19. Побутові травми та засоби побутової хімії

Побутовий травматизм об'єднує травми, що виникають у домашніх умо­вах (у квартирі, на подвір'ї, в гаражі). Велика кількість їх пов'язана з приби­ранням квартири та приготуванням їжі. Переважають забиття, рани, опіки. Уражується переважно кисть. Багато травм виникає під час сварок та бійок, чому сприяє алкоголь. Частіше побу­тові травми виникають у чоловіків, зок­рема молодих.

Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вулич­ний, побутовий, спортивний та дитя­чий. Причини невироб­ничого травматизму у дітей і дорослих однакові.

Крім зазначених видів травматизму, розрізняють ще й навмисні, що наносяться окремими людьми з метою самогубства (суіцидальні) чи каліцтва. До навмисних належать також воєнні трав­ми, тобто травми, одержані на війні.

Більшість травм належить до невироб­ничих. Найбільшу тривогу викликає дорожньо-транспортний травматизм, який образно називають "війною на до­рогах". Жертвами цього виду травматиз­му щорічно стають мільйони людей, чет­верть мільйону помирають на місці.

У наш час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дез­інфекції, препарати для боротьби з комахами та тарганами, засоби підгодівлі рослин тощо.

У разі правильного використання препарати побутової хімії без­печні. Але невміле користування ними може стати джерелом лиха.

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:

1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, чистки посуду тощо.

2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад, «Берегтися від попадання в очі».

3. Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.

4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

Крім засобів побутової хімії у будинках, квартирах, на дачах збері­гаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бен­зин, лимонна кислота, скипидар тощо. Усі вони вимагають дуже обе­режного використання.

20. Предмет та завдання дисципліни бжд

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному і техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів і засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.

Предметом дисципліни є життя людини в умовах впливу негативних чинників техногенного, природного, соціально-політичного, воєнного, комбінованого характеру.

БЖД вирішує потрійну задачу:

1. Ідентифікація небезпеки

2. Розробка та реалізація заходів по її уникненню

3. Ліквідація залишкових ризиків.

21. Побутові предмети та засоби побутової хімії як джерела небезпеки

Часто на полиці магазинів потрапляють товари, які не відповідають нормам безпеки. Купуйте речі тільки в перевірених торгових центрах, перевіряйте сертифікати якості, не купуйте дитячі іграшки на сумнівних ринках і в місцях, не відведених для торгівлі.

Розташовувати побутові розетки бажано на висоті 105 см від підлоги і в зручному для вас місці, а силові розетки - на висоті 5 см від підлоги в районі встановлюється техніки.

Слід встановити на електропроводку автомат захисту мережі (АЗС) з струмом розмикання 30А із заземленням згідно сумарної споживаної потужності побутової техніки. Електрична безпека гарантована при виконанні наступних умов:

- усі розетки приміщення мають пристрої заземлення,

- фахівцем сервіс-центру, обладнання, що підключається, перевірено відповідність перетину проводів споживаної обладнанням току;

- вся електропроводка повинна відповідати висунутим до неї вимогам, заміна електропроводки може проводитися тільки спеціалістами, які мають ліцензію;

- не рекомендується користуватися перехідниками і подовжувачами, при необхідності застосовуйте один подовжувач, що задовольняє вимогам безпеки.

Не залишайте устаткування включеним, якщо в тому немає необхідності. При тривалій відсутності обов'язково відключайте все електроустаткування і перекриває подачу води і газу.

Меблі та обладнання мають бути встановлені кваліфікованим персоналом у строгій відповідності з рекомендаціями виробника.

Всі побутові прилади, що працюють з використанням електричного струму, є джерелами електромагнітних полів, яке шкідливо впливає на психофізіологічний стан людини.

Це поле впливає на роботу всього нашого організму, особливо якщо ми достатньо довго знаходимося в радіусі його дії. Воно може спровокувати головні болі, подразливість, безсоння, хронічну втому, що згодом може призвести до виникнення більш серйозних захворювань.

Існують 3 основні типи методів захисту від впливу електромагнітних полів:

- захист часом, тобто скорочення часу контакту з джерелами ЕМП;

- захист відстанню, тобто створення зони контрольованого доступу навколо джерела ЕМП, збільшення відстані від джерела до захищених об'єктів тощо;

-застосування технічних засобів колективного та індивідуального захисту

Засоби для чищення плити містять феноли і крезоли, що впливають на функціональну роботу нирок, печінки, шлунка, також можуть викликати головні болі і запаморочення. Кондиціонери для білизни. Дурманний запах створюють ароматизатори. Це “бомба уповільненої дії” для алергіків і астматиків.

Миючі засоби для посуду містять велику кількість шкідливих сполук, які неможливо змити з посуду при звичайному полосканні холодною водою. Більш того, вони не розпадаються і накопичуються в різних органах і тканинах. І вражають слизову шлунка.

Найбільша небезпека пральних порошків — в поверхнево-активних речовинах. І чим краще порошок відпирає й активніше піниться, тим більше в ньому цих речовин. Їхня кількість повинна бути зазначена на етикетці і не перевищувати 5 % (але іноді можна зустріти порошки з концентрацією цих речовин до 60%).

Отруєння побутовими хімічними речовинами Ознаки отруєння: тошнота, болить голова, втрата свідомості та ін.

Рекомендації:

1. Викликати лікаря, до його прибуття спробувати точно встановити причину погіршення стану.

2. Обеспечіть потерпілому приплив свіжого повітря, зняти з нього заражену одяг, промити йому очі, рот, і ніс розчином харчової соди.

3. Уложіть без подушки, краще на живіт, повернувши голову вбік.

4. Якщо причина точно відома, то при отруєнні інсектицидами хлорофосу і карбофосу можна дати постраждалому випити 4 - 6 склянок двопроцентного розчину питної соди.

5. При отруєння засобами, що містять препарати ртуті і миш'яку дати, якщо він у свідомості, велика кількість молока, 2 - 3 яєчних білка, слизовий відвар.