1. Предмет договору

1.1. Балансоутримувач ___________________________________________________________

(повна назва)

забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: _________________________, __________________________________________________(надалі —

Будівля), загальною площею ___________кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Крім пропорційно займаної площі. Договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною зго­дою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю одиниць електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окре­мим споживачем або з інших повалених причин застосовується критерій — про­порційно до займаної площі.

Орендар користується приміщенням, яке складається з _______________________________ ____________________________________________________________________________________

(перелік і вид елементів приміщення)

загальною площею ___________кв. м, розміщене на поверсі(ах)

Будівлі, вартістю (залишковою, експертною) ________________грн. (надалі – орендоване Приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.

Тепер, розглянемо одну з багатьох підстав ліквідації юридичної особи – це банкрутство в останньому п’ятому питанні.

Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. При цьому боржником визнається суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підпри­ємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства, а також відокремлені структурні підрозділи господарської організації (Див. гл. 23 ГК; ст. 110-120 ЦКУ).

Підстави та порядок визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом встановлені ГК та Законом України від 30 червня 1999 року „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Закон зобов'язує засновників боржника — юридичної особи, власника майна, центральні органи виконавчої влада, органи місцевого самоврядування вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника. Так, в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника йому може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань щодо сплати податків і зборів та відновлення платоспроможності (досудова санація).

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Далі, коли приймає заяву суд порушення справи про банкрутство, дається оголошення про це в офіційному органі, щоб усі кредитори в місячний термін змогли подати заяви з грошовими вимогами до боржника.

Звернути увагу на такі процедури банкрутства: збори кредиторів; прийняття рішення про проведення санації та призначення керуючого нею; строк – 12 місяців; за 15 днів до закінчення санації його звіт. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить на збори кредиторів одну із пропозицій:

– про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника;

• про укладення мирової угоди;

• про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації (до 6 місяців);

• про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії.

За наявності клопотання Зборів кредиторів про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, суд може прийняти відповідне рішення.

Здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечення задоволення визнаних судом вимог кредиторів організовує призначений судом ліквідатор.

Господарський суд може припинити провадження у справі про банкрутство.

Питання для самоконтролю

1. Що таке власність і які форми власності існують в Україні?

2. Які види та об’єкти власності в цивільному праві?

3. Охарактеризуйте способи здійснення захисту права власності.

4. Назвіть суб’єкти господарського права: порядок утворення та ліквідації.

5. Що розуміється під поняттям „банкрутство”?

Розділ IV.

ОСНОВИ цивільного права і цивільного процесу