41. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві

Допомога застрахованій особі та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності,пов'язаних з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем її роботи, на якому стався страховий випадок, в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Якщо застрахована особа працює з сумісництвом,допомога призначається і виплачується з урахуванням нарахованої заробітної плати за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату. Допомога добровільно застрахованій особі призначається робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому вона зареєстрована, з шостого дня тимчасової непрацездатності.Допомога застрахованій особі виплачується страхувальником за рахунок його страхових внесків до Фонду.Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів страхувальника, з вини якого стався страховий випадок.

Допомога призначається, якщо застрахована особа звернулася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездатності або встановлення інвалідності. При зверненні за допомогою після шести місяців вона може бути надана лише у виключних випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії Фонду з питань страхових виплат, соціальних послуг потерпілим та їх реабілітації.

Сума допомоги визначається шляхом множення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати на кількість робочих днів (годин) за графіком роботи, коли застрахована особа не працювала через непрацездатність.

42. Оцінка сучасного стану медич страх в Україні та шляхи його поліпшення

Система охорони здоровя повинна бути ефективною, якісною,ресурсно забезпеченою.Щоб медична допомога стала такою, її потрібно докорінно реорганізувати. Існує немало проблем,які сьогодні різко загострились у зв’язку з нестачею коштів.Низькому рівню фінансування відповідають недостатній обсяг, якість і ефективність медичної допомоги.

Пропонується багато шляхів реформування медицини в У.,але на мою думку, доцільним є запровадження централізованої бюджетно-страхової моделі охорони здоровя з прямою формою організації фінансування із поступовим залученням на ринок медичних послуг страхових компаній. Крім того, уряд має забезпечити подальше реформування системи охорони здоровя шляхом формування керованого розвитку платних медичних послуг за рахунок особистих коштів, через добровільне медичне страхування, водночас має бути затверджено гарантований рівень безплатного обслуговування соціально незахищених верств населення.

Становлення та розвиток мед.страх-ня в Укр.

Воно зародилося в Україні ще в середині ХІХст. у вигляді обов’язкового мед.стр-ня. Виникнення цього виду стр-ня пов’язане з появою лікарняних кас, які на той час існували в Німеччині та інших країнах Європи.

В Україні такі каси були двох типів: заводські(здійснювали виплату допомоги за встановленими випадками, організовували надання безплатної мед.допомоги робітникам і членам їх сімей) і об’єднані(мали більші статутні і резервні кошти, організовували надання амбулаторної та стаціонарної допомоги, в т.ч.хворим у домашніх умовах, екстрену мед.допомогу в нічний час, забезпечували постійні чергування мед.персоналу, надавали мед.послуги хворим на туберкульоз.

У дореволюційний період в Україні була створена власна с-ма страх.медицини, але після Жовтневого перевороту лікарняні каси стали перетворюватися в нові демократичні заклади, де кошти на їх утримання формувалися за рах. внесків підприємців. Сис-ма страх. медицини не отримала підтримки з боку держави і на поч.1921р в Україні були повністю ліквідовані лікарняні каси. З березня 1921р,в період НЕПу, охорона здоров’я фінансувалася з місцевих б-тів, а не з державного. Це призвело до різкого скорочення фінансування та до введення часткової оплати за отриману мед.допомогу.

Мед.забезпечення населення Зах.України здійснювалося у відповідності до чинного зак-ва країн, що панували на той час. Так,в Закарпатті(тут панувалася Угорщина) мед допомога залишалася платною, а відшкодування її вартості для неплатоспром.осіб здійснювалось з громадських фондів. На інших землях Зах.України, де панувала Польща, існувало обов’язкове мед.страх-ня за територіальним принципом орг-ції; в кожному повіті функціонували свої лікарняні каси, які мали амбулаторні заклади.С-ма лікарняних кас,яка була в Укр. до 2ї світ.війни, відіграла важливу роь у забезпеченні соц.захисту населення.Ця форма з добровільної перейшла в обов’язкову і дала можливість функціонувати різним сис-мам мед.забезпечення.

Розвиток мед.страх-ня в Україні 1991-2001рр відбувався в умовах форм-ня страх.зак-ва. Умовно його можна поділити на 2 періоди:1)1991-1996-період створення перших законодавчих актів щодо регул-ня діяльності на страх.ринку.2)1996-2001- прийняття з-ну Укр. „Про страх-ня” та ряду інструкцій, постанов і норм.актів. Обов’язкове мед страх-ня через відсутність чіткої законод.бази розв-ку не набуло. Воно й досі перебуває на стадії законопроектів.