Змістовий модуль і

Тема 1. Історичний розвиток філософії

Лекція 1:

1. Проблема вiдношення людини до свiту. Поняття свiтогляду. Свiтогляд як спосiб орiєнтацiї людини в свiтi i смисложиттєва позицiя. Переживання i осмислення свiту - вiд свiтовiдчуття до свiторозумiння. Складовi свiтогляду: переконання, iдеали, цiнностi i знання. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Типологія світогляду. Специфіка філософського знання: філософія як світогляд і наука. Проблема предмету філософії: людина і світ, мислення і буття, духовне і тілесне. Основні теми і типи філософування. Взаємовідношення філософії, науки та релігії. Основні функції філософії. Соціально-культурна спрямованість філософського знання.

2. Антична філософія

Передумови виникнення філософії. Деміфологізація античного світогляду. Космоцентризм античної філософії. Мілетська школа. Пошуки речовинних субстанцій як шлях до універсалізації. Школа Піфагора: пошуки кількісних закономірностей. Геракліт та елеати. Проблема сталого та мінливого, єдиного та множинного. Апорії Зенона. Формування уявлень про речовинність, простір і час. Матеріалістично-атомістичні вчення. Демокріт. Атомізм як спроба вирішення проблеми релятивізму. Давній і сучасний атомізм.

Антична філософія класичного періоду. Софісти і Сократ. Діалектика як поєднання іронії і маєвтики. Проблематика софістики. Софісти і сучасні дослідження мови.

Філософія Платона. Природа ідей (ейдосів). Співпричасність ідей і речей. Ідея як границя становлення речей та модель породження класу речей. Об’єктивний ідеалізм. Сучасне розуміння зв’язку загального і одиничного. Вчення Платона про суспільство і державу як конкретизація вчення про ейдоси. Етика Платона.

Філософія Аристотеля. Матерія і форма (ейдос). Логіка і методологія Аристотеля. Закони формальної логіки. Вчення про суспільство і етика Аристотеля.

3. Європейська філософія Нового часу

Філософія Нового часу, її характерні риси. Проблема джерел і методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Філософія Фр. Бекона: критика схоластики, обґрунтування експериментального методу і методу індукції. Філософія Р. Декарта: принцип «Cogito ergo sum»; методичний сумнів; інтелектуальна інтуїція; дедуктивний метод; концепція «уроджених» ідей; дуалізм; Проблема субстанції. Пантеїзм Б. Спінози. Галілей і Ньютон: створення теоретичної механіки. Механістично-матеріалістична картини світу.

Правові ідеї Т. Гоббса і Дж. Локка. Дискусія Локка і Лейбніца з питань теорії пізнання. Емпіризм і сенсуалізм Локка.

Філософія Просвітництва, її характерні риси, основні проблеми та напрямки, місце в історії культури. Проблеми буття, людини і суспільства в філософії деїзму (Ш.Монтеск’є, Ф.-М. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо) та матеріалізмі (Ж. Ламетрі, Д.Дідро, П.Гольбах, К.Гельвецій).

4. Німецька класична філософія. Філософія марксизму

Філософські погляди І.Канта: новаційний характер гносеології, природа і свобода, теоретичний і практичний розум та проблема їх єдності. Проблема людини в концепції І.Канта.

Філософія Г.В.Ф. Гегеля: діалектика як теоретична система принципів і категорій, що відтворює процес розвитку та філософська система як саморозвиток Абсолютної ідеї. Філософія природи, філософія історії та філософія духу Г.Гегеля.

Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха.

Програма радикального оновлення філософії в марксизмі: концепція практики; проблема людини, її поневолення та свободи; відчуження людини; матеріалістична діалектика та матеріалістичне розуміння історії.

Формування філософської парадигми «філософії життя». Ф. Ніцше: відкриття несвідомих поривів життя як «волі до влади», концепція «надлюдини» і програма переоцінки цінностей.