- •1. Технологічний розрахунок……………………………………….26
- •І. Розрахунок насадочного абсорбера Завдання на курсове проектування
- •1.Технологічний розрахунок
- •1.1.Визначення маси речовини, що поглинається і витрати поглинача
- •1.2.Побудова робочої лінії процесу абсорбції і розрахунок рушійної сили
- •1.3.Розрахунок швидкості газу і діаметра абсорбера
- •1.4 Визначення цільності зрошення та активної поверхні насадки
- •1.5.Визначення коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Визначення коефіцієнта масо передачі, поверхні масо передачі і висоти абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Механічний розрахунок
- •3.1. Вибір конструкційних матеріалів.
- •3.2. Розрахунок корпуса абсорбера (обичайки)
- •3.3. Розрахунок днища і кришки абсорбера
- •3.4. Розрахунок опорної частини абсорбера
- •4.Підбор допоміжного устаткування
- •4.1. Розрахунок діаметра трубопроводу і вибір сполучних фланців.
- •4.2. Підбор ємності для збору поглинача.
- •Іі.Розрахунок тарілчастого абсорбера Завдання на курсове проектування
- •1.Технологічний розрахунок
- •1.1.Визначення маси речовини, що поглинається і витрати поглинача
- •1.2. Побудова робочої лінії процесу абсорбції і розрахунок рушійної сили
- •1.3. Розрахунок швидкості газу і діаметра абсорбера
- •1.4. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі і масопередачі
- •1.5. Розрахунок тарілок і загальної висоти абсорбера
- •1.6. Розрахунок гідравлічного опору абсорбера
- •2. Механічний розрахунок абсорбера
- •2.1. Розрахунок товщини стінки корпуса (обичайки) абсорбера
- •2.2. Розрахунок днища і кришки абсорбера
- •2.3. Розрахунок опорної частини абсорбера
- •3. Підбор допоміжного устаткування
- •III. Теорія і розрахунок порожнистого форсуночного абсорбера
- •1. Загальні вимоги до ведення масообмінних процесів і використання абсорбційній апаратури
- •2. Гідравліка розпилювальних абсорберів
- •3. Загальна схема розрахунку форсуночних абсорберів
- •3.1. Конструктивний і технологічний розрахунки абсорбера
- •3.2.Конструктивний і технологічний розрахунки форсунок.
- •3.3. Розрахунок
- •4.Приклад розрахунку порожнистого форсуночного абсорбера
- •4.1.Конструктивний і технологічний розрахунки
- •4.2. Розрахунок форсунок
- •4.3. Гідравлічний розрахунок
- •5. Теорія і розрахунок швидкісного абсорбера
- •Список літератури
2.2. Розрахунок днища і кришки абсорбера
У колонних апаратах використовуються кришки і днища (знімні і приварні) різної форми: еліптичної, сферичної, конічної, плоскої. Найбільш раціональними є еліптичні кришки і днища. З обліком цього для проектованого абсорбера вибираємо еліптичне днище (приварне до обичайки) і еліптичну кришку (знімну). Днище і кришка абсорбера так само, як і обичайка, піддані внутрішньому тиску суцільної газової фази Я. Товщину кришки і днища розраховують по рівняннях, аналогічним (2.39). Тому, не роблячи додаткових розрахунків, приймаємо товщину кришки і днища рівними товщині стінки обичайки, тобто 0,016 м.
За ДОСТ 6533-88 вибираємо еліптичне днище з розмірами Dв = 3600 мм; hв = 900 мм; δ=16 мм; h = 30 мм; число болтів z = 80; діаметр болтів М20.
За ДОСТ 1255-67 вибираємо фланці для обичайки і кришки з розмірами Dф = 3600 мм; h = 30 мм; число болтів z = 80; діаметр болтів М20.
2.3. Розрахунок опорної частини абсорбера
Як було відзначено, абсорбційні апарати в більшості випадків розміщаються на відкритому місці і встановлюються на спеціальні фундаменти. При цьому передбачається тверде з'єднання опорної частини апаратів з фундаментом за допомогою анкерних болтів, що охороняють колонні апарати від перекидання під дією вітрового навантаження на бічну поверхню апарата.
Вибираємо для абсорбера опору циліндричної форми [6], виготовлену зі сталі Ст5.
Приймаємо: висоту обичайки опорної частини Ноп= 2,0 м; діаметр опори Dоп = 3,6 м; товщину стінки опори sоп = 0,016 м.
Товщина ребра [4]:
δ = , (2.48)
де G - максимальна вага апарата, МН;
k - відношення вильоту ребра до його висоти;
п - число опорних лап, наварених на бічну поверхню опорної частини колони;
z - число ребер в одній лапі;
l - виліт опори, м;
- напруга на стиск, що допускається, МПа.
Максимальну вагу апарата знаходимо з умови заповнення його водою С = 2,3 МН. Приймаємо: виліт опори n = 0,4 м; відношення вильоту ребра до його висоти k = 0,8; число лап z = 4; число ребер у лапі z = 2; напруга, що допускається, [4] = 100 МПа; Ск = 0,001 м; Сокр. = 0,001 м.
Підставивши числові значення в (2.48), одержимо:
δ =
Перевіряємо міцність зварених швів:
, (2.49)
де - загальна довжина зварених швів, м;
- катет звареного шва, м;
-напруга матеріалу шва на зріз, що допускається, МПа.
По рекомендаціях [4] приймаємо: конструктивно по ескізі апарата = 2,7 м; = 0,008 м; = 80 МПа.
Перевіряємо умову міцності звареного шва:
;
0,58≤1,21.
Умова міцності звареного шва виконується.
Для розрахунку абсорбера на перекидання знаходимо вітровий перекидаючий момент:
Мв = 0,5∙К1∙К2∙qв∙ , (2.50)
де К1, К2 - коефіцієнти;
qв - питоме вітрове навантаження, Па;
Hзаг - загальна висота абсорбера, м.
Загальна висота абсорбера:
Hзаг = Hаб +Ноп; (2.51)
Hзаг = 14,9 +2,0=16,9м.
По рекомендаціях [6] К1 = 0,7; К2= 2; qв = 1000 Па.
Тоді:
Мв = 0,5∙0,7∙2∙1000∙16,92∙3,6=0,720∙106 Па=0,72МПа.
Згинаюча напруга в стінці опори [4]:
(2.52)
Величина згинаючої напруги дорівнює:
= 17,13 МПа.
Розрахункове значення напруги, що менше допускається, = 146,7 МПа.
Робимо перевірку опори на стійкість.
Для відношення знаходимо (6) k1 = 2,07; k2 = 6,7;
Визначаємо коефіцієнт по формулі:
; (2.53)
Перевіряємо умову стійкості опори:
, (2.54)
Е- модуль пружності матеріалу, Па.
Для сталі Ст5 знаходимо [4] Е = 1,88∙1011 Па.
Одержимо:
5,696∙10-3<0,016.
Стійкість опори забезпечена.
Зовнішній діаметр опорного кільця:
D1=Dоп+2∙sоп+2∙l. (2.55)
де Dоп - внутрішній діаметр опори, м.
D1 = 3,6+2∙0,016+2∙0,4 = 4,43 м.
Внутрішній діаметр опорного кільця:
D2=Dоп - 2∙l. (2.55)
D2=3,6 - 2∙0,4=2,8м.
Визначаємо максимальну напругу зминання фундаменту під опорною поверхнею по формулі:
(2.57)
З урахуванням розмірів кільця одержимо:
= 0,329 МПа.
Розрахункова товщина опорного кільця:
(2.58)
Одержимо:
Приймаємо sк = 0,034 м.
Визначаємо мінімальна напруга зминання фундаменту під опорною поверхнею:
(2.59)
Тоді:
= 0,011 МПа.
Отримане значення свідчить про те, що апарат не стійкий на перекидання і потрібна установка фундаментних (анкерних) болтів.
Загальне розрахункове навантаження на фундаментні болти:
Р6 = 0,785∙ (2.60)
Р6 = 0,785∙ МПа.
Необхідне число фундаментних болтів:
, (2.61)
де Fв - площа перетину обраного болта, м2;
k - безрозмірний коефіцієнт;
η - поправочний коефіцієнт/
Вибираємо болти М18 і знаходимо по [6, табл. 13.7], k=1; η = 1.
Приймаємо більше парне число болтів z=4, що відповідає рекомендаціям (7).