56. Способи фіксації слідів транспортних засобів: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем, замальовок; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.

У протоколі слідчого огляду необхідно зазначати: місцезнаходження слідів і час їх виявлення; вид і стан ґрунту або покриття дороги, де виявлено сліди; вид слідів (об’ємні, поверхневі); кількість слідів, їх розташування між собою; ширину кожного сліду; глибину об’ємних слідів щодо поверхні дороги; розмір колії; форму малюнка протектора шин, їх розміри, індивідуальні особливості; довжину сліду одного оберту колеса; довжину шляху гальмування; ознаки напрямку руху; ознаки шляху гальмування і ступінь його відображення.

Поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму. У випадку виявлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпілого вони вилучаються в натурі.

З об’ємних слідів транспортних засобів виготовляють гіпсові зліпки (зліпки повинні бути завдовжки 600—700 мм). Для фіксації окремих деталей використовують полімерні матеріали.

57. криміналістичне зброєзнавство - це галузь криміналістичної техніки, що вивчає принципи конструювання й закономірності дії різних пристроїв, функціонально призначених для ураження людини, тварини або інших матеріальних об'єктів, власне закономірності утворення слідів застосування цих пристроїв, та розробляє засоби і способи збирання й оцінювання таких об'єктів і слідів під час розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Судова, або криміналістична, балістика - розділ (підгалузь) криміналістичного зброєзиавства, що вивчає технічні питання, які виникають у ході провадження у справах, пов'язаних із застосуванням, а також кримінальним носінням, зберіганням, виготовленням, збутом, викраденням тощо вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових речовин і пристроїв, а також розробляє засоби і способи дослідження цих об'єктів і слідів їх використання як доказової інформації під час розкриття, розслідування й попередження злочинів.

58. Загальна балістика - військово-технічна наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, мін, куль, авіабомб; складається з двох частин: внутрішньої та зовнішньої балістики. Внутрішня - вивчає рух снаряда в каналі дула; зовнішня - політ снаряда після виходу з каналу дула чи пускового пристрою.

Термін «судова балістика» - умовний, але зручний для практики, бо вже на звук дозволяє визначити направленість (судочинну) відповідних відомостей.

Якщо розширено підходити до питання об'єктів судової балістики, то серед таких:

• вогнепальна зброя та її частини, схованки її зберігання;

• пристрої та предмети, які не є зброєю, але схожі з нею: стартові, будівельно-монтажні, пневматичні та газові пістолети, запальнички, іграшки під зброю тощо;

• боєприпаси, гільзи, кулі, шріт, капсулі, пижі, прокладки;

• матеріали та інструменти для виготовлення та спорядження бойових припасів;

• вибухові речовини (порох та його компоненти), вибухові пристрої (гранати, міни тощо);

• сліди - відбитки на гільзах, кулях, шротах, прокладках і пижах;

• кульові, дробові пробоїни та пошкодження - ум'ятини, тріщини, розриви, роздуття зброї, укорочення дула та інші його зміни.

У вузькому розумінні до об'єктів судової балістики можна віднести:

- вогнепальну зброю;

- боєприпаси до вогнепальної зброї;

- сліди від застосування вогнепальної зброї: сліди на кулях; на гільзах; на перешкодах.

Але всі ці об'єкти будуть предметом вивчення судової балістики за умови, що вони є дотичними до злочинної діяльності.

59. Вогнепальна зброя - це механічний пристрій багаторазової дії, в якому для вильоту кулі з каналу дула з тим, щоб уражати на відстані ціль, використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин.

Віднесення тих чи інших предметів до вогнепальної зброї чи до бойових припасів відбувається з урахуванням певних військово-технічних ознак і цільового призначення. Іншими словами, вогнепальна зброя повинна відповідати певним критеріям: загальному критерію; спеціальним критеріям.

Загальний критерій визначає цільове призначення зброї (в боротьбі знищувати живу силу і технічні споруди чи об'єкти).

Тобто, зброєю за конструкцією може бути будь-який предмет, аби лише пін мав уражаючу силу (дію).

Але цього замало, треба, щоби предмет відповідав спеціальним критеріям:

- для викиду, метання снаряда мусить бути використана енергія, що утворюється під час згорання вибухової речовини (пороху та ін.) - вогнепальність.

- предмет повинен мати дуло - пустотілу трубку для спрямування польоту снаряда та згорання вибухової речовини;

- наявність у предмета пристрою для запалення заряду -(ударно-спускового механізму);

- достатня уражаюча (убивча) дія снаряда;

- достатня міцність конструкції предмета - зброї;

- надійність.

Для визначення (предмета), чи зброя є вогнепальною, виходять із того, чи відповідає цей предмет усім переліченим загальним і спеціальним критеріям одночасно.

Перші три спеціальні критерії (тобто вогнепальність, наявність дула та ударно-спускового механізму) можна визначити органолептично під час огляду зброї на місці події.

Але щодо міцності конструкції, її надійності та уражаючої дії снаряда, тобто убивчої сили, то для встановлення цих критеріїв потрібні спеціальні знання спеціаліста.

60. > За цільовим призначенням:

- бойова (військова і кримінальна);

- цивільна;

- службова.

> Бойова зброя, своєю чергою, поділяється на:

- артилерійську;

- стрілецьку.

> Бойова стрілецька зброя поділяється на:

- групову (колективного обслуговування - кулемети);

- індивідуальну (ручну).

> Цивільна зброя поділяється на:

- зброю самозахисту - це вогнепальна, гладкоствольна, довгодульна зброя, а також вогнепальна безствольна зброя з патронами травматичного, газового, світлозвукового ураження; газова зброя, електропюкова зброя;

- спортивну зброю - для тренування стрільців (нарізні гвинтівки, дрібнокаліберні пістолети, револьвери калібру 5,6 мм для стрільби патронами кільцевого запалювання);

- для спортивних змагань (з точним боєм, що поділяється на: цільову дрібнокаліберну зброю (пістолети, гвинтівки); цільову для стрільби патронами з військової зброї (пістолети); спеціальні гвинтівки (двоствольні, гладкоствольиі - для стендової стрільби) тощо;

- мисливська зброя - заводського виготовлення, довгоствольна. Буває для стрільби кулями, шротом, комбінованою, тобто нарізною та гладкоствольною.

Окрім цього, мисливська зброя може бути: курковою, без-курковою (курки розташовані всередині ударно-спускового механізму, схованому у станині: дробова гладкоствольна; кульова нарізна: штуцери, карабіни, гвинтівки; комбіновані рушниці з 2-4 гладкими і нарізними стволами.

Немисливська, залежно від конструктивного розташування стволів: горизонтального розміщення; вертикального; комбінованого; сигнальна зброя.

> Ручна вогнепальна зброя поділяється за калібром на:

- дрібнокаліберну: 5-6 мм;

- середньокаліберну: 7-9 мм;

- крупнокаліберну: більше 10 мм.

> За довжиною ствола:

- короткоствольна: 150-160 мм (пістолети, револьвери);

- середиьоствольна: 160-550 мм (автомат, карабін, штуцер);

- довгоствольна: 550-800 мм (гвинтівки, карабіни).

> За будовою каналу ствола:

- гладкоствольна;

- нарізна;

- комбінована (гладконарізна).

> За кількістю стволів:

- одноствольна;

- багатоствольна (двоствольна).

> За кількістю зарядів-патронів:

- однозарядні;

- багатозарядні.

61. У криміналістичній літературі термін «боєприпаси» має розширене тлумачення: під ним розуміють і мисливські припаси (гільза, порох, дріб, пижі, прокладки тощо), які насправді за суттю не належать до бойових припасів, а утворюють самостійну групу (категорію).

Власне до бойових припасів належать патрони - боєзаряди, що об'єднують у собі всі елементи, необхідні для пострілу.

Патрони поділяються на унітарні та патрони окремого запалювання. Стрільба з сучасної зброї здійснюється унітарним патроном (в яких всі елементи об'єднано гільзою в єдине ціле), який складається з гільзи з зарядом пороху, кулею або дробом і капсулем, а мисливський патрон має пиж і прокладки. Унітарний патрон характерний для вогнепальної казнозарядної зброї. За принципом устрою капсуля унітарні патрони поділяються на патрони лефорше, голчасті, бічного вогню і центрального бою

62. Сліди зброї - це, насамперед, сліди-предмети: залишені зброя, боєприпаси, різні речі (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матеріал, в якому зберігалася зброя - тканина, папір, дерево), патрони з осічкою, гільзи, шріт, пижі, прокладки, незгорілі порошинки, сліди кіптяви, а також стріляні кулі у перешкодах.

Сліди зброї, по-друге,- це сліди, що їх можна назвати власне слідами пострілу, тобто сліди взаємодії зброї, боєприпасів із предметами середовища (оточенням), по-іншому, це сліди, що залишаються на зброї, на тому, хто стріляв, на елементах патрона і на перепоні, з якою контактував снаряд (куля): пробоїни, ум'ятини, кіпоть на тканинах (обідок обтирання), опіки тощо, а надто - на гільзах, снарядах (куля, шріт), перешкодах (предмети, тіло людини), тілі того, хто стріляв, і потерпілого (руки, обличчя, одяг).

63. Механізм утворення слідів під час заряджання зброї: під час заряджання неавтоматичної зброї патрон вручну вставляють у патронник, потім замикають ствол.

під час зарядження автоматичної зброї утворюється один закономірний і придатний для ідентифікації зброї слід -від зачепа (зуба) викидача зброї: слід динамічний, на гільзі! На кулі ще нічого цікавого не утворюється!

Утворення слідів зброї (пострілу) на гільзі під час пострілу Практично слід бойка і слід попереднього зрізу замка залишаються на гільзах, відстріляних із будь-якої зброї, як заводської, так і атипової. Звичайно, під час цього стану по одному сліди утворюються і на кулях, але про це згодом.

Утворення слідів під час екстрагування (викидання) гільзи

від удару гільзи об відбивач на її нижній крайці утворюється закономірний статичний слід тиску, який називається слідом відбивача.

Сліди на снарядах (кулях, шроті)

На снарядах (куля, шріт) залишаються сліди каналу ствола зброї.

Для нарізної зброї ці сліди поділяються на первинні та вторинні.

Під тиском газів снаряд, що рухається стволом, ковзає по його стінках і на циліндричній частині кулі утворюються сліди полів нарізів і сліди граней нарізів, а саме:

- куля, залишаючи патронник, рухається прямолінійно, і коли входить у нарізи, на ній залишаються первинні сліди нарізів (полів і граней), які є динамічними (тертя) і розміщені паралельно осі кулі у вигляді борозенок і валиків;

- під час подальшого руху куля повторює напрями нарізів, набуває обертового руху (робить оберт на 360°), і на її поверхні залишаються сліди граней і полів нарізів у вигляді нахилених пучків трас.

У вітчизняній бойовій зброї ствол має чотири нарізи, які в'ються зліва вгору направо, як уже зазначалося.

Ширину полів і нарізів може бути визначено за їхніми слідами па циліндричній частині кулі.