25. Розвиток полемічної літератури в Україні.

Протягом 16-17 ст на укр.землях РП та ВКЛ тривала релігійна полеміка між представниками різних християнських віросповідань, яка загострилася після прийняття Брестської унії 1596 року між католицькою і православною церквою. Ця полеміка пройшла кілька етапів. Першим значним полемічним твором бува трактат Герасима Смотрицького «Ключ від царства небесного»( 1587), який став відповіддю на книгу єзуїта Петра Скарги «Про єдність церкви Божої». Вели поеміку з римсько-католицькими священниками і Василь Острозький у своїй «книжиці» та Стефан Зизаній у «Казанні Св.Кирила». В «Апокрисисі» Христофора Філалета розкриваються справжні причини виникнення унії, яка була вигідна Ватикану, польському королю і шляхті. Хоча основою полеміки була релігія, однак автори порушували і важливі суспільні питання. Яскравим прикладом цьому є полемічний трактат Захарії Копистенського « Палінодія,або книга оборони», в якій автор обстоював право України на незалежність. Серед виданих укр.полемістів слід згадати також Петра Могилу,Мелетія Смотрицького, Івана Галятовського та Івана Вишенського ( + про Вишенського)

26. Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.

Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 p на основі Київської братської школи Петром могилою як колегіум, а в 1636 визн.польскою владою як академія . Тривалий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі науки і філософії не тільки в Україні, вона задовольняла освітні потреби Росії,Білорусії. Навчання тривало 12 років. На чолі стояв ректор.Особливе значення мало вивчення мов, що відкривало доступ до ознайомлення мовою оригіналу праць грецьких, римських авторів. Найпопулярнішим предметом серед студентів була риторика, яка формувала високу культуру логічного мислення. Серед діячів Академії провідне місце посідали Г.Сковорода, І. Гізель, І.Галятовський, С. Яворський, Г. Бужинський, Ф. Прокопович, Л.Барановський, та ін. Щороку тут навчалося більше 2000 студентів. Отже,КМА була центром Просвітництва в Україні,адже мала вплив на все укр.тогочасне суспільство і його розвиток.

27. Діяльність ф.Прокоповича.

Феофан Прокопович (1677—1736 pp.) — це один з найбільш яскравих діячів Києво-Могилянської Академії, професор і ректор, який перебував у тісних стосунках з Петром І. Ф.Прокопович був основним ідеологом реформ Петра І. Він мав значний вплив на формування філософських і суспільно-політичних поглядів А. Кантемира, М. Ломоносова. Діяльність Прокоповича в Академії позначилась на рівні організації й викладання більшості предметів. І хоч за своїми поглядами він був ідеалістом релігійного гатунку, проте велику увагу приділяв природознавству, математиці, викладав ідеї, які не збігались з християнським віровченням.Цікаві суспільно-політичні та етичні погляди мислителя, зокрема його ідеї про людське щастя, яке досягається лише із задоволенням духовних і тілесних потреб людини.На той час це було сміливе вчення, адже Прокопович не заперечував тілесні задоволення.Час Ф.Прокоповича — це час коли активно йшло розмежування науки і теології. Ф. Прокопович виступає одночасно як провідний теолог і науковець свого часу. Він намагався примирити науку і релігію. Він не боявся критикувати навіть Біблію. Ф. Прокопович грунтовно досліджує питання об'єкта і суб'єкта пізнання, проблеми чуттєвості і мислення. Його дослідження відіграють важливу роль навіть у наш час.