2. Повне використання бойових можливостей досягається:

- постiйним знанням усiма офiцерами стану і можливостей пiдпорядкованих та взаємодiючих сил і засобiв ППО, умов обстановки;

- прийняттям рацiонального у даній обстановцi рiшення;

• своєчасним проведенням заходiв по пiдтриманню пiдпорядкованих сил та засобiв у необхiднiй ступенi готовностi до бойових дiй; створенням раціонального бойового порядку та ефективного управління;

• своєчасним виявленням і знищенням повітряних цілей на максимальних дальностях; швидким перенесенням вогню;

• своечасним маневром на нові позиції.

3. Знищення повiтряного противника до рубiжу виконання ним завдання забезпечує збереження прикриваємого об’єкту (угруповання військ) і досягається виносом зон поразки дивiзiонiв за рубежi виконання завдань противником.

Рубiж виконання завдань противником (РВЗ) є рубiж, при досягненнi якого авiацiя противника здатна використати по прикриваємому об’єкту (вiйськам) засоби ураження, які не знищуються або знищуються з недостатньою эфективністю бригадою, а безпiлотнi засоби (крилатi ракети, ударнi безпiлотнi лiтальнi апарати та інш.) можуть нанести ураження об’єкту (вiйськам) при їх знищеннi (додаток 1).

Вiддалення рубежiв виконання завдань вiд межі прикриваємого об’єкту (вiйськ) залежить вiд висоти і швидкостi польоту повiтряних цiлей та застосованих ними засобiв ураження. При побудовi системи зенiтного ракетного прикриття необхiдно визначати і ураховувати сукупнiсть всiх можливих рубежiв, якi представляють будь-яку область виконання завдань противником.

4. Зосередження основних зусиль на прикриттi найважливiших об’єктiв, на головному напрямку дій прикриваємих військ з урахуванням вирішуємих ними завдань, на найбiльш ймовiрних напрямках і висотах дiй повiтряного противника досягається:

• видiленням для їх прикриття основних сил і засобiв;

• використанням озброєння з найбiльшими можливостями по знищенню повiтряного противника;

• ущiльненням і ешелонуванням бойових порядкiв бригад (полкiв); здiйсненням маневру пiдроздiлами, вогнем і ракетами;

• використанням резерву.

5. Узгоджене спiльне застосування ЗРК (ЗРС) рiзного типу для прикриття об’єктiв (вiйськ) забезпечує високу ефективнiсть системи зенiтного ракетного прикриття за рахунок ешелонування вогню та максимального використання можливостей ЗРК (ЗРС) вiдповiдно до основного призначення, бiльш високу перешкодостiйкiсть систем вогню, розвiдки і управлiння, живучість бригади, що досягається розгортанням для оборони об’єктiв бригад змiшаного складу.

6. Раптовiсть дiй досягається:

-введенням противника в оману вiдносно дійсного складу і бойового порядку бригади;

-безперервним веденням розвiдки і своєчасним викриттям задуму удару повiтряного противника;

-прихованою підготовкою та раптовим використанням нових тактичних прийомiв і способiв знищення повiтряного противника;

- проведенням заходiв з протидiї технiчним та iншим засобам розвiдки противника; суворим виконанням вимог прихованого управлiння вiйськами.

7. Рiшучий маневр силами і засобами пiдвищує ефективнiсть і стiйкiсть системи зенiтного ракетного прикриття та раптовiсть дiй. Маневр силами і засобами здiйснюється для:

-побудови у стислi строки найбiльш вигiдного угруповання своїх вiйськ;

• зосередження їх зусиль для прикриття об’єктiв (вiйськ);

• забезпечення прихованостi бойового порядку і живучості бригади;

• посилення зенiтного ракетного прикриття важливих об’єктiв (вiйськ);

• змiни бойових порядкiв для рiшення виникаючих завдань;

• вiдновлення порушеної боєздатностi вiйськ.

Рiшучiсть і смiливiсть маневру полягає у свiдомому ослабленнi зенітного ракетного прикриття на другорядних напрямках для досягнення необхiдного рiвня протиповiтряної оборони на головном напрямку. Для цього потрiбна правильна оцiнка ймовiрних дiй повiтряного противника, об’єктiв (угруповань вiйськ), їх важливостi.

Раптовiсть маневру досягається демонстрацiєю хибного маневру, максимальною прихованiстю та стрiмкiстю здiйсненням маневру. Стрiмкiсть його забезпечується високою маршовою пiдготовкою і фiзичною загартованістю особового складу, постiйним підтриманням бойової технiки у справному станi. Прихованiсть маневру забезпечується додержанням таємниці задуму командування; прихованим управлiнням вiйськами; радiо- та радiотехнiчним маскуванням; здiйсненням маневру, як правило, вночi або вдень при поганiй видимостi; недопущенням ведення противником повiтряної розвiдки.

Маневр силами і засобами пiдроздiляється на маневр пiдроздiлами (частинами, з'єднаннями), маневр вогнем та маневр зенiтними керованими ракетами (боєприпасами).

Маневр пiдроздiлами (частинами, з’єднаннями) – це перемiщення їх на iншi позицiї, напрямки або перебудову їх бойового порядку з метою: обману противника і введення його в оману вiдносно дiйсного характеру оборони; збiльшення ступеню реалiзацiї зон ураження; забезпечення прихованостi бойового порядку та раптовостi вогню; виведення з-пiд удару; перiодичної змiни позицiй; вiдновлення порушеної системи вогню та iнш..

Маневр вогнем – це зосередження вогню по найважливiшим цiлям, розподiл вогню при одночасному або послiдовному знищеннi декiлькох цiлей, перенесення вогню на новi цiлi, а також на бiльш важливi груповi і одиночнi цілі. Маневром вогню досягається його зосередження по найбiльш важливих цiлях, а також розсередження вогню для нанесення повiтряному противнику максимальних втрат.

Маневр зенiтними керованими ракетами – це перемiщення їх при пiдготовцi та у ходi бойових дiй з передачею іншим бригадам (зенiтним ракетним дивiзiонам, технiчним дивiзiонам та батареям), а також у серединi дивiзiонiв з перестройкою лiтерів (замiною кодових елементiв). Маневр проводиться з метою вiдновлення або змiни запасiв ракет.

8. Безперервнiсть управлiння полягає у здатностi системи управлiння забезпечити командирам, органам управлiння безперервний зв’язок з пiдлеглими, постiйний вплив на хiд бойових дiй. Воно досягається:

постiйною пiдтримкою зв’язку, створенням розгалудженої системи пунктiв управлiння і органiзацiєю надiйної їх охорони, оборони, захисту вiд високоточної зброї (ВТЗ), умiлим їх перемiщенням і швидким вiдновленням порушеного управлiння.

9. Резерв створюється для вирiшення раптово виникаючих завдань; посилення прикриття об’єктiв та угруповань вiйськ; вiдновлення порушеної боєздатностi. В залежностi вiд обстановки у резерв можуть видiлятися пiдроздiли, частини та з’єднання ЗРВ, а також озброєння, бойова технiка, запаси iнших матерiальних засобiв, якi знаходяться у безпосередньому пiдпорядкуваннi вiдповiдних командирiв. Резерв може знаходитись у бойовому положеннi на прикриттi об’єкту (угруповання вiйськ) у готовностi до вiдкриття вогню (до використання) з забороною випромiнювання або в похiдному положеннi у готовностi до маршу. В обох випадках проводиться ретельне маскування резерву вiд усiх видiв розвiдки противника. Резерв використовується розпорядженням того командира, рiшенням якого вiн створений.

У бригадi створюється запас ракет (боєприпасiв), найбiльш уразливих елементiв, вузлiв та агрегатiв, iнших матерiальних засобiв.

10.Стiйкiсть і здатнiсть до ведення тривалих та напружених бойових дiй досягається прихованiстю угруповання, використанням маневру, захисних властивостей мiсцевостi, iнженерного обладнання позицiй, розосередження і укриття запасiв матерiальних засобiв, пiдвищенням перешкодостiйкостi, швидким вiдновленням порушеної боєздатностi, подготовкою особового складу до дiй в умовах застосування противником ВТЗ, сильного вогневого впливу та радiоелектронного придушення.

11. При вiдбиттi ударiв повiтряного противника поєднання централiзованого управлiння з самостiйним веденням бою дивiзiонами забезпечує найбiльш повну реалiзацiю бойових можливостей бригади у рiзних умовах обстановки. Це досягається: оснащенням бригад автоматизованими системами управлiння, забезпеченням їх командних пунктiв розвiдувальною і бойовою iнформацiєю щодо повiтряного противника, оснащенням дивiзiонiв станцiями розвiдки та цiлевказівки, а також органiзацiєю прийому радiолокацiйної iнформацiї на КП груп дивiзiонiв і дивiзiонiв безпосередньо вiд пiдроздiлiв РТВ.

У бригадах органiзується і завжди, якщо можливо, здiйснюється централiзоване управлiння дивiзiонами. Ступiнь централiзацiї управлiння визначається конкретною обстановкою та повинен забезпечувати безумовне виконання бойового завдання і найбільш повне використання бойових можливостей бригад. Попереднє визначення бойових завдань, можливих рiшень командирiв у рiзних умовах обстановки, способiв їх виконання забезпечує визначену централiзацiю управлiння також при самостiйному веденнi бою дивiзiонами.

12. Пiдтримка та своєчасне вiдновлення боєздатностi витiкає з вимог виконання поставленого бойового завдання і передбачає постiйну готовнiсть бригади своєчасно вступити у бiй. Вiдновлення боєздатностi – це вiдновлення порушеного управлiння, пошкодженого озброєння і військової технiки, позицiй, ліквiдація наслiдкiв нанесення ударiв повiтряного противника, використання резервiв, маневру, уточнення бойових завдань на подальшi дiї, поповнення ОВТ та iнших матерiальних засобів, поповнення втрат особого складу і його перерозподiл.

13. З метою постiйного пiдтримання високої бойової готовностi бригади до виконання поставлених бойових завдань в умовах будь-якої обстановки органiзовується та безперервно здiйснюється всебiчне і повне забезпечення бойових дiй, яке мiстить бойове, технiчне, тилове та морально-психологічне забезпечення.