- •1. Технологічний розрахунок……………………………………….26
- •І. Розрахунок насадочного абсорбера Завдання на курсове проектування
- •1.Технологічний розрахунок
- •1.1.Визначення маси речовини, що поглинається і витрати поглинача
- •1.2.Побудова робочої лінії процесу абсорбції і розрахунок рушійної сили
- •1.3.Розрахунок швидкості газу і діаметра абсорбера
- •1.4 Визначення цільності зрошення та активної поверхні насадки
- •1.5.Визначення коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Визначення коефіцієнта масо передачі, поверхні масо передачі і висоти абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Механічний розрахунок
- •3.1. Вибір конструкційних матеріалів.
- •3.2. Розрахунок корпуса абсорбера (обичайки)
- •3.3. Розрахунок днища і кришки абсорбера
- •3.4. Розрахунок опорної частини абсорбера
- •4.Підбор допоміжного устаткування
- •4.1. Розрахунок діаметра трубопроводу і вибір сполучних фланців.
- •4.2. Підбор ємності для збору поглинача.
- •Іі.Розрахунок тарілчастого абсорбера Завдання на курсове проектування
- •1.Технологічний розрахунок
- •1.1.Визначення маси речовини, що поглинається і витрати поглинача
- •1.2. Побудова робочої лінії процесу абсорбції і розрахунок рушійної сили
- •1.3. Розрахунок швидкості газу і діаметра абсорбера
- •1.4. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі і масопередачі
- •1.5. Розрахунок тарілок і загальної висоти абсорбера
- •1.6. Розрахунок гідравлічного опору абсорбера
- •2. Механічний розрахунок абсорбера
- •2.1. Розрахунок товщини стінки корпуса (обичайки) абсорбера
- •2.2. Розрахунок днища і кришки абсорбера
- •2.3. Розрахунок опорної частини абсорбера
- •3. Підбор допоміжного устаткування
- •III. Теорія і розрахунок порожнистого форсуночного абсорбера
- •1. Загальні вимоги до ведення масообмінних процесів і використання абсорбційній апаратури
- •2. Гідравліка розпилювальних абсорберів
- •3. Загальна схема розрахунку форсуночних абсорберів
- •3.1. Конструктивний і технологічний розрахунки абсорбера
- •3.2.Конструктивний і технологічний розрахунки форсунок.
- •3.3. Розрахунок
- •4.Приклад розрахунку порожнистого форсуночного абсорбера
- •4.1.Конструктивний і технологічний розрахунки
- •4.2. Розрахунок форсунок
- •4.3. Гідравлічний розрахунок
- •5. Теорія і розрахунок швидкісного абсорбера
- •Список літератури
2. Гідравліка розпилювальних абсорберів
У цьому розділі розглядається розрахунок гідравлічного опору абсорбера і швидкості падіння краплі wк. При цьому основна складність у розрахунку ΔР полягає у визначенні коефіцієнта опору ζ, що входить у рівняння Дарсі-Вецсбаха:
, (3.2)
де H, D - відповідно висота і діаметр абсорбера, м;
wГ - швидкість газу в перетині апарата, м/с;
ρг - щільність газу, кг/м3.
По (3.2) визначають опір циліндричної частини абсорбера (мал. 3.2).
Як відомо:
ζ=f(Reo); Reo=
де wo - швидкість осадження краплі, м/с;
dк - діаметр краплі, м;
μг - динамічна в'язкість газового середовища, Па∙с.
Таким чином, для визначення ζ необхідно мати значення wк, тобто такий підхід до рішення задачі незручний.
Риc. 3.2. До розрахунку гідравлічного опору порожнистого абсорберу.
Установлено [12], що краплі діаметром dк < 0,002 м рухаються як тверді частки; отже, до них, застосовна гідравлічна теорія твердих зернистих матеріалів [3]. Це відкриває перспективу визначення ζ без використання wк, але за допомогою критерію Аr, у який швидкість не входить. Названою теорією встановлено зв'язок Аr с Rе0. Далі приведено висновок рівнянь для визначення ζ за допомогою Аr.
При протиточному падінні краплі, завдяки опору газового середовища, швидкість краплі швидко стає постійною, рівною швидкості її осадження w0. При цьому маса краплі:
встановлюється опором газового середовища:
,
(закон Ньютона), тобто
чи ,
відкіля:
, (3.4)
де - так названий фіктивний критерій Архимеда.
У (3.4) виразимо через ζ і :
∙ (3.5)
У (3.5) ζ=f(Reo). Таким чином, установлено [3] діапазони чисел, для яких ζ визначається по відповідним рівняннях:
стоксовська область Rеа ≤ 2
ζ= ; (3.6)
перехідна область 2 < Rе0 ≤ 500
ζ= ; (3.7)
автомодельна область 500 < Rе0 ≤ 150000
ζ=0,44=const. (3.8)
Підставивши приведені в (3.5) — (3.8) значення ζ і відповідні їм значення чисел Rе0 у (3.5), одержимо критичні значення чисел для названих областей:
стоксовська область Rе0 = 2
перехідна область Rе0 = 500
< 84000, тобто для перехідної області значення чисел лежать у
діапазоні 36 < < 84000;
автомодельна область Rе0 > 500 (наприклад, Rе0 = 600)
На підставі викладеного, розрахунок коефіцієнта ζ і швидкості w0 для часток (крапля) діаметром (dк і щільністю ρк при їх падінні в газовому середовищі з характеристиками ρг і μг за критичним значенням чисел ведемо по наступній ланцюжку:
→Re0→ζ(wo)/
Розраховуємо:
.
За знайденим значенням установлюємо режим падіння краплі (тобто розраховуємо Re0):
≤36; ; ; (3.9)
36< ≤84000;
відкіля:
; (3.10)
>84000; ζ=0,44;
; (3.11)
Відповідно до знайдених значень вибираємо рівняння і розраховуємо значення коефіцієнта опору ζ при ≤ 2 по (3.6), при 2< ≤ 500 по (3.7), а для діапазону 500 < ≤ 150000 ζ = 0,44.
При розрахунку швидкості осадження варто враховувати форму часток, для чого в рівняння для вводимо коефіцієнт форму φф і рівняння приймає
вид = , відповідно wo= , причому для часток кулястої форми фф = 1, для будь-яких інших фф < 1. Установлено, що в умовах осадження при > 84000 для часток округлої форми = 0,77, для кутової = 0,66, для довгастої = 0,58, для пластинчастих = 0,43. Для одержання щирих значень швидкості осадження крапель враховуємо швидкість газу wг. Тоді для розглянутого випадку (протиток) wк = w0 - wг.
Гідравлічний опір входу газу в апарат ΔР2 (розширення) і виходу ΔР3 (звуження) розраховуємо за методикою [2], визначаючу спочатку коефіцієнти опору входу ζвх і виходу ζвих.
По заданій швидкості газу на вході і виході wвих розраховуєм і , по розмірах входу і виходу - їхнього перетину ζвх і ζвих . Визначаємо
відносини , і користаючись [2, табл. ХПІ] знайдених значень відносин і чисел Rе, знаходимо коефіцієнти опору ζвх і ζвих . Опір входу і виходу:
ΔРрозш =ΔР2=ζвх∙ ;
ΔРзвуж =ΔР3=ζвх∙ ;