Тема 4. Соціальна філософія. Філософія людини

Лекція 6: Соціальна філософія в системі філософського знання. Специфіка соціального пізнання. Місце соціальної філософії в системі суспільних наук. Соціальна філософія і соціологія. Основні підходи до розуміння суспільства. Соціальна реальність як ключова категорія соціальної філософії. Субстанціоналізм, функціоналізм, аксіологізм у розумінні суспільного життя. Формаційна концепція суспільного розвитку. Вчення про суспільно-економічні формації.

Структура суспільства. Держава. Суспільство і природа. Суспільство і економіка. Суспільство і політика. Відношення «індивід – суспільство». Громадянське суспільство. Права людини.

Соціальні теорії. Теорія історичного матеріалізму К. Маркса. Теорія соціального реалізму Е.Дюркгейма. Теорія раціоналізації М.Вебера. Теорія соціальних систем Т. Парсонса.

Лекція 7: Унікальність та універсальність феномену людини в світі. Проблема походження людини: еволюціонізм, креаціонізм. Проблема сутності та існування людини. Індивідуальне, суспільне та культурне буття людини. Сутнісні сили людини та багатство її проявів. Співвідношення природного, соціального, персонального, трансцендентального в людині.

Філософська проблема взаємовідношення душі та тіла. Конечність індивідуального існування людини. Життя та смерть в духовному досвіді людства. Духовний вимір людського буття. Свідомість і дух. Душа, дух, духовність. Свідомість в структурі людської життєдіяльності. Свідомість як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен.

Співвідношення понять “людина – індивід – особа – особистість –індивідуальність”. Проблема “іншого Я”. Поняття інтерсуб’єктивості.

Проблема гуманізму, його історичні типи.

Тема 5. Філософія історії. Філософія культури

Лекція 8: Проблема історичного пізнання. Сутність історичного. Різні теорії історичного. Міфологічний світогляд як перший тип світоглядного осягнення історії. Релігійний світогляд як форма сприйняття історичної дійсності. Філософія історії як вираження філософського світогляду. Виникнення філософії історії.

Прогрес, регрес, циклічний напрями філософії історії. Формаційний і цивілізаційний підходи до історії. Поняття історичного процесу. Рушійні сили історії. Суб’єкт історичного процесу. Ціль історичного розвитку. Сенс історії. Характер історичних змін: революція та еволюція.

Співвідношення свободи і необхідності як ядро філософії історії. Місце випадковості в історії. Особа і маси. Роль особи в історії.

Критика історицизму К. Поппером.

Культура як спосіб людського буття. Культура як «друга природа». Основні теорії походження культури (діяльна, ціннісна, теологічна, ігрова). Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації. Взаємозв’язок культури і цивілізації. Багатомірність культур і цивілізацій. Протиставлення культури і цивілізації (О. Шпенглер, М. Бердяєв)

4. Навчально-методична карта дисципліни «Філософія»

Разом: 108 год.

Лекцій – 16 год., семінарських занять – 12 год.,

індивідуальних занять – 4 год., модульних контрольних робіт – 4 год., самостійна робота – 36 год., семестровий контроль – 36 год.

Тиждень	1 2 3 4 5 6 7 8
Модулі	І		ІІ
Назва модуля	Історичний розвиток філософії. Онтологія.		Гносеологія. Соціальна філософія
Кількість балів за модуль	72 бал.		107 бал.
Лекції	Лекції 1 – 4 до 4 бал.		Лекції 5 – 8 до 4 бал.
Семінарські заняття	Семінарські заняття 1 – 3 до 13 бал.		Семінарські заняття 4 – 6 до 23 бал.
Самостійна робота	виконання домашніх завдань – до 15 бал. реферат – до 15 бал.		виконання домашніх завдань – до 15 бал. конспект першоджерела – до 10 бал
ІНДЗ	до 30 бал.
Види поточного контролю	МКР № 1 до 25 бал.	МКР № 2 до 25 бал.
Максимальна кількість рейтингових балів - 179 коефіцієнт обрахунку в ECTS- 2,98 Максимальна кількість балів після перерахунку до 60 бал.
Підсумковий контроль: Іспит до 40 бал.