Структура посівних площ стов “Тростянчик” в динаміці за 2009-2011 роки

Культури	2009 рік		2010рік		2011 рік		2011 рік у % до 2009 року
	Площа, га	%до загаль- ної земель- ної площі	Площа, га	%до загаль- ної земель- ної площі	Площа, га	%до загаль- ної земель- ної площі
Зернові і зернобобові культури:	1781	70,15	1830	68,59	1546	55,26	86,8
пшениця озима	796	31,35	710	26,61	750	26,80	94,2
жито озиме	10	0,39	2	0,07	-	x	x
кукурудза на зерно	400	15,75	329	12,33	130	4,65	32,5
ячмінь ярий	226	8,90	420	15,74	396	14,15	175,2
горох	190	7,48	228	8,55	205	7,33	107,8
овес	20	0,79	20	0,75	10	0,36	50,0
просо	8	0,32	10	0,37	-	x	x
гречка	131	5,16	111	4,16	55	1,97	41,9
Технічні культури:	512	20,17	662	24,81	1145	40,92	223,3
цукровий буряк	274	10,79	308	11,54	500	17,84	182,4
соняшник на зерно	138	5,44	170	6,37	235	8,40	170,2
ріпак озимий	-	x	50	1,87	204	7,29	x
ріпак ярий	100	3,94	134	5,02	206	7,36	206,0
Кормові культури:	246	9,69	176	6,60	107	3,82	43,5
кукурудза на силос	188	7,40	107	4,01	62	2,22	32,9
однорічні трави	58	2,28	69	2,59	45	1,60	77,5
Вся посівна площа	2539	100,00	2668	100,00	2798	100,00	110,2

Виходячи із даних таблиці 2.3, можна зробити висновок, що в динаміці за 2009-2011 роки в господарстві відбулося збільшення посівної площі на 10,2%. Відмітимо, що найбільшу питому вагу як у 2009-му, так і в 2011 році займали зернові культури – відповідно 70,15% та 55,26%; на другому місці – технічні культури (20,17% та 40,92%) , а найменший відсоток у структурі посівних площ займали кормові культури (9,69% та 3,82%).

Отже, в господарстві прослідковується тенденція щодо скорочення посівних площ під зерновими культурами на 13,19%, особливо під озимим житом, просом та гречкою. Озиме жито та просо в 2011 році взагалі перестали висівати. Також зменшилась посівна площа під кормовими культурами на 56,5%, а саме під кукурудзою, яку вирощують на силос на 67,02%.Відбулося збільшення посівних площ під технічними культурами на 123,63%, а саме під ріпаком ярим на 106%, цукровим буряком на 82,48%,соняшником, що вирощується на зерно на 70,29%, також у 2009 році почали вирощувати озимий ріпак і у 2011 році площа під його посівами різко зросла (з 50 га до 204 га).

У сільському господарстві поряд із засобами виробництва і землею необхідним виробничим фактором (ресурсом) є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Соціальну їх суть становлять люди у певних виробничих умовах, а економічну – робочий час, необхідний для виконання суспільно корисної праці.

Соціальну природу суспільства визначає робоча сила, що реально функціонує в процесі виробництва; це основна частина трудових ресурсів. Решта становить потенційну робочу силу, яка може брати участь у виробництві продуктів та наданні послуг.

Формування та використання трудових ресурсів у сільському господарстві має свої особливості. Рівень забезпечення сільськогосподарського виробництва трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі. З розвитком продуктивних сил абсолютно зменшується чисельність працівників у сільському господарстві. Така ж ситуація склалася і в досліджуваному господарстві, в чому можна переконатися, розглянувши показники таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка використання трудових ресурсів у СТОВ “Тростянчик”

Показники	Роки			2011 рік у % до 2009 року
	2009	2010	2011
Середньорічна чисельність працівників, всього,чол:	90,00	94,00	78,00	86,67
рослинництво	49,00	68,00	53,00	108,16
тваринництво	41,00	26,00	25,00	60,98
Відпрацьовано люд.-год. одним працівником	1766,67	1468,09	1730,77	97,97
рослинництво	1000,00	573,53	943,40	94,34
тваринництво	2682,93	807,69	3400,00	126,73
Коефіцієнт використання трудових ресурсів	0,94	0,78	0,92	97,87
рослинництво	0,53	0,30	0,50	94,34
тваринництво	1,42	2,02	1,80	126,76

Аналізуючи показники таблиці 2.4, можна відмітити, що в динаміці за 2009-2011 роки серед працівників господарства більшу питому вагу займають працівники рослинництва (в 2009–54,44%, а в 2011 році–67,95%). Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в галузі рослинництва зросла на 8,16%, проте фактична кількість відпрацьованих людино-годин одним працівником галузі, навпаки, скоротилася на 3,66%, аналогічно зменшився і коефіцієнт використання трудових ресурсів. Щодо галузі тваринництва, то середньорічна кількість зайнятих працівників, навпаки, скоротилася на 39,02%, а відпрацьована кількість людино-годин одним працівником збільшилася на 26,73%, відповідно зріс і коефіцієнт використання трудових ресурсів. Все це свідчить про зниження економічної ефективності використання трудових ресурсів в галузі рослинництва та її підвищення в галузі тваринництва. працівників господарства. Для здійснення будь-якого виробничого процесу необхідні засоби виробництва. Вони створюють виробничо-технічний потенціал АПК, що визначається сукупністю матеріально-речових елементів виробництва, які за певних умов забезпечують можливість виконання всього циклу технологічних операцій для одержання сільськогосподарської продукції. Засоби виробництва залежно від ролі у виробничому процесі поділяють на засоби праці та предмети праці.

Засоби праці, виражені у грошовій формі, становлять основні фонди, а вартість предметів праці – оборотні. Разом вони утворюють виробничі фонди сільськогосподарських підприємств.

Основні фонди – це та частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва багато разів, зберігаючи натурально-речову форму, а свою вартість на створюваний продукт переносять частинами.

Основні фонди сільського господарства залежно від ступеня їх участі в процесі виробництва поділяють на виробничі і невиробничі.

Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва продукції, наданні послуг, але є необхідною умовою задоволення культурно-побутових потреб працюючих. Йдеться про житлові будинки, гуртожитки, школи, дитячі садки, їдальні, лікарні, будинки культури, які належать сільськогосподарському підприємству на правах власності.

До основних виробничих фондів належать засоби виробництва, які безпосередньо пов’язані із виробничим процесом та реалізацією продукції: приміщення виробничого призначення, споруди і передавальні пристрої, силові і робочі машини та обладнання, транспортні засоби, робоча та продуктивна худоба.

У наступній таблиці наведена забезпеченість СТОВ “Тростянчик” основ-

ними виробничими фондами та ефективність їх використання.

Таблиця 2.5

Основні виробничі фонди та їх використання

Показники	Роки			2011 р. у % до 2009 р.
	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн	2036,00	2269,00	2943,50	144,57
Площа с.-г. угідь, га	3042,94	3017,00	3059,00	100,53
Середньорічна чисельність працівників, чол..	90,00	94,00	78,00	86,67
Вартість валової продукції, тис.грн	5231,00	6503,00	6693,00	127,95
Фондозабезпеченість, тис. грн.	66,91	75,21	96,22	143,81
Фондоозброєність, тис. грн.	22,62	24,14	37,74	166,84
Фондомісткість, грн.	0,39	0,35	0,44	112,82
Фондовіддача, грн.	2,57	2,87	2,27	88,33
Норма прибутку , %	-	11,04	-	x

Аналізуючи показники таблиці 2.5 можна зробити висновок, що в досліджуваному господарстві в динаміці за 2009–2011 роки відбулося збільшення фондозабезпеченості на 43,81% та фондоозброєності на 66,84%, що зумовлено зростанням середньорічної вартості основних виробничих фондів на 44,57% та скороченням середньорічної чисельності працівників на 13,33%. Відбулося збільшення такого показника як фондомісткість на 12,82%, відповідно зменшилася фондовіддача. Потрібно відмітити і про значне збільшення збитку. Це є свідченням зниження економічної ефективності використання основних виробничих фондів.

Основним показником, що визначає спеціалізацію сільськогосподарського підприємства, є структура товарної продукції, відображена процентним співвідношенням грошових надходжень від реалізації того або іншого виду продукції до суми всіх грошових надходжень.

Структуру грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції СТОВ “Тростянчик” відображено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6