- •Размещено на http://www.Allbest.Ru/
- •1.Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення
- •2. Генеза філософії. Загальне уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою
- •3.Предмет, структура і функції філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основна проблема філософії
- •6. Три головні питання філософії по і. Канту. Їх зв'язок з питаннями про співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії
- •9. Проблема методу (стилю) філософствування. Діалектика, софістика і еклектика
- •10.Внутрішня діалектичність предмету філософії. Основні принципи діалектики
- •11. Філософія в системі культури
- •12. Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13. Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії
- •14. Філософське значення проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15. Об’єктивна реальність з точки зору її сутності, основи. Поняття субстанці, її світоглядне і методологічне значення
- •16. Філософія про багатоманітність і єдність світу. Різні течії в філософії. Монізм і дуаліз. Матеріалізм і ідеалізм
- •17. Сутність вчення про матерію. Еволюція змісту категорії матерії
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття руху. Рух, зміна, спокій
- •20. Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії
- •22. Відображення як атрибут, невідємна властивість субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє противоріччя інформаційного відображення як причина його розвитку
- •24. Свідомість, його виникнення та сутність
- •25.Структура свідомості
- •26. Свідомість і самосвідомість
- •27. Свідоме і несвідоме
- •28. Матеріальне і ідеальне. Єдність трьох різних розумінь ідеального
- •29. Співвідношення свідомості і мозку, свідомості і мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової ді-сті, психології і педагогіки
- •30. Творча сутність свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості
- •31. Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін
- •33. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання, основні принципи, форми, методи пізнання
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії
- •36. Причини єдності діалектики, логіки і теорії пізнання
- •37. Чуттєве і раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39.Емпіричне і теоретичне у пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза і теорія
- •40. Принцип конкретності істини, абсолютне і відносне в істинному знанні
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання
- •42. Аналіз і синтез, як методи наукового пізнання
- •43. Індукція і дедукція, як метод наукового пізнання
- •44. Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний
- •45 Поняття системи. Системи статичні, динамічні і ті які розвиваються. Системи механічні органічні і гармонічні
- •48. Сутність і явище. Суперечка навколо проблеми сутності
- •49. Категорія „протиріччя” як всезагальне абсолютне визначення сутності пізнаванного об’єкту
- •50. Зміст і форма. Залежність їх співвідношення від рівня розвитку об’єкта пізнання
- •Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
- •51. Необхідність і випадковість. Осмислення висновків синергетики для поглиблення розуміння цих категорій
- •54. Категорії причини слідства
- •55. Категорії загального, особливого і одиничного
- •56. Категорії отраціная. Різні види заперечення, їх співвідношення
- •57. Поняття розвитку, його співвідношення з поняттями руху і становлення
- •58. Закон взаємо переходу кількісних і якісних змін і їх співвідношення з іншими законами діалектики
- •59. Закон єдності і боротьби протилежностей і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •60. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •61. Предмет соціальної філософії. Місце соціальної філософії в структурі філософії
- •62.Природні передумови, причини та умови становлення і розвитку соціуму
- •63. Суспільство як об'єкт філософського пізнання. Соціальна форма руху, її відмінність від процесів живої та неживої природи
- •Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
- •64. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Аналіз суспільно-історичної практики, її матеріальних та духовних аспектів
- •65. Людина як суб'єкт предметно-практичної діяльності. Роль праці в процесі антропосоціогенезу
- •66. Філософія про сутність людини. Потреби та інтереси. Найважливіші умови формування сутності людини
- •67. Людина як целостноое освіту. Діалектика біологічного і соціального в людині
- •68. Співвідношення понять "людина", "індивід", "особистість"
- •69. Гуманізм як явище і як філософське поняття
- •70. Поняття суспільно-економічної формації як структурно-змістовний аспект людської дійсності
- •71. "Цивілізація" як категорія соціальної філософії
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, верстви, нації як історичні спільності людей(філософський аналіз)
- •74. Філософський аналіз понять „держава” і „громадянське сус-во”
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості
- •76. Буденно-практичне та ідеолого-теоретична свідомість
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука
- •78. Основні форми суспільної свідомості. З взаємозв'язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, його місце в духовній жини суспільства
- •80. Правосвідомість. Його роль в житті суспільства, у розвитку демократії, формуванні людини
- •81. Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності у мистецтво
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства
- •84. Сенс людського життя і сенс історичного процесу розвитку суспільства
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її понімаенія. Волюнтаризм та фаталізм
- •86. Свобода людини і поняття відчуження
- •87. Загальні і особливі риси розвитку людських спільнот. Концепції єдності історії та концепції культурно-історичних типів і етносів
- •91. Щастя як найважливіший аспект прояву основної проблеми філософії
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Татаркевич. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя
- •93. Зв'язок категорій щастя з категоріями істини і свободи
Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
64. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Аналіз суспільно-історичної практики, її матеріальних та духовних аспектів
Як суб'єкт людина має насамперед мисли ти й діяти, діяти й мислити. Теологія вважає, що спочатку було слово. Наука віддає перевагу ділу. Соціальна філософія виходить з одвічної єдності слова та діла як первісного принципу пояснення специфіки соціального. За межами цього принципу соціальної філософії не існує. Його "долають" лише міфологія, релігія та ідеологія. Але це вже дещо інші форми духовного освоєння світу, ніж соціальна філософія, про яку йдеться в нашому курсі.Розглядаючи єдність слова і діла з боку діла, цілком правомірно давати визначення діяльності як умови, засобу, рушійної сили й сутності соціального. Поза діяльністю соціального не існує. Завдяки діяльності людина поборола вихідну, початкову тотожність з природою й піднялась над нею, набувши надприродного статусу і форми свого буття. Отже, діяльність є джерелом формування соціальності. Без діяльності немає сенсу вести мову про можливість соціального. Соціальне живе лише в діяльності й завдяки їй.
65. Людина як суб'єкт предметно-практичної діяльності. Роль праці в процесі антропосоціогенезу
Найважливіша умова і разом з тим слідство розвитку праці складалося, далі, в поступовій зміні характеру об'єднання окремих індивідів. Праця навіть у своїх щодо простих формах являє собою спільну, колективну діяльність людей; тому одночасно з формуванням трудових дій відбувалося все більше згуртування навколо трудової діяльності її учасників. Завдяки цьому природне співтовариство, в якому спочатку жили предки людини, початок перебудовуватися на абсолютно новій основі. Якщо раніше об'єднання в сім'ю і стадо грунтувалося на вроджених інстинктах спільного добування їжі, спільного вирощування потомства, захисту від хижаків і т. п., то тепер основою зв'язку людей все більше стає працю. Формувалося людське, засноване на праці суспільство. А це вело і до корінної зміни форми спілкування людей між собою. Необхідність координувати зусилля учасників спільної трудової діяльності, спрямовуючи їх на загальне завдання, розподіляти між ними окремі дії, передавати досвід виконання цих дій і т. д. - все це створювало потреба в мові, в спілкуванні за допомогою мови. Саме розвиток мови і мови, що виникли в процесі праці, і стало найближчим, безпосередньою умовою розвитку людської свідомості.
66. Філософія про сутність людини. Потреби та інтереси. Найважливіші умови формування сутності людини
Людину слід розглядати не з точки зору абсолютного приману об’єк-тивної чи суб’єктивної реальності , а з позиції єдності об’єктивного і суб’єктивно-го, скінченного і нескінченного. Відповід-но призначення людини – це прагнення до єдності, гармонії об’єктивного і суб’єктив-ного, скінченного і нескінченного в собі і в світі. субстратні рівні людини (природне, суспільне, внутрішній і духовний світ) не слід протиставляти й абсолютизувати. Сутність людини не в одному з них, а у суперечливому поєднанні обох, в постійній гармонізації взаємо-впливів між цими рівнями, що і визначає характер людської цінності. природне в людині не зводиться до безпосередньо біологічного, а має в собі безконечність космосу.
Потреби відображають об’єктивну залежність людини від зовнішнього світу, від соц. Середовища. Є два види потреб: природні(нестатки людини як біологічної істоти, потреби одягу, життя, їжі тощо), соціальні(створені сус-вом)(продукти сусп.життя і рівня розвитку, потреби духовної культури, спілкування з іншими людьми тощо). Залежно від можливостей індивід діє цілеспрямовано з метою задоволення тієї чи іншої потреби в конкретній соц.с-мі. Тут же появляється інтерес обоби, його зміст. В понятті інтерес фіксується по-перше становище люд.в сус-ві, змістовна ха-ка її в залежності від діяльності інших людей, спроби використати соціальні відносини, соц-і інститути, що складаються в сус-ві для задоволення виникаючих потреб. Усвідомлення потреб та інтересів особою ніколи не буває абсолютно адекватним їх об’єктивному змісту.