Плани, методичні рекомендації та контрольні завдання до семінарських занять

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих слухачі готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів)

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Семінарські заняття виконують такі основні функції:

- навчальну (поглиблення/ конкретизацію/ систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

- розвивальну (розвиток логічного мислення слухачів/ набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами/ формування умінь і навичок аналізу фактів/ явищ/ проблем тощо);

- виховну (патріотичне виховання/ виховання економічної/ екологічної культури і мислення/ прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);

- діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння слухачами навчального матеріалу/ виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) .

Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є:

- активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

- викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування.

Семінар 1. Основні концепції та проекти глобального розвитку

Навчальні результати:

За результатами семінарського завдання слухачі мають бути здатними:

– демонструвати критичне розуміння закономірностей глобалізаційних процесів;

– продемонструвати знання основних термінів та понять;

– аналізувати загрози та виклики глобалізації;

– критично аналізувати діяльність антиглобалістських рухів та течій.

Методичні вказівки

Питання №1. Римський клуб та його доповіді.

Організація діяльності Римського клубу.

Аналітичні матеріали, розроблені під егідою Римського клубу.

Найвідоміші доповіді Римського клубу.

Питання №2. Концепція “інформаційного суспільства“

Історія Інформаційного Суспільства

Інформаційний етап еволюції як закономірність розвитку цивілізаційних систем

Передумови розвитку інформаційного суспільства в Україні

Питання №3. Поняття “глобалізація“, “глобалізм“, “глобальність“.

Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства.

Поняття “глобалізація“, введене Р.Робертсоном.

Сутність глобалізації.

Питання №4. Сучасні прояви глобалізації.

Класифікація глобальних проблем.

Усвідомлення екологічної проблеми як глобальної.

Міжнародне регулювання глобальних проблем.

Питання №5. Концепція антиглобалізму. Антиглобалістські рухи та течії.

Концепція антиглобалізму.

Антиглобалістський рух Всесвітній соціальний форум.

Троцькісти поруч з анархістами

Література:

1. Алими Серж. Последние новости об утопии // Свободная мысль. – 2006. – №5. – С.71-79.

2. Андрійчук В. Поїзд уже пішов? Глобалізація й Україна: надії та острахи // Політика і час. – 2002. – №8 – С.16-25.

3. Андрійчук В. Глобалізація, інтеграція та економічна безпека України // Політика і час. – 2003. – №9. – С.61-70.

4. Арыстанбекова А. Глобализация: объективная сторона и новые вызовы // Международная жизнь. – 2004. – №4-5. – С.54-66.

5. Баталов Э. Америка: страсти по империи // Свободная мысль-XXI. – 2003. – №12. – С.9-28.

6. Баталов Э. Глобальный кризис демократии? // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №2. – С.13-23.

7. Бек У. Трансформация политики и государства в эпоху глобализации // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №7. – С.3-11.

8. Брагина Е. Бедность в новом веке // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №9. – С.117-122.

9. Войнович Р. Сутність глобалізації в контексті сучасних дослідницьких підходів (з позицій антиглобалізму) // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2006. – №1. – С.128-142.

10. Войтоловский Ф. Идейно-политические процессы внутри антиглобалистских движений // МЭМО. – 2003. – №2. – С.9-14.

11. Гречко П. Империум – императив нового мирового порядка (статья первая) // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №2. – С.3-11.

12. Гречко П. Империум – императив нового мирового порядка (статья вторая) // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №3. – С.33-49.

13. Данилов А.Н. Глобализм, регионализм и современный трансформационный процесс // СОЦИС. – 1998. – №9.

14. Дахин В. Глобализация – взгляд историка // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №5. – С.26-33.

15. Дахин В. Контуры имперской системы // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №11. – С.46-55.

16. Дахин В. Глобализация: социальные и политические последствия // Свободная мысль-XXI. – 2002. – №12. – С.4-15.

17. Ефимов В. Глобализация: военный аспект // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №7. – С.50-65.

18. Загайнов Е. „Справедливая глобализация”: международно-правовые аспекты // Международная жизнь. – 2005. – №5. – С.106-118.

19. Зленко В. Глобалізація і процеси соціального розвитку // Віче. – №6 (123). – 2002. – С.54-59.

20. Зубаков В. Ипостаси глобализации и императивы выживания // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №8. – С.44-62.

21. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // МЭМО. – 2003. – №8. – С.54-60.

22. Калиновський В. Шляхи посилення демократичних засад процесу глобалізації // Людина і політика. – 2003. – №2 (26). – С.89-92.

23. Кармазина М. Глобалізація: місце і роль суб’єктів та об’єктів процесу // Людина і політика. – 2003. – №4 (28). – С.73-81.

24. Кормич Л.І. Національна держава: занепад іи розквіт // Держава і право: Збірний наукових праць. Юридичні та політичні науки. Випуск 313. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – С.681-683.

25. Косолапов Н. Безопасность международная, национальная, глобальная: взаимодополняемость или противоречивость // МЭМО. – 2006. – №9. – С.3-13.

26. Кремень В., Ткаченко В. На терезах глобалізму // Політика і час. – 1999. – №1,2.

27. Кузнецова Е. The Breaking the Nations // Международная жизнь. – 2004. – №2. – С.3-18.

28. Лобань Т. Особливості розвитку сучасного суспільства в умовах глобалізації: політологічний аспект // Людина і політика. – 2004. – №2 (32). – С.68-73.

29. Лузан А.А. Глобализация и проблемы демократии в Украин // Збірник наукових праць за ітогами ІІІ конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (20-22 травня 2005 року) – www.democracy.kiev.ua

30. Люс Г.Р. Американский век // США-Канада. – 9 (429). – 2005. – С.83-95.

31. Майданник К. Альтернативное движение: фаза консолидации? // МЭМО. – 2002. – №12. – С.3-10.

32. Майданник К. Пути к „другому миру”. Заметки с пятого Мирового социального форума (МСФ-V) // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №5. – С.100-115.

33. Морозова А.А. Влияние глобализации на функции государства // Государство право. – 2006. – №6. – С.101-108.

34. Непризнанные государства: возможности и вызовы ХХІ века. Материалы круглого стола // МЭМО. – 2006. – №12. – С.64-81.

35. Ніколаєв Є. Неглобалізована глобалізація? // Людина і політика. – 2004. – №1 (31). – С.117-126.

36. Новицький В. Інтеграція як інструмент сучасного розвитку та геополітики // Політика і час. – 2003. - №11. – С.58-67.

37. Петров И. Глобализация как феномен эпохи постмодерна // Международная жизнь. – 2003. – №9-10. – С.209-220.

38. Пешко А. Процеси глобалізації та їх вплив на національні економіки // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2006. – №2. – С.133-138.

39. Радченко Л. Деякі правові аспекти регулювання діяльності транснаціональних корпорацій // Право України. – 2005. – №11. – С.134-137.

40. Сейтов А. Проблемы управления в XXI веке (по материалам Римского клуба) // Общественные науки и современность. – 1992. – №4. – С.97-109.

41. Солженицын А. Публицистика (В Советском Союзе): В 3 т., Т.1. – Ярославль: Верхне-Волжское книжное издательство, 1995. – Т.1: Статьи и речи. – 720 с. – С.148-186.

42. Тимофєєв Т. Виклики ХХІ століття – дебати про альтернативи // Політична думка. – 1999. – №4. – С.5-15.

43. Тихомирова Є.Б. Глобалізація очима української громадськост // Збірник наукових праць за ітогами ІІІ конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (20-22 травня 2005 року) – www.democracy.kiev.ua

44. Томашек П. Глобализация, трансформация и регионы // Проблемы теории и практики управления. – 1997. – №5. – С.45-49.

45. Тредденик Д. Глобализация, международная безопасность и НАТО // США-Канада. - №3 (411) 2004. – С.70-85.

46. Трофименко Г.А. О глобализации международных отношений // США-Канада. – 2004. – 6 (402) Июнь. – С.74-85.

47. Фергюссон Н. Мир без гегемона // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №1. – С.21-30.

48. Чернов А. Глобальное информационное общество // Международная жизнь. – 2004. – №9. – С.121-130.

49. Чешков М.А. Глобалистика: предмет, проблемы и перспективы // Общественные науки и современность. – 1998. – №2. – С.129-139.

50. Шепєлєв М.А. Глобализация и проблемы демократии в Украине // Збірник наукових праць за ітогами ІІІ конференції „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (20-22 травня 2005 року) – www.democracy.kiev.ua

51. Шергін С. Світовий порядок: концепції чи реальність // Політика і час. – 1997. – №1. – С.14-21.

52. Шергін С.О., Загребельний І.М. Глобалізація в азійсько-тихоокеанському вимірі // Політика і час. – 2005. – №6. – С.38-49.

53. Шимаи М. Глобализация как источник конкуренции, конфликтов и возможностей // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – №1. – С.52-58.

54. Шишков Ю. Глобализация – враг или союзник развивающихся стран // МЭМО. – 2003. - №4. – С.3-14.

Семінар 2. Історія європейської інтеграції.

Навчальні результати:

За результатами семінарського завдання слухачі мають бути здатними:

– знати основні етапи та голоні події інтеграційного процесу в Європі;

– продемонструвати знання щодо діяльності політиків та державних діячів – „батьків-засновників” Європейського Союзу;

– критично розглядати напрямки та можливості подальшого розширення ЄС.

Питання для обговорення

Питання №1. Історичні передумови європейської інтеграції. Розширення ЄС.

Ситуація в Західній Європі після 2-ї світової війни.

Передумови європейської інтеграції.

Співтовариство - економічна співпраця.

Питання №2. Установчі договори Європейських Співтовариств.

Паризький договір (1951р.).

Римські договори (1957р.).

Еволюція інтеграційних процесів від Єдиного Європейського Акту до Маастрихтської та Амстердамської угод.

Ніццький договір.

Питання №3. Розширення ЄС.

Процес прийняття до ЄС

Копенгагенські критерії.

Етапи розширення ЄС.

Література:

1. Арбаов А., Пикаев А., Дворкин В. Ядерный терроризм: политические, правовые, стратегические и технические аспекты // МЭМО. – 2006. – №11. – С.3-16.

2. Абдуллин А. И. Право Европейских Сообществ: к вопросу о классификации источников. // Правоведение. – 2001. – №6. – С.177.

3. Андрієнко Я. Суд ЄС в інтеграційних процесах // Політика і час. – 2003. – №12. – С.44-51.

4. Барский В. Особенности организации и проведения выборов в Европейский парламент // Юридический вестник. – 2004. – №1. – С.112-120.

5. Бауман З. Европейский путь к мировому порядку // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №9. – С.37-46.

6. Баштанник В. Регламентація захисту прав людини у системі права ЄС: організаційно-правовий аспект // Право України. – 2006. – №9. – С56-60.

7. Бритченко С. За нормами європейського права // Політика і час. – 2003. – №10. – С.48-52.

8. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1999. – (256 с.). – C.54-59, С.74-107.

9. Беляев С.А. О концепции „Европейского правового пространства” // Советское Государство и право. – 1991. – №7. – С.120-124.

10. Борко Ю., Орлов Б. Что нам стоит общеевропейским дом построить // МЭМО. – 1990. – №1. – С.49-58.

11. Борко Ю.А. Быть ли Большой Европе // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь. – №3. – С.108-111.

12. Борко Ю. Расширение и углубление европейской интеграции // МЭМО. – 2004. – №7. – С.15-29.

13. Ведрин Ю. „Международного сообщества, увы, не существует … ” // Свободная мысль-XXI. – 2005. – №7. – С.3-13.

14. Воронов К. Пятое расширение ЕС: судьбоносный выбор. // МЭМО. – 2002. – №9. – С.59.

15. Глухарев В.Г. Политические компоненты развития Евросоюза // Современная Европа. – №2 (Апрель-июнь). –чс 2003. – С.23-35.

16. Гнатовський М. Концепція „європейського правового простору” в контексті проблем європейської інтеграції // Право України. – 2003.– №1. – С.133-134.

17. Говер И. Европейское Сообщество и страны Восточной Европы: проблемы охраны интеллектуальной собственности // Советское государство и право. – 1991. – №4. – С.131-132.

18. Гоці С. Нові кордони та нова політика в Європі // Євробюлетень. – 2003. – Вересень. – С.10-11.

19. Грибовская Н.Н. Место и роль Европейского полицейского ведомства в реализации единой уголовной политики // Российский следователь. – 2006. – №9. – С.56-58.

20. Декларація Шумана. Пер. Марини Марченко // Євробюлетень. – Квітень 2003. – С.12-13.

21. Европейский парламент сегодня (международная конференция) // Современная Европа. – 2004. – №4. – С.134-141.

22. Европейское право. Учебник для вузов. / Под. Ред. Л.М.Ентина. Москва: Норма, 2002. – С.1-9.

23. Иванов И.Д. Общее европейское экономическое пространство // Современная Европа. – №1. – Январь – март 2003. – С.17-31.

24. Иванов В.Д. Расширение ЕС на восток: последствия для России // Современная Европа. – №2. – Июль-сентябрь 2003. – С.23-34.

25. Загайнов Е. „Справедливая глобализация”: международно-правовые аспекты // Международная жизнь. – 2005. – №5. – С.106-118.

26. Кавещников Н. Евросоюз в процессе трансформации // Современная Европа. – 2005. – №3 (Июль-сентябрь). – С.31-45.

27. Казаринова Д.Б. Антиамериканизм и дух европейского единства // Свободная мысль. – 2006. – №2. – С.198-205.

28. Касте Француза. Европейскому парламенту не хватает представительности // Свободная мысль. – 2007. – №1. – С.53-56.

29. Кіш Є. Політико-правові засади українсько-польського кордону в контексті розширення ЄС // Людина і політика. – 2003. – №6 (30). – С.15-21.

30. Коваль М. Створення Конституції Європейського Союзу // Право України. – 2003.– №2. – С.145-147.

31. Ковальова О. Зближення позицій сторін на переговорах про вступ до Європейського Союзу: досвід сучасного етапу розширення // Людина і політика. – 2003. – №4 (28). – С.18-27.

32. Ковальова О. Методологія Європейського Союзу з оцінки демократичності політичних інститутів держав-кандидатів на вступ // Людина і політика. – 2003. – №1 (25). – С.3-9.

33. Князєв В.М. Європейський Союз як новий тип історичної спільноти // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз. Мат.-ли наук.-практ. конф. за міжн. участю. 29 травня 2002 року, м.Київ. Т.1. – С.18-19.

34. Ковтых В. В чем ошибся Запад в отношении Украины // День. – №188 (1926). – 19.10.2004 года.

35. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування та етапи становлення. Київ: Ін Юре, 2001. – С.51-61.

36. Коровкин В. Опыт ЕС для экономического сообщества суверенных республик // МЭМО. – 1991. – №1. – С.95-105.

37. Кэмерон Ф. Европейский Союз и Соединенные Штаты: друзья или соперники // Свободная мысль-XXI. – 2004. – №11. – С.72-81.

38. Лукас М., Крайкемайер А. Новая роль Совета Европы // МЭМО. – 1993. – №6. – С.130-140.

39. Мовчан М. Головні „мотори” європейської інтеграції. Проблеми розвитку національної ідентичності та ідеології Франції і Німеччини у контексті європейської інтеграції // Політика і час. – 2003. – №11. – С.68-76.

40. Нарочницкая Н. Европа „старая” и Европа “новая” // Международная жизнь. – 2003. – №4. – С.45-63.

41. Нюберг Р. Финляндия, Россия и расширяющийся Европейский союз // Международная жизнь. – 2003. - №12. – С.45-51.

42. Осадчая Ж.Ф., Лобанов К.Н. Эволюция Евросоюза // Современная Европа. – 2005. – №1 (Январь-марь). – С.27-43.

43. Олексич Р. Як Економічне Співтовариство перетворилося на Союз // Євробюлетень. – Вересень. – 2004. – С.16-17.

44. Рачков И.В. Правовая регламентация гражданства Европейского Союза // Государство и право. – 1999. – №8. – С.75-83.

45. Павлов Н. Германский вопрос и „общеевропейский дом” // МЭМО. – 1990. – №6. – С.5-17.

46. Парламентський вимір європейської інтеграції. Збірка матеріалів. – К.: Нора-Прінт, 2005. – 104 с.

47. Петров К.Е. Концепт „Европа” в современном политическом дискурсе // ПОЛИС. – 2004. – №3. – С.140-153.

48. Петров Р. Поняття „acquis communautaire” у праві Європейського Союзу // Право України. – №9. – С.142-146.

49. Підлуцький О. Як Велика Британія потяг європейської інтеграції наздоганяла // Євробюлетень. – Травень-червень. – 2004. – С.16-17.

50. Пиндер Д. К широкому федеративному сообществу: прочный симбиоз Востока и Запада Европы // МЭМО. – 1991. – №12. – С.67-77.

51. Погорельская С. Конституция versus демократия // МЭМО. – 2005. – №7. – С.54-63.

52. Погорельская С. ЕС: постдемократия и популизм // МЭМО. – 2005. – №11. – С.96-105.

53. Посельський В. Європейський поступ України: дещо про особливості руху та станцію призначення // Політична думка. – 2002. – №2-3. – С.78-90.

54. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.

55. Проді Р., Патен К. Жити по-сусідськи // Євробюлетень. – 2003. – Березень. – С.8-9.

56. Пустогаров В.В. Общеевропейский процесс и проблемы федерализма // Советское Государство и право. – 1991. – №6. – С.29-38.

57. Пустогаров В.В. Концепция общеевропейского дома: правовые аспекты // Советское Государство и право. – 1990. – №4. – С.106-115.

58. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права: поняття і система // Право України. – 2006. – №10. – С.15-19.

59. Рабінович С. Субсидіарність як природно-правова засада юридичного регулювання // Право України. – 2006. – №1. – С.25-26.

60. Рачков И.В. Правовая регламентация гражданства ЕС // Государство и право. – 1999. – №8. – С.72-85.

61. Розширення Євросоюзу: сценарій, проблеми, наслідки // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – Київ, 2000. – 238 с. – С.6-16.

62. Романюк О. Істрія, структура та принципи функціонування Європейського Союзу: загальний огляд // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – Київ, 2000. – 238 с. – С.6-16.

63. Рудяков П. Сучасні європейські інтеграційні проекти: мотиви, моделі, ризики, регіональний та глобальний контекст // Політична думка. – 2002. – №2-3. – С.91-107.

64. Світова та європейська інтеграція. Організаційні засади. Навчальний посібник / За ред. Я.Й.Малика. – Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 59-67.

65. Семененко И. Еврокорпоративизм или европлюрализм // МЭМО. – 1992. – №7. – 131-138.

66. Смирнов П.Е. Центральная и Восточная Европа между США и ЕС // США-Канада. – 8 (428). – 2005. – С.35-56.

67. Смольников С. Новая логика европейского развития // МЭМО. – 1990. – №6. – С.18-29.

68. Соболев В. Найважча частина дистанції. Естонія – Європейський Союз: від мрії до реальності // Політика і час. – 2002. – №2. – С.68-72.

69. Совместное заседание ученых советов Института государства и права и Института Европы, посвященное концепции европейского правового пространства // Советское государство и право. – 1990. – №2. – С.141-143.

70. Сон С. Выборы в Европарламент и перспективы европейской интеграции Украины // Юридический вестник. – 2005. – №1. – С.126-128.

71. Суверенитет в государственном и международном праве. Материалы круглого стола // Советское государство и право. – 1991. – №5. – С.3-28.

72. Терешко С. Рік минулий для Європейського Союзу: підсумки та оцінки // Політика і час. – 2006. – №2. – С.8-15.

73. Тиммерманн Х. Украина и Белоруссия: „новые соседи” Европейского Союза // МЭМО. – 2004. – №6. – С.49-60.

74. Томіліна Л. Сформовано новий склад Європейської Комісії // Євробюлетень. – Вересень. – 2004. – С.4.

75. Турукис Г. Греция: десять лет в составе ЕС // МЭМО. – 1992. – №2. – С.120-126.

76. Уткин А.И. США – ЕС: два полюса, два взгляда // США - Канада. – 7 (427). – 2005. – С.26-44.

77. Федоров В. Крушение Европы? (Один из возможных сценариев будущего) // Современная Европа. – 2005. – №3 (Июль-сентябрь). – С.31-30.

78. Хартия Европейского Союза об основных правах: Комментарий / Под. ред. д.ю.н., проф. С.Ю.Каширова. – М.: Юриспруденція, 2001. – С.9-17.

79. Хохлов И. Субсидиарность как принцип и механизм политики Евросоюза // МЭМО. – 2004. – №5. – С.95-101.

80. Храбан І. „Третій шлях” Великої Британії в європейській політиці // Людина і політика. – 2004. – №2 (32). – С.112-121.

81. Черников Г., Черникова Д. „Европа жаждет независимости” // Международная жизнь. – 2003. – №9-10. – С.77-92.

82. Четвериков А. Можно ли спасти европейскую конституцию // Вестник Европы. – Том XVI (2005). – С.27-45.

83. „

84. Шишков Ю. Европейский дом глазами федералиста // МЭМО. – 1991. – №12. – С.63-66.

85. Эмерсон М. Формирование политических рамок Большой Европы // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь. – №3. – С.90-107.

86. Энтин М.Л. На пути к Конституции Евросоюза // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь.– №3. – С.23-40.

Семінар 3. МОДЕЛІ СТРУКТУРНОЇ ПОБУДОВИ. ПРИНЦИПИ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ЄС. ОРГАНИ ТА ІНСТИТУТИ ЄС І ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Навчальні та виховні цілі:

• – ознайомити слухачів з діяльністю інститутів ЄС, порядком їх формування та повноваженнями посадових осіб;

- надати знання щодо ролі національних урядів в процесі вироблення і впровадження політик ЄС.

Навчальні питання

Питання№1. Розподіл владних повноважень між інституціями ЄС.

Європейська Комісія – „двигун” європейської інтеграції.

Європейська Рада: верхівка піраміди.

Сфери діяльності Європейського Парламенту.

Завдання Ради ЄС.

Питання№2. Європарламент.

Функції Європейського Парламенту.

Як організована діяльність Європарламенту?

Представництво країн-членів ЄС в Європарламенті.

Транснаціональні партії в Європі та Європейському парламенті.

Питання№3. Рада Європейського Союзу.

Функції Ради Європейського Союзу.

Комітет постійних представників.

Конфігурація Ради.

Порядок головування в Раді та прийняття рішень.

Питання№4. Європейська Комісія.

Склад Європейської Комісії.

Функції Європейської Комісії.

Питання№5. Європейська Рада.

Головні завдання.

Рішення Європейських самітів.

Питання№6. Дорадчі та фінансові органи.

Економічно - соціальний комітет.

Комітет регіонів.

Європейський центральний банк.

Європейський інвестиційний банк.

Література:

1. Арах М. Европейский союз: видение политического объединения. /Пер. со словенского. – М., 1998. – 466 с.

2. Відкриваємо Європу. /Представництво Європейської Комісії в Україні та Білорусі. К., 2006. -48с.

3. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 286 с.

4. Грибовская Н.Н. Место и роль Европейского полицейского ведомства в реализации единой уголовной политики ЕС // Российский следователь. – 2006. – №9. – С.56-58.

5. Грицяк І. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. посібн. – К. 2004. – 260 с.

6. Европейский парламент сегодня // Современная Европа. – 2004. – №4. – С.134.

7. Європейський Союз. Консолідовані договори Київ, 2006. -118с.

8. Європейська Рада буде сфокусована на економічних питаннях. // Євробюлетень. – Квітень 2008. – С.14-16.

9. Європейський Союз визначив своїх 10 найкращих справ. // Євробюлетень. – Січень 2008. – С.14.

10. Євгенієва А. Громадяни Європейського Союзу обрали новий парламент // Євробюлетень. – Червень-липень 2009. – С.2-3.

11. Касте Француза. Европейскому парламенту не хватает представительности // Свободная мысль. – 2007. – №1. – С.53-56.

12. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. Навч. посібн. – К., 2002. – 381 с.

13. Кіпр і Мальта успішно перейшли на Євро. // Євробюлетень. – Лютий 2008. – С.9.

14. Ключові факти та цифри про Європу та європейців. /Представництво Європейської Комісії в Україні та Білорусі. К., 2006. -84с.

15. На шляху до Європейського Союзу // Євробюлетень. – Грудень 2007. – С.11-14.

16. Парламентський вимір європейської інтеграції. Збірка матеріалів. – К.: Нора-Прінт, 2005. – 104 с.

17. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.

18. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу. Навчальний посібник: К., ”Таксон”, 2005. -280с.

19. Рахункова палата – на сторожі бюджетних інтересів // Євробюлетень. – Травень 2003. – С.8.

20. Сорон Жан-Люк. Курс європейських інституцій: європейська головоломка. Підручник /Пер. з франц за ред.. В.І.Муравйова –К.: ”ІМВ”, 2001. -444с.

21. Яковюк І., Трагнюк Л., Меделяєв В. Азбука європейської інтеграції. Харків: ”Аспекс+”, 2006. -168с.

22. Як працює Європейський Союз. Довідник інституцій ЄС. К.: КПФ А-Скрін”, 2006. -52с.

Семінар 4. ПРАВО ЄС. ВИДИ ТА СУТНІСТЬ АКТІВ ВТОРИННОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА

Навчальні та виховні цілі:

– знати основні етапи та головні події інтеграційного процесу в Європі;

– сприяти усвідомленню слухачами сутності європейського права, його джерел та впливу на національні правові системи;

– виробити навички творчого практичного вирішення проблем зовнішньої політики.

Питання №1. Європейське право.

Принципи та характерні особливості європейського права.

Право Європейських Спільнот і право Європейського Союзу.

Питання №2. Види та сутність нормативних актів європейського права.

Джерела європейського права.

Первинне право.

Установчі договори.

Види нормативних актів вторинного права.

Постанови, директиви, рішення та рекомендації в структурі вторинного права.

Інші види правових актів.

Неписані джерела права ЄС.

Питання №3. Процедури прийняття рішень.

Правотворчість у Європейському Союзі.

Процедури прийняття рішень у правотворчій діяльності Європейських Спільнот.

Особливості ухвалення рішень у межах ІІ та ІІІ опор ЄС.

Література:

1. Абдуллин А. И. Право Европейских Сообществ: к вопросу о классификации источников. // Правоведение. – 2001. – №6. – С.177.

2. Борута І., Барський В. Р. Міграційне право ЄС: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони. – К.: ІМВ КНУ ім.Т.Шевченка, 2004. – 132 с.

3. Бритченко С. За нормами європейського права // Політика і час. – 2003. – №10. – С.48-52.

4. Гнатовський М. Концепція „європейського правового простору” в контексті проблем європейської інтеграції // Право України. – 2003.– №1. – С.133-134.

5. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 286 с.

6. Грицяк І. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. посібн. – К. 2004. – 260 с.

7. Диас-Мелиан де Ханиш. Основы и природа правовой интеграции // Правоведение. – 2001. – №4. – С.173-178.

8. Европейское право. Учебник для вузов. / Под. ред. Л.Ентина. М., 2002.

9. Європейський Союз. Консолідовані договори Київ, 2006. -118с.

10. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. Навч. посібник: Пер. з англ.. – К., 2002. – 381 с.

11. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування та етапи становлення. – Київ: Ін Юре, 2001.

12. Муравйов В. Правові засади гармонізації законодавства в Європейському Союзі // Право України. – К., 2002. – № 7. – С. 114-119.

13. Муравйов В. Судова система Європейського Союзу. Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірн. наук. праць. – К., 2004. – Вип. 31. – Ч. І, 5 с.

14. Муравйов В. Особливий характер правової системи Європейського Союзу // Підприємництво, господарство і право. – К., 2002. – № 8. – С.86-89.

15. Муравйов В. Правова природа Європейського Союзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірн. наук. праць. – К., 2002. – Вип. 32. – Ч. ІІ. – С.119-125.

16. Муравйов В. Класифікація норм права Євросоюзу // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Збірник наукових праць. – К., 2002. – Вип.33. Ч.І. – С.82-92.

17. Муравйов В. Право Європейського Союзу та його система // Вісник Київського університету. Серія: Міжнародні відносини. – К., 2003. – Вип. 25. – С. 34-38.

18. Петров Р. Поняття „acquis communautaire” у праві Європейського Союзу // Право України. – №9. – С.142-146.

19. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К., 2002. – 168 с.

20. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу. Навчальний посібник: К., ”Таксон”, 2005. -280с.

21. Пустогаров В. Концепция общеевропейского дома: правовые аспекты // Советское государство и право. – 1990. – №4. – С.106-115.

22. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права: поняття і система // Право України. – 2006. – №10. – С.15-19.

23. Складність, відлагодженність та збалансованість водночас. // Євробюлетень. Лютий – 2008 . С. 14-16.

24. Суд Европейских Сообществ. Избранные решения / Отв. ред. Л.Энтин. – М., 2001.

Семінар 5. КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В ЄС

Методичні вказівки

Питання №1. Теоретичне обґрунтування необхідності прийняття змін у Європейському Союзі.

Проекти розвитку Європейського Союзу на початку ХХІ століття.

Передумови прийняття Конституції.

Питання №2. Загальна характеристика Конституції ЄС. Проблеми щодо її ратифікації.

Передумови прийняття Конституції.

Структура та основні положення Конституції

Результати європейського конституційного процесу.

Питання №3. Зміни в інституційній структурі ЄС, нові акценти зовнішньої політики та політики безпеки у відповідно до Лісабонського договору 2007р.

Органи та інституції ЄС.

Роль Європейської Ради відповідно до Лісабонського договору.

Нові акценти зовнішньої політики та політики безпеки.

Роль Суду ЄС. В Лісабонському договорі.

Література:

1. Договір про запровадження Конституції для Європи (проект). Ухвалено консенсусом Європейським Конвентом 13 червня та 10 липня року // www.rada.gov.ua

2. Кашкин С. Конституция для Европы: принципиально новый этап развития конституционализма // http://eulaw.edu.ru/documents/articles/kashkin_konstitution.htm

3. Кашкин С., Четвериков А. На пути к Европейской конституции http://eulaw.edu.ru/documents/articles/na_puti_k%20_konst_es.htm

4. Коваль М. Створення Конституції Європейського Союзу // Право України. – 2003.– №2. – С.145-147.

5. Підписано Лісабонську угоду. // Євробюлетень Січень – 2008. –С. 10.

6. Погорельская С. Конституция versus демократия // МЭМО. – 2005. – №7. – С.54-63.

7. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу. Навчальний посібник: К., ”Таксон”, 2005. -280с.

8. Словенія і Мальта ратифікували Лісабонську угоду. //Євробюлетень Лютий – 2008. – С. 16.

9. Узгоджено остаточний текст Конституції ЄС. // Євробюлетень Червень-Липень – 2004. –С. 4-5.

10. Четвериков А. Можно ли спасти европейскую конституцию // Вестник Европы. – Том XVI (2005). – С.27-45.

11. Энтин М.Л. На пути к Конституции Евросоюза // Современная Европа. – 2004. – Июль-сентябрь. – №3. – С.23-40.

12. Яковюк І., Трагнюк Л., Меделяєв В. Азбука європейської інтеграції. Харків: ”Аспекс+”, 2006. -168с.

13. Лісабонський договір: роз’яснення. Представництво Європейського Союзу в Україні // http://eu.prostir.ua/library/238201.html

Семінар 6. Безпекова політика та політика в сфері внутрішніх справ: загальноєвропейські проблеми та перспективи. Розвиток та сучасний стан співробітництва в сфері безпеки, внутрішніх справ та юстиції між Україною та ЄС.

Навчальні результати:

За результатами семінарського завдання слухачі мають бути здатними:

– знати основні етапи та події інтеграційних процесів у сфері внутрішньої безпеки та зовнішньої політики;

– продемонструвати знання щодо інституційного забезпечення спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС;

– продемонструвати знання щодо сутності та форм співробітництва України та ЄС у галузі юстиції та внутрішніх справ;

– критично розглядати перспективи участі України в загальноєвропейському просторі безпеки та правосуддя.

Питання для обговорення

1. Передумови формування безпекової політики ЄС.

2. Друга та третя колони ЄС. Характеристика правових актів.

3. Інституційне забезпечення реалізації безпекової політики та політики у галузі внутрішніх справ.

4. НАТО та ЄС. Проблема європейських сил швидкого реагування.

5. Форми взаємодії між Україною і ЄС в галузі внутрішніх справ і юстиції.

Література:

1. Арбатова Н. Новая стратегия безопасности ЕС // Современная Европа. – №4. – Октябрь-декабрь. – 2003. – С.60-67.

2. Бадьорна О. Україна – ЄС: справи більше важать, ніж слова. У Брюсселі коментують нову Воєнну доктрину України // Євробюлетень. – Серпень 2004. – С.4.

3. Беблер А. НАТО и транснациональный терроризм // МЭМО. – 2006. – №10. – С.48-58

4. Бейлс Дж.К. Европейская безопасность после 11 сентября 2001 года // МЭМО. – 2003. - №6. – С.82-87.

5. Бодрук О. Політизація блоків, мілітаризація союзів... Нові тенденції у сфері міжнародної безпеки // Політика і час. – 2003. – №12 – С.21-32.

6. Вишневський Л. Імміграція – загальна проблема ЄС // Євробюлетень. – Травень 2001. – С.12-13.

7. Волков В. Многострадальный регион // Современная Европа. – 2004. – №4 (Октябрь-декабрь). – С.75-93.

8. Дзьобань О., Панфілов О. Фундамент європейської безпеки – воєнний // Політика і час. – 2003. – №9. – С.30-39.

9. Гребінник О. Європейський Союз допоможе Україні боротися із поширенням вживання наркотиків // Євробюлетень. – 2004. – Травень-червень. – С.7.

10. Журкин В. Военные структуры ЕС: цель – 2010 // Современная Европа. – 2005. – №3 (Июль-сентябрь). – С.3-12.

11. Їжак О. Біля „відчинених дверей”. Європейська оборонна стратегія і національна безпека України // Політика і час. – 2002. – №2 – С.43-53.

12. Інтеграція України до Європейського Союзу в контексті формування системи загальноєвропейської безпеки // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. – Київ, 2000. – 238 с. – С.62-66.

13. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування та етапи становлення. – Київ: Ін Юре 2001. – С.310-320.

14. Косолапов Н. Безопасность международная, национальная, глобальная: взаимодополняемость или противоречивость // МЭМО. – 2006. – №9. – С.3-13.

15. Куклина И. Мировой терроризм и международные структуры обеспечения безопасности // МЭМО. – 2005. – №1. – С.25-33.

16. Кузьмичева Л. «Внешнее измерение” сотрудничества // МЭМО. – 2006. – №8. – С.42-46.

17. Лозовицький О. Вплив франко-американських відносин на формування військово-політичної стратегії П’ятої республіки Франції // Людина і політика. – 2003. – №5 (29). – С.23-35.

18. Лозовицький О. США - Франція - Європа: стратегічне партнерство і конкурента боротьба в контексті системних суперечностей атлантизму // Людина і політика. – 2003. – №3 (27). – С.20-29.

19. Лозовицький О. Французький вимір загальноєвропейської та світової безпеки // Людина і політика. – 2003. – №1 (25). – С.10-23.

20. Малиновська О. Нові виклики національній та регіональній безпеці: тероризм, організована злочинність, нелегальна міграція // Нова безпека. – Квітень 2003. – С.53-63.

21. Нарочницкая Н. Европа „старая” и Европа „новая” // Международная жизнь. – 2003. – №4. – С.45-63.

22. Носов М. Зачем Европе собственная армия // Современная Европа. – 2005. – №1 (Январь-марь). – С.82-95.

23. Обичкина Е.О. Франция – США: две модели мира // США-Канада. – №7 (415) 2004. – С.23-39.

24. Робертсон Дж. Ядро коалиции составляют НАТО и Россия // Международная жизнь. – 2003. – №1. – С.47-51.

25. Сазонов А. Необходима глобальная система противодействия терроризму // Международная жизнь. – 2003. – №1. – С.34-42.

26. Соколова П. Балканская составляющая европейской безопасности // МЭМО. – 2006. – №11. – С.17-26.

27. Спільна заява Президента України Леоніда Кучми та Президента Європейської Ради С.Берлусконі, за участю Генерального секретаря Ради – верховного представника з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС Х.Солани та Президента Комісії Європейських Співтовариств Р.Проді. Ялта, 7 жовтня 2003 року // www.rada.gov.ua

28. Требін М. Обличчя тероризму // Людина і політика. – 2003. – №1 (25). – С.102-117.

29. Третьяков А. Оборонная политика Великобритании // Современная Европа. – 2005. – №1 (Январь-марь). – С.96-106.

30. Удалов Д.А. Выводы и рекомендации „Комиссии 9/11” // США-Канада. – 2 (422). – 2005. – С.61-80.

31. Уткин А.И. США – ЕС: два полюса, два взгляда // США-Канада. – 7 (427). – 2005. – С.26-44.

32. Уткин С. Основные инструменты общей внешней политики и политики безопасности ЕС // МЭМО. – 2005. – №11. – С.44-54.

33. Храбан І. У рамках євроатлантичного партнерства. НАТО, ЄС та європейська оборонна політика // Політика і час. – 2003. – №1. – С.64-72.

34. Храбан І. Французька республіка – провідний „архітектор” європейської системи безпеки // Людина і політика. – 2003. – №5 (29). – С.12-22.

35. Храбан І. Нормативно-правова основа європейської концепції Спільної зовнішньої політики та політики безпеки // Право України. – 2003. – №11. – С.147-150.

36. Циварев А. О современном этапе строительства системы европейской безопасности // МЭМО. – 2002. – №1. – С.19-23.

37. Яцько А. Тероризм як форма політичної боротьби // Політика і час. – 2002. – №1. – С.68-77.

Семінар 7. Інтеграційні процеси на території пострадянських республік

Навчальні результати:

За результатами семінарського завдання слухачі мають бути здатними:

– знати основні етапи та головні події інтеграційних процесів на пострадянському просторі;

– продемонструвати знання щодо сутності та форм інтеграційних утворень на пострадянському просторі;

– критично розглядати напрямки та можливості участі України в інтегарціних утвореннях та союзах на пострадянському просторі.

Питання для обговорення

1. Типологія та основні характеристики інтеграційних проекті на пострадянському просторі.

2. Історія створення СНД і сучасні проблеми організації.

3. Формування Єдиного економічного простору.

4. ГУАМ як форма інтеграційного об’єднання.

5. Інші інтеграційні проекти на пострадянському просторі.

6. Сучасний стан і перспективи інтеграції на пострадянському просторі.

Література:

1. „А що нам робити з Росією”. Мат.-ли круглого столу // Політика і час. – 1996. – №4. – С.12-25.

2. Арбатова Н. Станут ли страны СНГ „яблоком раздора”// МЭМО. – 2006. – №6. – С.15-20.

3. Астапов К. Формирование единого экономического пространства стран СНГ // МЭМО. – 2005. – №1. – С.95-99.

4. Бабурин С.Н. Политико-правовые и институциональные проблемы Евразийского экономического сообщества // Правоведение. – 2001. – №6. – С.79-86.

5. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1999. – (256 с.). – C.108-148; С.240.

6. Бєляєв В. Замість СНД – конфедерація? Древо економічної інтеграції має рости в природному ритмі // Політика і час. – 1996. – №6. – С.21-24.

7. Брутенц К. Внешняя политика России: новый этап // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №1. – С.62-72.

8. Будкін В. СНД: зміни неминучі // Політика і час. – 1997. – №11. – С.3-9.

9. Будкін В. Країни СНД у регіональних геополітичних системах // Політична думка. – 2000. – №3. – С.45-60.

10. Вектор східний подолає вектор західний? З „круглого столу” в Українському товаристві зовнішньої політики 6 жовтня 2003 року // Політика і час. – 2003. – №11. – С.43-52.

11. Годин Ю. Россия и Белоруссия: 10 лет интеграционной несовместимости // МЭМО. – 2006. – №10. – С.24-26.

12. Головко В. Не тільки клубок проблем, але й простір можливостей. Україно-російські відносини: методологія, історія і євроінтеграція // Політика і час. – 2002. – №10 – С.66-73.

13. Головнин М., Либман А. Постсоветская интеграция: итоги и перспективы // Свободная мысль. – 2006. – №3. – С.60-69.

14. Гузенкова Т.С. Какая Россия нужна Украине // Свободная мысль. – 2006. – №2. – С.97-109.

15. Гузенкова Т.С. 15 лет СНГ: синдром пессимизма // Свободная мысль. – 2006. – №11-12. – С.29-39.

16. Деменко О. Українська геополітика ХХІ століття: євразійство чи євроінтеграція // Людина і політика. – 2004. – №1 (31). – С.73-82.

17. Дергачов О. Україна в сучасних геополітичних перетвореннях // Політична думка. – 1998. – №2. – С.186-200.

18. Дергачов О. Україна в європейському та євразійському інтер’єрі // Політична думка. – 2000. – №4. – С.80-91.

19. Договор об образовании Европейско-Азиатского союза республик (Проект) // Общественные науки и современность. – 1991. – №1. – С.96-102.

20. Евзеров Р. Глобализация и евразийский выбор // Свободная мысль-XXI. – 2001. – №10. – С.59-67.

21. Евзеров Р. Мировые процессы и СНГ // Свободная мысль-XXI. – 2002. – №11. – С.28-36.

22. „Евразийский Союз”: идея, проблемы, перспективы („Круглый стол”, 22.10.1994) // Социально-политический журнал. – 1995. – №1. – С.17-28.

23. Ежегодное послание Президента Российской Федерации В.Путина Федеральному собранию Российской федерации, 25 апреля 2005 года // Международная жизнь. – 2005. – №5. – С.106-118.

24. Зиядуллаев Н. СНГ в глобальной экономике: стратегия развития и национальная безопасность // МЭМО. – 2005. – №4. – С.29-34.

25. Зовнішньополітичні пріоритети Росії (аналітична доповідь). Під керівництвом Г.Шахназарова // Політична думка. – 1998. – №1. – С.76-90.

26. Каганский В. Советское пространство: конструкция, деструкция, трансформация (начало статьи) // Общественные науки и современность. – 1995. – №2. – С.25-39.

27. Каганский В. Советское пространство: конструкция, деструкция, трансформация (окончание статьи) // Общественные науки и современность. – 1995. – №3. – С.31-38.

28. Кертман Г. СНГ: между прошлым и настоящим // Политические исследования. – 2005. – №6. – С.110-125.

29. Кір’яков П. Стратегічний курс зовнішньої політики Росії наприкінці ХХ століття // Політика і час. – 2005. – №75-87.

30. Кравченко С. Стабільність для Євразії. Розвиток регіонального співробітництва у форматі СНД // Політика і час. – 2003. – №7 – С.66-70.

31. Кульчицький С. Вибір України: Північноатлантичний альянс чи Слов’янський союз? // Політика і час. – 1999. – №3.

32. Кухарская И. Украина и Европейский Союз // МЭМО. – 2005. – №1. – С.100-106.

33. Ленський П. На стратегічному плацдармі. Шанхайська організація співробітництва: нові аспекти регіональної безпеки // Політика і час. – 2003. – №8. – С.83-87.

34. Лысенко В.Н. Региональные конфликты в странах СНГ: опыт урегулирования // Полис. – 1998. – №2.

35. Лук’янов А., Мартьянов О. Навколо осі Москва – Київ. Єдиний економічний простір: ставки зростають // Політика і час. – 2003. – №10. – С.28-35.

36. Мазаракі А., Юхименко В. За спільності мотивів стратегічного партнерства. Економічні відносини України з Російською Федерацією // Політика і час. – 2002. – №6 – С.3-11.

37. Максимова М. От „имперского” Союза к Содружеству независимых государств // МЭМО. – 1992. – №4. – С.5-20.

38. Максимычев М.Ф. Россия как составная часть общеевропейского цивилизационного пространства // Общественные науки и современность. – 1997. – №6. – С.85-96.

39. Малыгин А. СНГ: итоги десятилетия // Свободная мысль-XXI. – 2002. – №1. – С.62-71.

40. Малышева Д. Центральная Азия в свете демократических революций // МЭМО. – 2006. – №8. – С.68-70.

41. Матвійчук Я. Між Європою та Азією. Пріоритети зовнішньої політики України у контексті геополітичного розвитку // Політика і час. – 2002. – №9 – С.73-83.

42. Моисеев Е.Г. Международно-правовые основы сотрудничества стран СНГ: Учеб.пособие / под.ред. К.А.Бекяшева. – М.: Юрист, 1997. – 266 с.

43. Москвин Л.Б. СНГ: тенденции и итоги развития интеграции // Общественные науки и современность. – 1997. – №2. – С.49-59.

44. Мхітарян Н. ГУУАМ, Європа і світ. Чорноморсько-каспійський вимір глобальних викликів та національні інтереси України // Політика і час. – 2002. – №12. – С.58-65.

45. На порядку денному – подальший розвиток СНД // Урядовий кур’єр. – 17 вересня 2004 року. – №175. – С.1-2.

46. Парламентський вимір європейської інтеграції. Збірка матеріалів. – К.: Нора-Прінт, 2005. – 104 с.

47. Пастухов Б. СНГ, пересекающий множества // Международная жизнь. – 2004. – №1. – С.35-41.

48. Пастухов В. Украина – не с Россией. Причины и последствия стратегических просчетов российской политики по отношению к Украине // ПОЛИС. – 2005. – №1. – С.25-49.

49. Перепелиця Г.М. Суверенітет, обмежений російськими інтересами // Політика і час. – 2005. – №4. – С.17-32.

50. Пєтухов В. Россия, Украина, Белоруссия, Казахстан: есть ли точки соприкосновения? // Свободная мысль. – 2006. – №4. – С.85-100.

51. Прейгер Д., Новикова А., Малярчук І., Гринкевич Т. Між бажаним і можливим. Розвиток співробітництва в рамках ОЧЕС // Політика і час. – 2003. – №7. – С.43-50.

52. Проблеми та перспективи взаємин України з державами ГУУАМ та євразійського економічного співтовариства. Мат.-ли круглого столу // Політична думка. – 2001. – №1-2. – С.89-109.

53. Решение об Аналитическом докладе „Итоги деятельности СНГ за 10 лет и задачи на перспективу” и Заявлении глав государств-участников Содружества Независимых Государств в связи с 10-летием образования СНГ (Москва, 30 ноября 2001 года) // www.rada.gov.ua

54. Решение Совета глав государств Содружества Независимых Государств о возложении на Экономический Суд Содружества Независимых Государств функций Суда Евразийского экономического сообщества (Ялта, 19 сентября 2003 года) // www.rada.gov.ua

55. Росія та Україна в євроатлантичному просторі. Мат.-ли семінару. Москва, 10.03.1999 року // Політична думка. – 1999. – №1-2. – С.71-86

56. Солонько Л. Імперська складова „української ідеології” та пострадянська бюрократія // Політична думка. – 2001. – №1-2. – С.13-27.

57. Статут Співдружності Незалежних Держав // www.rada.gov.ua

58. Субтельний О. Моє залишається моїм, а твоє – твоїм. Історичний вимір асиметричних відносин України з Росією // Політика і час. – 2002. – №10. – С.38-45.

59. Федосов В. Интеграция России и Белоруссии // МЭМО. – 2006. – №6. – С.70-76.

60. Федулова И. Содружество Независимых Государств – 15 лет спустя // МЭМО. – 2006. – №12. – С.82-91.

61. Філіпенко В. Економічний Союз СНД: за і проти // Політика і час. – 1995. – №9 – С.39-46.

62. Фомін С. „Європейський вибір” та „Інтеграція в Євразію” Єдиний економічний простір: спроба поєднувати непоєднуване? // Політика і час. – 2003. – №7 – С.71-81.

63. Чаевич А. СНГ: формирование коллективной безопасности // Свободная мысль-XXI. – 2002. – №10. – С.75-86.

64. Уткин А.И. Новая империя и постсоветское пространство // Свободная мысль-XXI. – 2002. – №8. – С.39-57.

65. Угода про формування Єдиного економічного простору (Угоду ратифіковано із застереженням Законом України №1683-IV від 20.04.2004) // www.rada.gov.ua

66. Угода про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУУАМ (Угоду ратифіковано Законом України №321-IV від 28.11.2002) // www.rada.gov.ua

67. Яковенко И. Украина и Россия: сюжеты соотнесенности // Вестник Европы. – Том XVI (2005). – С.63-76.

Семінар 8. Інтеграційні процеси в Північній та Південній Америці, країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Навчальні та виховні цілі:

– знати основні етапи та колоні події інтеграційних процесів в Північній та Південній Америці, країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону та на Близькому Сході;

– продемонструвати знання щодо інституційного забезпечення цих процесів;

Методичні вказівки

Питання 1. НАФТА як приклад північноатлантичної економічної інтеграції.

Питання 2. Південноамериканські інтеграційні об’єднання: сучасний стан розвитку.

Питання 3. Значення АСЕАН і АТЕС для інтеграційних процесів в Азії.

Питання 4. Інтеграційні процеси на Близькому Сході.

Література:

1. Гатина Г.Ф. Мировая экономика: Учебник.- М.: Инфра –М; Пермь, 2001.- 384 с.

2. Гальчинський А.С., Геєць В.М.та ін. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: НІСД, 2002.

3. Глобалізація і безпека розвитку / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. -789с.

4. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади: монографія. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2006. -398с.

5. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі.- К.: Наукова думка, 1998.

6. Європейський Союз: консолідовані договори. /Пер.Ю.Петруся; Наук. Ред. В.Муравйов. – К.: Вид-во „Port-Royal”, 1999. -206с.

7. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 1999.

8. Мартин Г.-П., Шуман Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М.: Изд.дом “АЛЬПИНА”, 2001.

9. Міжнародні організації. Навч. Посіб. / За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. –К.:ЦУЛ, 2003. -288с.

10. Міжнародні економічні відносини. Система регулювання міжнародних економічних відносин. / А.С.Філіпенко, І.В.Бураковський, В.С.Будкін та ін. – К.: Либідь, 1994.

11. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997.

12. Скаленко О. Глобальні резерви поступу (інформація, інтелект, інновації),- К.: Основи, 2000.

13. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д.Г.Лук’яненка.- К.: КНЕУ, 2001.- 538 с.

14. Тодаро М.П. Экономическое развитие. Учебник / Пер. с англ. — М.: Эк. ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997.

15. Україна і світове господарство. Взаємодія на межі тисячоліть. Навч. посібник / А.С.Філіпенко, Д.Г.Лук’яненко, А.М.Поручник та ін. — К.: Либідь, 2002.