Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л.р. по микробиологии .doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
09.08.2019
Размер:
5.76 Mб
Скачать

Завдання:

  1. Ознайомитись з методами кількісного обліку мікрофлори.

  2. Підрахувати кількість клітин в 1 мл 0,1% дріжджової суспензії методом прямого підрахунку в камері Горяєва.

  3. Розрахувати кількість клітин в 1 г сухих (пресованих) дріжджів.

  4. Ознайомитись з чашковим методом культивування мікроорганізмів і титраційний метод обліку мікроорганізмів.

Питання для самоконтролю:

    1. Як підраховувати клітини дріжджів у камері Горяєва, які знахо­дяться на сторонах квадрата, а не в середині нього?

    2. З якими об'єктивами можна працювати з камерами Горяєва? Навести приклади застосування прямого підрахунку мікроорга­нізмів у камерах Горяєва в мікробіологічній практиці.

    3. Які етапи включає метод культивування мікроорганізмів?

    4. Які особливості щодо підготовки різних матеріалів для визна­чення кількості МАФАМ чашковим методом?

    5. З якою метою проводять десятикратні розведення матеріалу перед висівом на чашки Петрі

    6. Скільки стерильних піпеток необхідно використати, щоб зробити три розведення рідкого продукту?

    7. Де і за якими режимами проводять інкубацію посівів на визна­чення кількості МАФАМ?

    8. За якими режимами проводять інкубацію посівів на визначення кількості дріжджів і пліснявих грибів?

    9. Методика підрахунку колоній на чашках Петрі.

    10. Яким чином проводиться підрахунок мікроорганізмів за допомогою пластини Лафара і камери Вольфюгеля?

    11. У чому полягає сутність методу крайніх розведень?

    12. У яких випадках необхідне застосування титраційного методу?

Лабораторна робота № 9 Санітарно-бактеріологічне дослідження мікрофлори повітря Зміст роботи:

1. Визначення мікрофлори повітря аспіраційним методом (на апараті Кротова).

2. Визначення мікрофлори повітря седиментаційним методом.

Повітря є несприятливим середовищем дня життєдіяльності мікроорганізмів. Однак, як правило, у повітрі закритих приміщень знаходять ґрунтові сапрофіти, а також мікроорганізми, які виділя­ються слизовими оболонками дихальних шляхів людини, тобто повітря є транзитним середовищем. Мікрофлора може бути представ­лена патогенними та умовно-патогенними мікроорганізми, які довгий час зберігають інфекційну активність у повітрі.

Санітарно-бактеріологічний стан повітря закритих приміщень визначається:

  • загальною кількістю мікробів, які знаходяться в 1 м3 повітря (мікробне число);

  • кількістю санітарно-показових мікробів (гемолітичних стрептоко­ків і патогенних стафілококів) в 1 м3 повітря.

По їх концентрації визначають ступінь|міру| забрудненості повітряного середовища|середи|.

Вимоги до якості повітря не вентильованих приміщень|помешкань| наведені в таблиці1.

Таблиця 1 - Оцінка якості повітря не вентильованих приміщень|помешкань| по загальній|спільній|

кількості МАФАМ

Повітря

Кількість мікроорганізмів в 1 м3 (МАФАМ)

Літній режим

Зимовий режим

Чисте

1500 бактерій

16 стрептококів

4500 бактерій

Забруднене

2500 бактерій

38 стрептококів

7000 бактерій

Методи санітарно-бактеріологічного дослідження повітря підрозділяються на:

  • седиментаційні, засновані на принципі механічного осідання мікробів (метод осідання Коха);

  • аспіраційні, засновані на активному просмоктуванні повітря за допомогою різних приладів (|Речменського, Кротова, Киктенко та ін.), які дають можливість визначити не тільки якісний склад, але й кількісний вміст бактерій в певному середовищі. Метод осадження може бути використаний для кількісного підрахунку мікрофлори повітря закритих приміщень, але ніяк не атмосферного повітря, де має місце коливання швидкості руху повітря.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]