- •1. Тиск газів. Закон Паскаля. Атмосферний тиск
- •2. Послідовне та паралельне з’єднання провідників в електричному колі.
- •3. Рівноприскорений рух. Вільне падіння .
- •4. Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
- •5. Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
- •6. Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
- •7. Рівномірний рух тіла по колу
- •8. Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи сучасного радіозв’язку. Розвиток засобів зв’язку в Україні.
- •9. Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Деформація тіл. Закон Гука. Сила тертя.
- •10. Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Тиск світла. Дослід Лебедєва. Хімічна дія світла.
- •11. Перший закон динаміки Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності у класичній механіці.
- •12. Закони відбивання та заломлення світла.
- •13. Маса, її вимірювання. Сила. Другий закон динаміки Ньютона.
- •14. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання.
- •15. Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Значення робіт к. Ціолковського, ю. Кондратюка, с.Корольова у розвитку космонавтики.
- •16. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- •17. Рух тіла під дією кількох сил. Момент сили. .
- •18.Неперервний та лінійчатий спектри. Спектри поглинання та випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування.
- •19. Фотоелементи та їх застосування в техніці.
- •20. Дифракція світла. Дифракційна решітка та її застосування
- •21. Склад атомного ядра. Відкриття нейтрона. Ізотопи
- •22. Генератор змінного струму. Трансформатор. Передавання енергії на відстань.
- •23. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Пояснення агрегатних станів речовини на основі мкт. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро.
- •Будь-які речовини мають дискретну (переривчасту) будову. Вони складаються з найдрібніших частинок молекул і атомів.
- •Молекули знаходяться в стані неперервного хаотичного (невпорядкованого) руху, що називається тепловим.
- •24. Лінзи. Формула тонкої Лінзи. Лінійне збільшення
- •25. Внутрішня енергія, способи її зміни. Кількість теплоти та робота. Перший закон термодинаміки
- •26. Вільні електромагнітні коливання у контурі. Перетворення енергії в коливальному контурі. Власна частота коливань у контурі
- •27. Температура, її фізичний зміст. Вимірювання температури. Температурні шкали.
- •28. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний реактор. Термоядерні реакції
- •29. Несамостійний і самостійний розряди у газах. Плазма, її використання.
- •30. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора.
- •31. Електризація тіл. Електричний заряд, його дискретність. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона.
- •32. З'єднання конденсаторів у батарею.
- •33. . Електричне поле. Напруженість електричного поля. Лінії напруженості
- •34 Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту, їх пояснення на основі квантових уявлень. Рівняння Ейнштейна.
- •35. Робота при переміщенні заряджених тіл в електричному полі. Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга.
- •36. Експериментальні методи реєстрації іонізуючих випромінювань. Поглинена доза випромінювання, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- •37. Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля конденсатора (без виведення). Застосування конденсаторів у техніці.
- •38. Деформації. Види деформацій. Сила пружності. Закон Гука
- •39. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір.
- •40. Кристалічні та аморфні тіла. Поняття про рідкі кристали
- •41. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
- •42. Природа світла
- •43. Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •44. Побудова зображення за допомогою лінзи.
- •45. Електромагнітне поле, його матеріальність. Електромагнітні хвилі, їх властивості. Радіолокація, її застосування.
- •Блок-схема радіолокаційної станції.
- •46 Поверхневий натяг. Капілярні явища. Явища змочування і капілярності у природі і техніці.
- •47. Електричний струм у вакуумі. Електронна емісія. Електронно-променева трубка.
- •48. Ідеальний газ. Рівняння стану ідеального газу.
- •49. Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Застосування електролізу.
- •50. Шкала електромагнітних хвиль. Застосування інфрачервоного, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювань.
- •51. Електричний струм у напівпровідниках. Залежність опору напівпровідників від температури та освітленості. Застосування напівпровідників.
- •52. Когерентність. Інтерференція, її застосування в техніці. Дисперсія світла.
17. Рух тіла під дією кількох сил. Момент сили. .
Момент сили. Умови рівноваги тіла
Розділ механіки, в якому вивчаються умови рівноваги тіл, називається статикою.
Рівновагою тіла називають такий стан, коли будь-яке прискорення тіла дорівнює нулю, тобто всі дії на тіло сил і моментів сил зрівноважені. При цьому тіло може:
- знаходитись у стані спокою (рис.2.2.35, а);
- рухатись рівномірно і прямолінійно (рис.2.2.35, б);
- рівномірно обертатись навколо осі, яка проходить через центр його тяжіння, (рис.2.2.35, в).
Умовами рівноваги тіл є:
1) геометрична сума всіх сил, прикладених до тіла дорівнює нулю:
.
2) алгебраїчна сума моментів сил дорівнює нулю:
.
При цьому будь-яке тіло може рухатись поступально і одночасно обертатись навколо деякої осі.
Розглянемо випадок, коли тіло не обертається. Для того щоб тіло не оберталось і знаходилось в рівновазі, необхідно, щоб сума проекцій всіх сил на довільну вісь ( , , ) дорівнювала нулю, тобто рівнодійна сил . Тоді тіло або перебуває в спокої, або рухається рівномірно і прямолінійно.
Тіло, яке має вісь обертання, перебуватиме в рівноважному стані, якщо виконується правило моментів сил: сума моментів сил, які обертають тіло за годинниковою стрілкою, має дорівнювати сумі моментів сил, які обертають його проти годинникової стрілки.
Моментом сили називають взятий зі знаком " + " або " - " добуток модуля сили на плече:
.
Момент сили додатний, якщо тіло обертається під дією цієї сили проти годинникової стрілки, від'ємний, якщо тіло обертається за годинниковою стрілкою. Одиниця вимірювання в СІ Н·м.
Плече сили d - це найкоротша відстань від осі обертання до лінії дії цієї сили (рис.2.2.36).
Щоб отримати потрібний момент за найменшого зусилля, потрібно прикладати силу якомога далі від осі обертання, збільшуючи тим самим плече сили і відповідно зменшуючи значення сили. Приклади тіл, які мають вісь обертання: важіль, двері, блоки, коловорот тощо.
Важелем називають тверде тіло з нерухомою віссю обертання, на яке діють сили, що намагаються повернути його навколо цієї осі.
Розглянемо умови рівноваги важеля. Важіль з віссю обертання О між вантажем вагою і силою називають важелем першого роду (рис.2.2.37). За відсутності тертя для утримання важеля із вантажем в рівновазі необхідно, щоб значення моменту, що обертає важіль за годинниковою стрілкою (тут - момент сили ) відносно осі обертання важеля, дорівнювало значенню моменту сили відносно тієї ж осі, що обертає важіль у протилежному напрямі:
.
На основі таких міркувань отримуємо умови рівноваги важеля: важіль знаходиться в рівновазі, якщо сили, які діють на тіло будуть обернено пропорційні плечам.
Із подібності трикутників СОА1 і DOB1 (рис. 2.2.38)
та з урахуванням формули (2.2.23)
.
Розрізняють три види рівноваги тіл, що мають точку опори (рис.2.2.39):
1. стійку рівновагу, якщо тіло, будучи виведеним із положення рівноваги в сусіднє найближче положення і залишене в спокої, повернеться в це положення;
2. нестійку рівновагу, якщо тіло будучи виведеним із положення рівноваги в сусіднє положення і залишене в спокої, буде ще більше відхилятися від цього положення.
3. байдужу рівновагу - якщо тіло, будучи виведеним в сусіднє положення і залишене в спокої, залишиться в новому своєму положенні.
Рівновага тіла із закріпленою віссю обертання (рис. 2.2.40), буде:
1) стійкою, якщо в положенні рівноваги центр тяжіння С займає найнижче положення з усіх можливих ближніх положень, а його потенціальна енергія матиме найменше значення із усіх можливих значень в сусідніх положеннях (рис.2.2.40, а);
2) нестійкою, якщо центр тяжіння С займає найвище із всіх ближніх положень, а потенціальна енергія має найбільше значення (рис.2.2.40, б);
3) байдужою, якщо центр тяжіння тіла С в усіх ближніх можливих положеннях знаходиться на одному рівні, а потенціальна енергія при переході тіла, не змінюється (рис.2.2.40, в).