Розділ 2

27

Великі — дією рейки. У профіль таке ушкодження буває на форму клина, Вістрям, зверненим до рейки.

При волочінні по шпалах утворюються рвані, скальповані рани, у глибині яких накопичується бруд та ін. Може бути спилювання частин йбо підрив частин тіла. Складання трупа із частин — важка справа.

Ушкодження, заподіювані гострими предметами

Гострі предмети поділяють на: рубаючі, ріжучі, колюто-ріжучі, колючі, пиляючі, стригучі. У рубаючих, ріжучих, стригучих — гострий край — лезо, у колючо-ріжучих — гострий край і кінець, у колючих — гострий кінець. Одяг у значній мірі може впливати, послабляти дію гострого предмета.

При рубаних ранах роз'єднуються м'які тканини та ушкоджується кістка. Величина рани залежить від кінетичної енергії і маси предмета. Надриви епідермісу рани й осаднення і металізація — по краях — при рубаній рани сокирою.

При різаних ранах на початку і середині вона глибше, ніж наприкінці. При перпендикулярному розсіченні рана прямолінійна, під кутом — клаптева. Довжина рани превалює над її глибиною.

Ушкодження тупим і зазубреним лезом — шкіра збирається в складки, по краях рани — зубчики.

Важливе значення має локалізація різаних ран та оцінка можливості їхнього заподіяння власною рукою або сторонньою особою (передня поверхня шиї, внутрішня поверхня передпліччя, долонна поверхня), патьоки крові свідчать про позу й положення окремих частин тіла.

Різані рани можуть бути при ковзанні скла* заліза, фанери, шиферу тощо.

При виявленні будь-яких незвичайних ознак (форма, край, кінці, інородні включення) необхідно з'ясувати матеріал, з якого виготовлено лезо, за наявністю і характером металізації або виявлення осколків скла. Іноді це може бути вирішальним у розслідуванні справи. При огляді рани і ранового каналу можна виявити осколки скла, а за їх відсутністю про­вести безпосередню стереомікроскопію і рентгенографію. У випадку виявлення мікрочасток проводяться хімічні спроби з концентрованою сірчаною, соляною, азотною кислотами. Якщо при їх дії частка не руйну­ється, то це скло.

Колоті рани

Колоті рани від колючих предметів, які проникають глибоко, зали­шають малопомітну рану. Голки можуть мігрувати в м'язах.

Біля отвору в 0,5 см утворюються зони: осаднення, обтирання й металізації. СУДОВА МЕДИЦИНА

Форма може бути стрілоподібна, зірчаста. При повільному зануренні утворюється складчастість. Іноді рановий канал довший від клинка. Ці рани слабко кровоточать, але внутрішня крововтрата значна, іноді смер­тельна. Колото-різані рани зустрічаються частіше від інших. Можуть наноситися самим потерпілим.

Знаряддя, що пиляють, рідше зустрічаються. Циркулярна пилка залишає на кістках і хрящах розпил з дугообразним слідом. В окружності рани безліч дрібних частин м'яких і твердих тканин.

Одне зі складних питань експертизи множинних ушкоджень — послі­довність їхнього нанесення.

Якщо садна, синці і рани виникли одна за іншою через певні проміжки часу, то їхня послідовність установлюється шляхом гістологічного дослі­дження з неоднакової виразності запальної реакції й загоєння. Рана, нанесена пізніше, кровоточить менше. Ушкодження великої судини викликає скорочення дрібних судин і подальші поранення викликають меншу кровотечу, поверхневі рани можуть зовсім не кровоточити, що можна переплутати з посмертними ранами.

Колоті, колото-різані, вогнепальні поранення грудної клітки викли­кають пневмоторакс зі зсувом легень до кореня нагору й до середини. Якщо різані рани завдаються власною рукою, то часто є насічки від повторних спроб.

Вогнепальні ушкодження

Зброя — це різновид знаряддя, призначена для поразки живої або іншої цілі. При цьому ступінь пораження не має значення. Навпаки, вид зброї обирається суб'єктом його застосування ситуаційно, в залежності від поставлених перед ним завдань (позбавлення життя, подавлення опору, ін.)

Зброя, в якій снаряд приводиться в рух енергією продуктів згоряння пороху, називають вогнепальною.

. Особливість її у тім, що куля, маючи невелику масу, летить з великою швидкістю. До вогнепальних належать ушкодження при вибуху боєпри­пасів, вибухових речовин (порох, тол, нітрогліцерин), вибух снарядів (гранат, авіабомб).

Поранення поділяються на: кульові, дробові, осколкові.

Послідовність пострілів при наявності декількох поранень визнача­ється за різними ознаками. При близькому пострілі кіптява від наступного пострілу нашаровується на кіптяву попереднього. Можна врахувати, що ободок обтирання у кожного наступного вогнепального ураження вира­жений краще. При пораненнях великих судин з падінням кров'яного тиску велике значення має краще виражений крововилив у першій рані, менше — у наступних. При проникаючих пораненнях грудної клітини

РОЗДІЛ 2

29

після першого пострілу внаслідок пневмоторакса відбувається піджи­мання легені і рановий канал в ньому зміщується по відношенню до дру­гої частини каналу, включаючи вхідний отвір на шкірі. При наступних пострілах в легеню, яка зменшилася, ранові канали прямолінійні. При пораненнях шлунку, кишки перший постріл приводть до розривних ран, ішступні — округлі.

Історичні судово-медичні факти

Поранення МЛКутузова (1745-1813)-майора в Криму, в діючій проти турецьких військ армії генерал-аншефа В.М.Долгорукова 23 червня 1774 року. Біля села Шумни (недалеко від Алушти) М.І. Кутузов очолив атаку і був тяжко поранений. Куля потрапила у ліву скроню, вилетіла біля правого ока. Лікарі приговорили його до смерті. Але Кутузов став видужу­вати і в кінці року прибув до Санкт-Петербургу, шо викликало загальний інтерес. Г.Р. Державін в оді «На парение орла» писав: «... смерть сквозь шаву промчалась, но жизнь его цела осталась».

Друге поранення під час боїв під Очаковим через 14 років після пер­шого — 18серпня 1788 року. Про діїпише принц, генерал де Линь:«... почали осаду... відстанню від траншеї на 700 сажень і від фортеці на 900... турки наблизились, щоб проводити стрільбу зружей по батареї, де принц Ангальт наступив замість Кутузова... цей генерал (Кутузов) отримав вчора другий удар в голову... і, кажись, що помре сьогодні або завтра. Я дивився з початку вилазки через амбразуру, і покликав Кутузова до амбразури, щоб краще подивитися на неприятеля. Ружейна куля поразила його в щоку, майже близько того самого місця, в яке він був поранений при Шумні. Він схопився руками за рану і сказав де Линю: «Що заставило тебе покликати мене до цього місця в цю мить». Лікаря при пораненні не було. М. І.Кутузов продовжував віддавати розпорядження командиру полку, але від крово­втрати він почував слабкість. Його вивезли з поля бою». Ф. Синельников описує це поранення так: «Куля пройшла на виліт зі скроні у скроню позаду обох очей. Цей небезпечний сквозний прорив важливіших частин і самих важливих за положенням скроневих кісток, очних м'язів, зорових нервів, біля яких на волосок відстані пройшла куля біля мозку — після віддалення не залишив інших наслідків, як тільки, що одне око трошки косило. Всі думали, що він помре, але він живий і скоро видужав» [70].

Класифікація вогнепальної зброї

Ручну вогнепальну зброю поділяють: за довжиною стовбура — довго­ствольна, короткоствольна, діаметру стовбура (калібру) — великокалі­берні, малокаліберні; конструкції стовбура — гладкостовбурні, нарізні,; способу перезарядження зброї — шомпольне, напівавтоматичне, авто­матичне; мисливські — дробові. ЗО___________________________________________________СУДОВА МЕДИЦИНА

Порох — димний (чорний). При згорянні 1 грама пороху, що склада­ється з калієвої селітри, деревного вугілля й сірки, утворюється 300 куб. см. газоподібних продуктів: окису вуглецю, сульфіду калію, карбонату калію, сульфатів, нітратів тощо.

При згорянні 1 г бездимного пороху (нітроглицеринового, піроксилі­нового) газоподібних продуктів утворюється 900 куб. см. (окису вуглецю, водню, метану, вуглекислого газу). Сучасна вогнепальна зброя має калі­бри: 9; 7,65; 7,62; 6,35; 5,45 мм. При пострілі в патроні тиск від згорілого пороху підвищується до 400-700-атм. у гладкостовбурній і до 2000-3000 атм — у нарізній зброї. Куля вилітає зі швидкістю 500 метрів у секунду в гладкостовбурної й 900-2000 метрів у секунду — нарізної. ; Спереду йде предкулеве повітря на відстані 3-5 см і формує «зону заби- І того місця» (осаднення) у вигляді одного або двох кілець на шкірі. Далі і летить газ, порошини, металевий пил. ;

Дробові картонні пижі гублять свою силу на відстані 3-7 метрів, порохові пижі — на відстані ЗО метрів, дріб летить на кілька сотень метрів, і кулі — більше кілометра.

При пострілі в упор (з перешкодою) утворюється дефект, що вибива- і ється предкулевим повітрям. Куля входить у готовий отвір. Потім гази, І які хрестоподібно розривають одяг, відшаровують шкірні покриви навколо ї рани, притискаючи до зрізу стовбура зброї, формуючи на шкірі відбиток «штанц-марка».

При використанні зброї з глушителем-компенсатором на шкірі утво- ] рюється відкладення кіптяви відповідно вікнам компенсатора. Від газів ] утворюється хрестоподібний розрив тканини. При пострілі на відстані 3-5 см утворюється кільце повітряного осаднення. Кіптява летить на від­стань 40 см., зерна пороху — на 5 м., пороховий пиж — на ЗО м.

При пострілі на відстані 1-4 м дроб розсіюється. При пострілі в упор у рановому каналі виявляють штанц-марка, пижі, які вилітають разом зі снарядом. Іноді рана розірвана газоподібними продуктами (хрестоподіб­ної форми)/ Край — фестончатої форми. При відстані 2-4 метри з'являються додаткові ранки від дробинок, округлої форми забиті місця й осаднення від удару пижем. При пострілі з нарізної зброї в упор можна виявити порошинки, кіптяву. Куля, маючи швидкість 2000 м/с, створює ударну головну хвилю, викликає молекулярний струс, ділянка шкіри поринає усередину, сковзає, осадняючи края, й формує «пасок осаднення» (шириною 1-2 мм). Бруд з кулі стирається й осідає у вигляді «паска обтирання». Таким чином, вхідну вогнепальну рану характеризують три ознаки: дефект тканини («мінус»- тканина), пасок осаднення, пасок

обтирання.

Рановий канал. М'які тканини некротизуються й нагноюються. Куля може рикошетувати та утворювати два раневих канали. У кості куля