Лекція 2. Теоретичні основи формування біологічних потреб людини і споживання продовольчих та непродовольчих товарів

План

1. Потреби, як необхідна властивість функціонування і розвитку основних систем. Класифікація потреб.

2. Основи споживання товарів. Раціональні потреби населення в них.

1. Потреби, як необхідна властивість функціонування і розвитку основних систем. Класифікація потреб.

Потреби – це необхідна властивість функціонування, розвитку людини і суспільства в цілому. Людина може існувати і розвиватися лише за відповідних внутрішніх і зовнішніх умовах, внаслідок власної діяльності і взаємодії із зовнішнім середовищем, здійснюючи з ним постійний обмін необхідними речовинами, життєвою енергією та інформацією, що відповідає певному становищу людини в системі самого середовища.

Залежно від сфери діяльності розрізняють інтереси (потреба виявляється через інтерес):

• економічні (наявність грошей),

• соціальні (спілкування),

• політичні (політична діяльність),

• духовні

Класифікація потреб. Потреби розвивають під впливом об’єктивних чинників та умов життєдіяльності. Однак соціальні групи, і кожна людина зокрема, беруть участь у формуванні умов життя і власних потреб, тому при вивченні потреб повинні враховуватися їх групування:

- за суб’єктами:

• особисті

• сімейні

• трудового колективу

• суспільства

- за походженням:

• біогенні (природні) –є детермінованими генетично і обумовлені природним середовищем (одяг в різних кліматичних умовах)

• соціогенні (штучні) –формуються соціальним середовищем і розвиваються історично разом із розвитком суспільства (знаряддя праці, телевізор, інтереси)

- за формою життєдіяльності, соціальною спрямованість і роллю у відтворенні здібностей людини:

• біологічні –забезпечують життєдіяльність людини (їжа, житло, одяг), забезпечують потреби продовження людського роду

• соціальні –формуються цілеспрямованою діяльність, що забезпечує взаємодію між людьми, усвідомлюється на підставі відображень суспільних відношень та реалізовується як обмін діяльністю між індивідами

• інтелектуальні (ідеальні) –потреби в знаннях, істині, світогляді, компетенції, здатності прогнозувати події та керувати ними

• функціональні –забезпечуються певними видами діяльності

• предметні –забезпечуються певними предметами

• матеріальні –комплекс предметів

• духовні –за рахунок самовдосконалення та ціленаправленості

Ієрархічна структура потреб. За об’єктом спрямованості ієрархія може бути такою:

1.харчові продукти

2.прилади для приготування, прийняття їжі

3.індивідуальні засоби захисту від несприятливих чинників навколишнього середовище (одяг, взуття)

4.засоби підтримання здоров’я і особистої гігієни

5.засоби спілкування в соціальному середовищі

6.житло та його облаштування

7.побутові знаряддя праці

8.засоби пересування

9.засоби навчання, розвитку

10.вдосконалення особистості, творчої діяльності

2. Основи споживання товарів. Раціональні потреби населення в них.

Споживання –це використання матеріальних та духовних благ для задоволення потреб, з метою підтримання, відновлення, відтворення, продукування, розвитку та вдосконалення життєвих сил людини –фізичного та духовного потенціалу, багатосторонніх здібностей, знань, вмінь, які застосовуються для створення нових матеріальних та духовних цінностей.

Процеси споживання можуть бути простими та складними, вимагати відповідної класифікації. Тип споживання визначається типом потреб, що задовольняються з урахуванням їх місця в ієрархічній структурі потреб.

Існує п’ять типі споживання:

▲ утилітарний, коли предмети споживання сприймаються, як засоби підтримання та збереження життя

▲ пасивний, коли людина звертає увагу на соціальні властивості предметів, які нею споживаються, але не надає їм особливого значення

▲ престижний, коли суб’єкт шукає в предметі споживання ті соціальні можливості, які б задовольнили його потреби відчувати себе соціально значущим в «референтному» середовищі

▲ перетворювальний, коли споживач, орієнтуючись на престижність виробів, враховує власну неповторну індивідуальність, свої смаки та прагнення

▲ творчий, коли реалізовуються інтелектуальні потреби самовираження, самоутвердження

Типологія споживачів:

- залежно від статі: чоловічі, жіночі

- залежно від віку: дитячі, підліткові, старих осіб

- залежно від виду діяльності

- залежно від сімейного стану

- залежно від рівня освіченості

Поведінка споживача щодо певного товару відображає рівень кваліфікації, інтенсивність споживання, ступінь інформованості, привід придбання, оцінювальне ставлення, ступінь прихильності, функції та показники товару, яким надається перевага. Структура типології споживачів визначає структуру сегментів ринку певної групи товарів. Поділ ринку на чіткі групи споживачів, яким можуть знадобитися окремі товари, називається сегментацією ринку. Потреби людей, які обумовлюють споживчих комплекс країни, в різних науках розглядають під різними кутами зору.

Наприклад, в медицині, як об’єктивну необхідність організму в речовинах, енергії, інформації для підтримання життя. В сфері товарообігу – це головний елемент, що визначає можливість організації товару для здійснення товароруу.

Забезпечення потреби в харчових продуктах базується на теоріях та концепціях харчування людини:

1.Теорія раціонального збалансованого харчування (акад. О.О. Покровського)

2.Теорія адекватного харчування ( акад. О.М. Уголєва)

3.Теарія диференційного харчування

4.Теорія цілеспрямованого харчування

5.Теорія індивідуального харчування

За теорією диференційного харчування, необхідно враховувати генетичну обумовлену систему метаболізму організму людини.

Теорія цілеспрямованого харчування говорить про те, що за допомогою певного виду харчування можна вплинути на стан системи органів людини.

В теорія індивідуального харчування наголошується на тому, що при цьому харчуванні необхідно враховувати генетичні особливості людини (вік, стать, місце проживання)

Раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів. У системі непродовольчого споживчого комплексу виділяється кілька підсистем, що забезпечують непродовольчі товарні потреби людини:

• формування гардеробу

• облаштування житла

• ведення домашнього господарства

• навчання

• інформаційне забезпечення

• відпочинок

• засоби пересування

• забезпечення культурно-естетичних потреб

При розробці норм споживання непродовольчих товарів використовують методи:

• соціологічні – для встановлення уявлень населення про раціональність споживання непродовольчих товарів;

• експертних оцінок – визначають кількісні та якісні показники окремих норм споживання;

• міжнародні порівнянні – основані на зарубіжних споживання країн з високорозвиненою економікою ;

• економіко-матеріальні – дають можливість прогнозувати зміни раціонального споживання товарів.