- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
(Урок № 43 – комбінований)
Чи однаковим є набір висотних ландшафтних поясів гірського Криму й Карпат? У яких горах висотних поясів більше? Свої відповіді обґрунтуйте.
─ Висотних ландшафтних поясів більше у вищих Карпатських горах. У нижчих і тепліших Кримських горах немає висотних поясів ялинових лісів, субальпійських і альпійських луків на полонинах, але наявний субсередземноморський пояс на ПБК. На яйлах Кримських гір поширені гірські луки і степи.
На рис. 34.1 поверх профілю цифрами позначені номери висотних поясів. Користуючись цим профілем і відповідними пунктами параграфа 35 учні самостійно знайомляться із кожним з висотних поясів. За можливістю, учитель демонструє зразки рослин кожного поясу з гербарію, за підбором фото чи показуючи фрагменти відеофільмів.
Поясніть, чому на яйлах західної частини Кримських гір панують гірські луки, а на яйлах східної частини — гірські степи? Чому в Кримських горах немає субальпійських та альпійських луків?
─ Причинами відмінностей західних (навітряних) і східних (підвітряних) схилів гір і відповідних яйл є суттєва різниця в річній кількості атмосферних опадів. Альпійських і субальпійських луків у Кримських горах немає через їх незначну висоту.
Поясніть відмінності природи західної та східної частин Південного Берега Криму.
─ Причинами відмінностей є все та ж різниця в кількості атмосферних опадів (значно менша на сході ПБК), а також більш спекотне літо і прохолодніша зима на сході ПБК, порівняно з його центральною і західною частинами.
1. Накресліть у робочому зошиті в масштабі узагальнену схему висотної поясності Кримських гір. Умовними знаками зобразіть рослини, що переважають у межах кожного поясу.
Висотні пояси Кримських гір:
1 .Передгірний лісостеп – поєднання лісів із дуба звичайного і різнотравно-типчаково-ковилових степів.
2.Підгірний і низькогірний пояс дубових лісів і шибляків: а) із переважанням дуба пухнастого; б) із дуба скельного.
3.Низько- і середньогірний пояс широколистяних, переважно букових лісів із домішкою граба.
4. Яйли: а) луки і лучні степи (у західному Криму); б) степи злакові і напівпустельні (у східному Криму).
5. Крутосхили з лісами із сосен: а) крючкуватої, з домішкою бука; б) кримської (Палласа).
6. Передгірний пояс низьких дубово-ялівцевих лісів і чагарників-шибляків, з домішкою вічнозелених рослин (перехідний до сухих субтропіків).
5. Виберіть правильну відповідь: висотні пояси північного й південного схилів Головного пасма суттєво відрізняються, здебільшого, через: а) суттєві відмінності коефіцієнта зволоження; б) різну крутизну схилів.
6. Як і чому змінюється рослинність північного схилу Головного пасма? Назвіть, які ґрунти сформувалися під кожним типом рослинності.
─ Причинами змін рослинності є висотна поясність клімату (зниження температури повітря й збільшення кількості опадів з висотою).
П ередгірний лісостеп – поєднання лісів із дуба звичайного на сірих гірсько-лісостепових ґрунтах, і різнотравно-типчаково-ковилових степів на чорноземах звичайних передгірних міцелярно-карбонатних.
Підгірний дубових лісів із переважанням дуба пухнастого на сірих гірсько-лісостепових ґрунтах.
Низькогірний і середньогірний пояси лісів із дуба скельного і бука східного на гірсько-буроземних (бурих лісових) щебенюватих ґрунтах.
7. Чому степова рослинність зростає як у північних передгір’ях, так і на поверхні східних яйл?
─ Унаслідок недостатнього атмосферного зволоження (коефіцієнт зволоження 0,5-0,6).
Завдання для порівняння природи Кримських гір та Українських Карпат
1. Які схили Кримських і Карпатських гір подібні між собою і чому?
─ Деякі риси подібності за особливостями кліматичних показників і набору висотних поясів характерні для північного схилу Кримських гір і нижньої частини південно-західного схилу Українських Карпат.
2. Укажіть спільні риси й відмінності в наборі висотних поясів південно-західного схилу Карпат і північного схилу Кримських гір.
─ Як вже було сказано вище, для північного схилу Кримських гір і нижньої частини південно-західного схилу Українських Карпат характерний подібний набір висотних поясів. Але в Кримських горах зволоження менше, а тепла більше. Тому склад рослинності цих поясів дещо різниться: у Кримських горах більше посухостійких видів (дуба пухнастого, граба східного тощо). Українські Карпати вищі, а їх клімат прохолодніший. Тому починаючи з висоти 110 м на південно-західному схилі цих гір починається пояс ялинових лісів (гірський аналог тайги), а вище них – пояси субальпійських та альпійських луків (віддалені аналоги природних зон лісотундри й тундри).
3. Яка причина суттєвої відмінності у висотній поясності «теплих» схилів Карпат і Кримських гір?
─ Ці схили ще більше, ніж «холодні», різняться зволоженням і забезпеченням теплом. Тому в Закарпатті біля підніжжя гір розташований лісостеповий пояс, а біля підніжжя південного схилу Головного пасма Кримських гір – пояс субсередземноморських лісів і чагарників. Крім того, південний схил Кримських гір дуже крутий, що й зумовлює переважання на ньому невибагливих до умов мінерального живлення соснових лісів. Південно-західні схили Карпат не такі круті і їх крутизна мало впливає на склад рослинності.
4. У чому відмінності і спільні риси ґрунтово-рослинного покриву полонин і яйл?
─ І на полонинах і на яйлах переважає трав’яниста рослинність (в обох горах – унаслідок сильних вітрів). Але поверхні яйл і полонин різняться кліматом (зволоженістю й особливо – температурою). Тому на яйлах східного Криму зростає степова рослинність на чорноземоподібних ґрунтах. Між луками західних яйл Кримських гір та складом рослинності субальпійських і альпійських луків Карпат теж існують суттєві відмінності (як наслідок більш суворих кліматичних умов на полонинах Карпат).
5. Перелічіть найбільші відмінності й спільні риси висотної поясності Українських Карпат та Гірського Криму.
─ Спільні риси висотної поясності обох гірських систем – у переважанні лісів і лук помірного поясу. Подібними є передгірні дубові й низькогірні букові ліси в обох гірських країнах. Найсуттєвішою відмінністю є наявність середньогірних поясів у Карпатах (ялинових лісів, субальпійського й альпійського), які відсутні у Кримських горах, та поясів соснових лісів і субсередземноморського – на південному схилі Кримських гір (вони відсутні в Карпатах).