- •Тема 1. Теоретичні засади міжнародного маркетингу
- •1. Етапи формування сучасної концепції міжнародного маркетингу:
- •Тема 2. Форми мм
- •Тема 3. Мм середовище: економічний аспект
- •Тема 4. Соціально-культурне середовище мм
- •Тема 5. Міжнародне політико-правове середовище
- •Тема 6. Міжнародні маркетингові дослідження
- •Тема 7. Стратегії сегментації та позиціювання
- •Тема 8. Вибір закордонних ринків
- •Тема 9. Стратегії моделі виходу фірми на зовнішній ринок
- •Тема 10. Міжнародний маркетинговий комплекс
- •Тема 11. Мм комунікації
Тема 4. Соціально-культурне середовище мм
1. Сутність та структура соціально-культурного середовища.
2. Вплив соціально-культурного середовища на М діяльність фірми.
3. Методи вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.
1. Елементи культури, що аналізуються найчастіше:
мова;
релігія;
освіта;
сім’я;
робота та дозвілля;
референтні групи.
2. Класифікація національних культур за критерієм «ставлення до часу» (за Річардом Льюісом):
моноактивні культури - культури, в яких прийнято планувати своє життя;
поліактивні культури - динамічні, легкі у спілкуванні народи;
реактивні культури - культури, що надають пріоритетного значення ввічливості та повазі.
3. Методи:
порівняльний метод - зіставлення чинників соціально-культурного середовища досліджуваної країни з відповідними параметрами національного середовища власної країни з метою пошуку спільних рис і суттєвих відмінностей;
індентифікаційний метод - метод, розроблений американскими фахівцями, які ідентифікували основні параметри соціально-культурного середовища США;
критеріальний метод.
Тема 5. Міжнародне політико-правове середовище
1. Сутність та логіка дослідження політико-правового середовища.
2. М оцінка політико-правового середовища.
3. Методи визначення та стратегії зменшення політичних ризиків.
1. Політико-правове середовище міжнародного маркетингу - це сукупність будь-яких національних або міжнародних політичних і правових факторів, які можуть впливати на прийняття маркетингових рішень у міжнародній діяльності компанії. Мета дослідження політико-правового середовища - визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення. Політичний ризик - це ймовірність прибутків і/або активів компанії в приймаючій країні через політичні події, пов’язані з політичною нестабільністю (війни, революції, державні перевороти, страйки, релігійні конфлікти тощо) чи протекціоністські дії уряду, що дискримінують іноземних виробників різними засобами.
Політичні фактори країни, що досліджується:
політичний клімат;
роль уряду в економіці;
економічна і політична ідеологія;
міжнародні відносини;
право, закони;
групи тиску.
Дій уряду:
неформальне втручання в бізнес;
обмеження типу «купуй у своїх»;
нетарифні бар’єри;
субсидії;
умови діяльності;
умови власності;
конфіскації.
Індикатори політичної нестабільності:
частота зміни правлячого режиму;
зміни в привладній партії;
заворушення, демонстрації, страйки тощо;
конфлікти між релігіями;
міжнаціональні конфлікти.
Вивччення політичної вразливості продуктивної політики:
чи є продукт об’єктом для політичних суперечок (бензин, транспортні можливості, комунальні підприємства тощо);
чи є продукт критичним ресурсом для інших галузей (цемент, сталь, машини й устаткування тощо);
чи є продукт соціально або політично чутливим (медичні препарати, харчова продукція тощо);
наскільки значимий продукт для національної безпеки.
3. Типи політичних ризиків:
загальний;
галузевий.
Методи визначення політичних ризиків:
експертні методи: аналіз дій держави в минулому, аналіз міркувань експертів;
кількісні методи;
комбінований підхід.
Прикладні моделі оцінки політичних ризиків:
Frost & Sullivan (The World Political Risk Forecast);
Business International and Data Resources Inc. (Policon);
BERI (Business Environment Risk Index).
Стратегії зменшення політичних ризиків:
Внутрішнє, самостійне рішення та дії;
Зовнішня підтримка.
Стратегії до інвестування/укладання контракту (внутрішнє, самостійне рішення та дії):
мінімізація інвестицій;
створення СП;
робота за управлінським контрактом;
франчайзинг.
Стратегії до інвестування/укладання контракту (зовнішня підтримка):
мінімізація інвестицій вертикальна інтеграція;
державне страхування;
приватне страхування;
гарантії приймаючої сторони.
Стратегії після інвестування/уклдання контракту (внутрішнє, самостійне рішення та дії):
мінімізація інвестицій і місцевої власності;
набуття статусу VIP (very important person);
маркетингова інтеграція.
Стратегії після інвестування/уклдання контракту (зовнішня підтримка):
приватне страхування;
міжнародні юридичні норми.
Стратегії мінімізації політичних ризиків, зумовленизх урядовою дискрімінацією:
досягнення/збереження технологічного аббо управлінського лідерства порівняно з фірмами приймаючої стоорони;
досягнення/збереження суттєвох частки ринку в країні, що приймає.