- •1. Загальні відомості
- •1.1. Основні терміни і позначення
- •Вимоги до технічного стану автомобіля
- •1.3. Види технічного обслуговування і ремонту автомобілів та їхня техніко–економічна характеристика
- •1.4. Мета курсового проектування
- •2. Вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки кп
- •2.1.Тематика, структура і зміст кп
- •2.2. Правила оформлення курсового проекту
- •2.3. Позначення документів
- •2.4. Основні написи пояснювальної записки
- •2.5. Побудова та викладення тексту
- •2.6. Формули і рівняння
- •2.7. Ілюстрації і таблиці
- •2.8. Посилання в тексті записки на джерела використання формул, таблиць, рівнянь і ін.
- •2.9. Переліки посилань. Додатки. Примітки
- •3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
- •3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
- •3.2. Вимоги до складальних креслень
- •3.3. Вимоги до робочих креслень
- •3.4.Текстова частина (технічні вимоги)
- •3.5. Вимоги до оформлення креслень планів(відділень технічного обслуговування і ремонту)
- •3.6. Вимоги до оформлення схем
- •3.7. Зображення – види, розрізи, перетини
- •3.8. Нанесення розмірів і граничних відхилень
- •3.9. Вибір і позначення шорсткості поверхонь
- •3.10. Виконання креслень різьбових з'єднань
- •3.11. Позначення на кресленні нерознімних з'єднань
- •3.12. Виконання складальних креслень
- •3.13. Виконання креслень деталей
- •3.14. Загальні правила графічного оформлення будівельних креслень
- •4. Зміст пояснювальної записки проекту Вступ
- •1. Загальний розділ
- •1.1.Характеристики об’єкту проектування і дтз
- •2. Технологічний розділ
- •2.1. Розрахунок виробничої програми атп по то і ремонту рухомого складу
- •2.1.1. Вибір та корегування нормативів
- •Коригування трудомісткості робіт з що виконуємо за формулою
- •2.1.2. Визначення кількості то і кр за цикл
- •2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів
- •2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля
- •2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року
- •2.1.6. Визначення кількості то і кр автомобіля за рік
- •2.1.7. Визначення змінної програми то автомобілів
- •2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з то і ремонту автомобілів
- •2.1.9 Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню автомобільного парку підприємства
- •2.2. Розрахунок об’єкту проектування
- •2.2.1. Розподіл обсягу робіт по виробничих зонах, дільницях і цехах
- •2.2.2. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.3. Розрахунок кількості постів (ліній) зон то і пр та діагностики
- •2.А. Технологічний розрахунок стоа
- •2.А.1. Вихідні дані для проектування
- •2.А.1.1. Розрахунок кількості автомобілів, що обслуговуються на стоа за рік
- •2.А.1.2. Визначення структури парку легкових автомобілів
- •2.А.1.3. Середньорічний пробіг автомобілів
- •2.А.1.4. Визначення кількості технічних впливів
- •V менше 200.
- •2.А.1.5. Режим роботи стоа
- •2.А.1.6. Визначення трудомісткості технічних впливів
- •2.А.2. Розрахунок річної виробничої програми
- •2.А.2.1. Розрахунок річної виробничої програми міських стоа
- •2.А.2.2.Розрахунок виробничої програми дорожніх стоа
- •2.А.2.3. Розрахунок загальної трудомісткості робіт по то і пр автомобілів
- •2.А.2.4.. Розподіл трудомісткості то і пр по видах робіт стоа
- •2.А.2.5. Визначення обсягу робіт по самообслуговуванню
- •2.А.2.6. Розрахунок кількості робітників
- •2.2.4. Організація робіт підрозділів і схема технологічного процесу
- •2.2.5. Розробка заданого технологічного процесу
- •2.2.6. Вибір технологічного устаткуванання
- •2.2.7. Розрахунок площі і обґрунтування планувальних рішень
- •3. Організаційний розділ
- •3.1. Організація управління підрозділом
- •Метод комплексних бригад:
- •Зав.Метод спеціалізованих бригад:
- •Метод централізованого управління виробництва (цув)
- •3.2. Техніка безпеки при виконанні технологічного процесу у відділенні і санітарно–гігієнічні вимоги
- •4. Конструкторський розділ
- •4.1. Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додатки
- •Взірець змісту розрахунково–пояснювальної записки Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Типовий перелік операцій технічного обслуговування операції то–1 Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні й очищувальні роботи
- •Операції то–2
- •Контрольно–діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
- •Мастильні і очищувальні роботи
- •Операції сезонного технічного обслуговування
3. Вимоги до виконання графічної частини курсових проектів
3.1. Оформлення графічного матеріалу і складання специфікацій
Графічну частину виконують на креслярському аркуші олівцем, а також рекомендовано виконання за допомогою сучасних технічних і програмних засобів оформлення і виведення інформації.
Кількість листів графічної частини проекту становить 2 аркуші формату А–1.
До переліку графічних документів КП можуть відноситись:
план дільниці (зони, відділення)
складальне креслення пристрою (устаткування, обладнання);
деталювання пристрою (устаткування, обладнання), схеми;
технологічні документи.
Кожний аркуш графічної частини повинен мати основний напис за формою відповідно до ГОСТ 2.104 –68.
На аркушах формату А4 основний напис розміщують тільки вздовж короткої сторони. На кресленнях інших форматів основний напис розміщують вздовж довгої або короткої сторін.
Усі креслення виконують у масштабі згідно ГОСТ 2.302 – 68.
Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 – 68;
Основний напис, додаткові графи до нього та рамки виконують суцільними основними і суцільними тонкими лініями.
У графах основного напису (номери граф на рисунках в додатку наведені в дужках) указують (див. додаток 16):
У графі 1 – . . . . . . . . .
У графі 2 – . . . . . . . . .
У графі 3 – позначення матеріалу деталі (графу заповнюють лише на кресленнях деталі);
У графі 4 – Літеру, присвоєну даному документу (навчальним документам літера не присвоюється, а тому графа 4 не заповнюється);
У графі 5 – масу виробу (кг) згідно ГОСТ 2.109 – 73 (не вага);
У графі 8 – загальну кількість аркушів (графу заповнюють тільки на першому аркуші).
У графі 9 – розрізняльний індекс навчального закладу, усі інші графи (6,7,10,11,12) заповнюють без змін, згідно стандарту.
Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект згідно стандарту (див. додатки 17, 18).
Специфікацію складають з розділів, які розташовані в наступній послідовності:
документація;
комплекси;
складальні одиниці;
деталі;
стандартні вироби;
інші вироби;
матеріали;
комплекти.
Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу. Найменування кожного розділу указують у вигляді заголовка у графі «Найменування» і підкреслюють. Графи специфікації заповнюють таким чином:
у графі «Формат» указують розмір формату, на якому виконують креслення складової частини.
у графі «Зона» указують позначення зони, у якій знаходиться номер позиції складової частини (формат розбивають на зони).
у графі «Поз.» указують порядкові номери складові в послідовності запису їх у специфікації;
у графі «Позначення» указують позначення конструкторського документа (для специфікації курсового і дипломного проектів не заповнюють);
у графі «Найменування» указують :
у розділи «Складальні одиниці» і «Деталі») вносять складальні одиниці, деталі, які входять у виріб;
у розділ «Стандартні вироби» записують вироби, які застосовують за:
державними стандартами;
галузевими стандартами;
технічними умовами;
стандартами підприємства.
у розділі «Матеріали» вносять усі матеріали, які входять до виробу.
Матеріали записують за видами в послідовності:
чорні метали;
метали магнітоелектричні;
метали кольорові;
кабелі, проводи, шнури;
інші матеріали.
У межах кожного виду матеріали записують в алфавітному порядку найменування, а в межах кожного найменування у порядку зростання розміру або іншого параметра.
У графі «Кількість» указують кількість складових частин, або деталей, документів, матеріалів.
Після кожного розділу специфікації необхідно залишати кілька рядків для додаткових записів.
Допускається поєднання специфікації із складальним кресленням при умові їх розміщення на аркуші формату A4.
При цьому специфікацію розміщують нижче графічного зображення виробу, основний напис за формою 2.