3. Податкова система України

Податкова система України визначена Законом «Про систему оподаткування», який був прийнятий уперше в 1991 р. У 1994 р. цей Закон був ухвалений у новій редакції з урахуванням змін та доповнень, які мали місце в 1992—1993 рр. Нині діє редакція з доповненнями до Закону, прийнята в 1997 р. З урахуванням при­йнятих у наступні роки доповнень податкова система України включає загальнодержавні податки й обов’язкові платежі та міс­цеві податки і збори.

Загальнодержавні податки та обов ’язкові платежі включа­ють чотири групи: прямі й непрямі податки, платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі, внески у цільові фонди.

До складу цих груп входять:

а) прямі податки:

• податок на прибуток підприємств;

• податок на доходи фізичних осіб;

• податок з власників транспортних засобів;

• податок на нерухоме майно (нерухомість);

• плата (податок) за землю;

• податок на промисел;

б) непрямі податки:

• податок на додану вартість;

• акцизний збір;

• мито;

в) платежі за ресурси та інші обов ’язкові платежі:

• збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

• збір за спеціальне використання водних ресурсів;

• збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів;

• платежі за користування надрами;

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

• рентна плата за нафту і газ, що видобуваються в Україні;

• плата за транзит природного газу, нафти й аміаку;

• державне мито;

• плата за торговельний патент на деякі види підприємниць­кої діяльності;

• єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

• збір за використання радіочастотного ресурсу України;

• збір за проведення гастрольних заходів.

г) платежі цільового призначення:

• внески на обов’язкове державне пенсійне страхування;

• внески на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

• внески на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків;

• внески на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

• внески до фонду соціального захисту інвалідів;

• збір за забруднення навколишнього природного середовища;

• збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на еле­ктричну та теплову енергію;

• збори до фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

До місцевих податків та зборів належать:

• податок з реклами;

• комунальний податок;

• збір за припаркування автотранспорту;

• ринковий збір;

• збір за видачу ордера на квартиру;

• курортний збір;

• збір за участь у бігах на іподромі;

• збір за виграш у бігах на іподромі;

• збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

• збір за право використання місцевої символіки;

• збір за право проведення кіно- і телезйомок;

• збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу й лотерей;

• збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

• збір з власників собак.

Крім установленого переліку податків, допускається спрощена уніфікована система оподаткування у вигляді фіксованого і єди­ного податків для суб’єктів підприємницької діяльності та фіксо­ваного сільськогосподарського податку.

Чинне в Україні податкове законодавство передбачає, по суті, дворівневу систему їх встановлення: загальний закон, у якому вста­новлюється сукупність податків, та закони з конкретних видів пода­тків. При цьому окремі види податків і обов’язкових платежів у за­конодавчому порядку не були відрегульовані. У зв’язку з цим розроблено і підготовлено до затвердження «Податковий кодекс», як єдиний законодавчий акт, що регулює усю податкову систему.

Загалом чинна в Україні податкова система відповідає міжна­родними стандартам оподаткування. Основна її відмінність поля­гає в тому, що у структурі податкових надходжень поки що про­відна роль належить платежам підприємств, а податки з громадян становлять менш як 20%.

Розглянемо у загальних рисах механізм оподаткування в Україні на основі структурно-логічних схем основних податків та обов’язкових платежів.