи до розуму і порядності молодого короля, Оріховський закликає його здобути прихильність у підданих справедливістю, доброзичливістю,піклуванням про державні інтереси, захистом народу . Складається зі вступу і двох частин,у яких ще є відповідні розділи — «де повинен мешкати король», «як потрібно захищати державу» і т. д. У приклад молодому королеві автор ставить його батька . Також у приклад ставить Македонського, який навчився спочатку мудрості, а потім військового мистецтва. Станіслав Оріховський багато розмірковує про мудрість і справедливість як найголовніші чесноти, що повинні бути притаманні правителю. Тож автор порушує проблематику поведінки короля зі своїм народом, його роль для суспільства, особливості його приватного життя.Таким чином, Станіслав Оріховський одним із перших в українській літературі епохи Відродження порушив цілу низку актуальних питань про необхідність широкого впровадження науки й освіти в суспільне життя, використання з цією метою багатого історичного досвіду; про переваги навчання і виховання на національному грунті та домінуючу роль науки й освіти у вихованні молоді тощо.
18. Творчість і.Вишенського.
Протягом 16-17 ст на укр.землях РП та ВКЛ тривала релігійна полеміка між представниками різних християнських віросповідань. Одним з визначних полемістів є Іван Вишенський.
Про життя Івана Вишенського існує небагато відомостей. Родом він був із Судової Вишні, містечка біля Перемишля. народився приблизно в середині XVI ст. Письменницька діяльність Вишенського тривала понад двадцять п'ять років. Він є автором багатьох послань та діалогів: «Виявлення дия-вола-світодержця»; «Благочестивому князю Василю» (Послання до князя Василя Острозького); «Порада»; «Послання до всіх взагалі, хто в Лядській землі мешкає»; але найвідомішим € «Послання до єпископів». Основна ідея творів Вишенського — ідея соціальної рівності. Він доводив, що люди є рівними від природи.У контексті ідеї соборності Іван Вишенський критикував світську владу, далеку від ідеалів раннього християнства. Він наголошував, що, одержавши владу від Бога, правитель не може користуватися нею на власний розсуд, чинити свавілля, бо це є грубим порушенням Божих настанов про рівність. Бог дав владу для того, щоб утверджувати закон і справедливість, а не чинити свавілля. У «Писание до всех обще в Лядской земли живущих» письменник намагається зобразити занепад релігійності й моралі в Польській державі.У “Посланні до єпископів» автор засудужує Брестьску унію 1596 року, коли православну і католицьку церкву обєднали. Отже, із творів І. Вишенського чітко видно, що він наголошував на неможливості примирення православ'я і католицизму, необхідності повернення до візантійських традицій; проповідував, що шлях до Бога лежить тільки через духовне очищення, спокутування гріха, дотримання Божих заповідей, засуджував розбещеність світської та духовної влади, захищав «голяка-странника» перед церковними та світськими володарями; наголошував на рівності людей перед Богом.
19. Скульптура і живопис України XVI ст.
Розвиток скульптури безпосередньо повязаний з поступом архітектури, позаяк скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. Так, львівські споруди прикрашали скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Неоціненні шедеври укр.мистецва — скульптурні різьблення львівських каплиць Камп»янів та Боїмів. У ті часи набув поширення скульптурний портрет, який виконував функцію надгробного памятника.
Щодо живопису, то найбільше розвивалося написання ікон. Укр.іконам 16 ст. властиве тяжіння до відображення реального світу. Зображення на образах набували портретних рис окремих людей. Виняткової майстрерності досягли в іконостасі. Справжньою перлиною укр.мистецтва є іконостас Птяницької церкви. Також до шедеврів належать іконостас львівської Успенської церкви. Ікони для нього малювали Федір Сенькович та Микола Петрахнович. Розвивалися і світські жанри, зокрема, зявилися портрет, історична та батальна картини,краєвид. Популярним був портретний живопис, на яких відчутні впливи європейського мистецтва. Показовими щодо цього є портрети князя Констянтина Острозького, руського воєводи Яна Даниловича.