Тема 8. Кліматичні умови та ресурси

 Пригадайте з курсу географії 7 класу найважливіші чинники, які впливають на стан атмосфери Землі.

─ На моделі, яка наведена нижче, перелічені основні чинники кліматоутворення та послідовність вивчення теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» (позначені цифрами), застосування методів аналізу й синтезу.

1 . Кліматотвірні чинники

а ) Радіаційний				б ) Циркуляційний				в ) Підстилаюча поверхня
2. ОСНОВНІ КЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЇХ РЕЖИМ
Т емпература повітря		К ількість опадів				А тмосферний тиск і вітер

3. КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

4. НЕСПРИЯТЛИВІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЯВИЩА

Аналіз:

Синтез:

§ 17. Основні кліматотвірні чинники

(Урок №22 — розширення і поглиблення знань)

 Що характеризує поняття «клімат»? Див. словник на с. 218:

Клімат  багаторічний режим погоди певної місцевості. Характеризується на основі узагальнення результатів метеорологічних спостережень.

 Чому клімат як характеристика повітря вивчається другим серед шести природних компонентів?

─ Тому що вплив клімату на інші природні компоненти є другим за «силою» (після складу гірських порід і рельєфу).

 Чи залежить клімат України від її фізико­-географічного положення? Як саме?

Так, залежить, по-перше, від впливу широтного чинника (див. таблицю на с. 88 і рис. 17.1); по-друге, від впливу довготного положення і відношення до океанів (змінюється континентальність клімату із заходу на схід); по-третє – залежить від відношення до великих форм рельєфу (широтна зональність клімату характерна для рівнин, які переважають за площею, а висотна поясність – для гір).

Табл. Залежність кліматичних показників від широти місцевості (с. 88 підручника)

Показники	Крайня північна точка України	Крайня південна точка України
Географічна широта	52° пн. ш.	44° пн. ш.
Висота Сонця в ополудні: 22.12 (день зимового сонцестояння) 22.06 (день літнього сонцестояння)
	14°	22°
	61°	69°
Тривалість світлої частини доби: 22.12 22.06	7,4 години	8,6 години
	16,5 години	15,3 години
Тривалість сонячного сяйва (годин за рік)	1720	2470
Сумарна сонячна радіація (ккал./см^2 на рік)	95	127
Середня температура повітря за рік (°С)	+6,0°	+14,0°
Середня температура повітря в липні (°С)	+18,6°	+23,8°
Середня температура повітря в січні (°С)	-7,6°	+4,1°

 Як ви гадаєте, де вплив на клімат підстилаючої поверхні буде більшим — на рівнинах чи в горах?

─ Вплив підстилаючої поверхні буде більшим у горах (кліматичні показники змінюються тут як з висотою, так і на різних схилах).

 Вплив радіаційного чинника більш чітко проявляється на рівнинах і менше – в горах. Чим зумовлена така різниця?

─ На рівнинах кут падіння сонячних променів змінюється поступово, у залежності від широти місцевості, а в горах він дуже залежить від експозиції схилів (наприклад, на схилах південної експозиції кут падіння сонячних променів буде значно більшим, ніж на схилах північної експозиції). Тому в горах більший вплив підстилаючої земної поверхні.

  За таблицею на с. 88 визначте, як різниця в кількості сонячної радіації впливає на середню температуру повітря за рік на півночі й півдні України.

─ У середньому із просуванням з півночі на південь на 1° широти середня температура повітря за рік зростає приблизно на 1°С.

  Пригадайте назви чотирьох зональних типів повітряних мас — великих об’ємів повітря, які різняться властивостями.

─ Екваторіальне повітря (ЕП), тропічне повітря (ТП), помірне повітря (ПП), арктичне повітря (АП) у північній півкулі.

  Визначте, скільки днів у середньому за рік (у %) переважає: а) кожний тип повітряних мас (тропічне, помірне та арктичне повітря); б) підтипи повітряних мас (континентальне та морське повітря).

а) За даними на рис. 17.2 визначаємо, що ПП переважає у 68% (приблизно 2/3 кількості днів на рік); ТП – у 21% днів на рік; АП – у 11% днів на рік.

б) Континентальний підтип повітряних мас переважає теж приблизно у 68% днів на рік (5% КАП + 54% КПП + 9% КТП); морський підтип повітряних мас – у 32% днів на рік (6% МАП + 14% МПП + 12% МТП).

   Які типи повітряних мас – арктичні чи тропічні – частіше поширюються над територією України взимку й улітку?

─ І влітку і взимку над територією України переважають повітряні маси помірного типу. Серед інших типів повітряних мас улітку над територією відносно більший вплив тропічного, а взимку – арктичного повітря.

   Чому над територією України взимку атмосферний тиск вищий, а влітку — нижчий?

─ Узимку повітря більш холодне, а тому важче, і його тиск на земну поверхню більший, а влітку тепле легше повітря справляє менший тиск на земну поверхню.

 За рис. 17.2 підручника визначте, звідки на територію України приходять антициклони влітку і взимку?

─ Влітку антициклони найчастіше приходять із Азорського максимуму (при просуванні вглиб материка ці антициклони зумовлюють надходження переважно континентального тропічного повітря), зрідка на початку літа пірнаючі арктичні антициклони зумовлюють значне зниження температури повітря.

Взимку в сучасну кліматичну епоху переважають пірнаючі антициклони з Арктичного максимуму (зумовлюють надходження арктичного континентального повітря). Значно зменшився вплив на східну частину території України Азіатського (Сибірського) максимуму.

 До яких наслідків призводить переважання антициклональної погоди?

─ Переважання впливу на територію України антициклонів (особливо у її східній частині) зумовлює відносно стійку погоду, порівняно з територіями на яких переважає циклональна погода.

Для довідки: Таким чином, над територією України спостерігаються такі особливості атмосферної циркуляції:

• значні сезонні відмінності впливу баричних центрів атмосфери; інтенсивності циклонічної та антициклонічної діяльності і зміна відповідних типів погоди;

• послаблення активності атмосферних процесів у порівнянні з більш північними і південними регіонами;

• послаблення циклонічної і посилення антициклонічної діяльності . Хоч кількість циклонів переважає кількість антициклонів, але оскільки вони проходять швидше, а антициклони – повільніше (в середньому відповідно 33 і 45 годин), то антициклональна погода переважає (229-244 дні) у порівнянні з 129-136 днями з циклонічною погодою;

• взимку, внаслідок збільшення різниці в тиску між сушею і океаном зростає інтенсивність атмосферної циркуляції. В холодне півріччя роль циркуляційного фактору у формуванні термічного режиму приземного шару повітря більша, ніж вплив радіаційного чинника, що підтверджу хід січневих ізотерм. Улітку провідним є радіаційний чинник кліматоутворення (переважає субширотний напрям липневих ізотерм).

  Чому на узбережжі Чорного й Азовського морів зима настає пізніше та триває менше, ніж на прилеглих ділянках суходолу?

─ Тому що моря довше утримують тепло, ніж суходіл і зима на узбережжі морів коротша. Крім того, південне розташування приморських територій зумовлює меншу тривалість зими.

 Чому на узбережжі морів опадів випадає менше, ніж на відстані 40—50 км углиб суходолу? Див. поняття «бризи» у словнику: Бризи — місцеві вітри що змінюють напрям двічі на добу. Ця зміна зумовлена різницею температури повітря й атмосферного тиску над великими водоймами і суходолом удень і вночі. Денний бриз відносить насичене вологою повітря від узбережжя углиб суходолу.

─ Бризова циркуляція на узбережжях морів не дозволяє насиченому вологою повітрю підніматися угору. Денний бриз розганяє на узбережжі хмари, відносить їх углиб території суходолу, збільшуючи вірогідність випадіння атмосферних опадів.

Бризова циркуляція характерна також для узбережжя великих водосховищ.

6. У якій частині України спостерігається більший вплив морського, а в якій — континентального підтипу повітряних мас?

─ Особливості атмосферної циркуляції у східній і західній частинах України відрізняються (найбільш суттєво – взимку). Вплив морського підтипу повітряних мас із північної Атлантики (Ісландського мінімуму) найбільш сильний західніше лінії Житомир – Кам’янець-Подільський, що пояснює підвищену кількість опадів (650 – 550 мм). У південній і східній частині циклонічна діяльність значно послаблюється у зв’язку з переважанням антициклональної циркуляції й континентального підтипу повітряних мас, тому кількість опадів знижується тут до 500 – 300 мм.

 7. Чи змінюється вплив чинників кліматоутворення на клімат України впродовж останніх десятиліть? Як саме?

─ В останні десятиліття поступово зменшувався вплив Азіатського (Сибірського) максимуму, й навпаки – збільшувався вплив циклонів з Ісландського максимуму й Середземноморської депресії (яку іноді називають Європейським максимумом). Тому зими стали набагато теплішими, ніж в середині ХХ століття.

 8. Проаналізуйте вплив широти місцевості на температуру повітря північної та південної частин України та зробіть висновки: а) яка різниця в географічній широті двох крайніх точок? Яка різниця в середньорічній температурі повітря? б) У якому місяці — липні чи січні — спостерігається більша різниця в температурах повітря між двома крайніми точками України? (Спробуйте пов’язати це з різницею тривалості світлої частини доби взимку та влітку.)

─ а) У середньому із просуванням з півночі на південь на 1° широти середня температура повітря за рік зростає приблизно на 1°С;

б) різниця в середній температурі повітря між крайніми північною й південною точками більша в січні і менша – в липні. Однією з причин меншої різниці в середній температурі повітря у липні є те, що тривалість світлої частини доби більша у північній частині України, ніж у її південній частині. Це частково компенсує різницю в куті нахилу сонячних променів, а значить і в інтенсивності сонячної радіації.

Більша різниця в середніх температурах повітря між північною й південною частинами України у січні зумовлена тим, що до різниці в куті нахилу сонячних променів (8°) додається різниця в тривалості світлої частини доби (приблизно на 1 годину).