- •1. Тиск газів. Закон Паскаля. Атмосферний тиск
- •2. Послідовне та паралельне з’єднання провідників в електричному колі.
- •3. Рівноприскорений рух. Вільне падіння .
- •4. Взаємодія струмів. Магнітне поле струму. Магнітна індукція. Сила Ампера. Сила Лоренца.
- •5. Механічний рух. Відносність руху. Система відліку. Шлях і переміщення. Додавання швидкостей.
- •6. Випаровування рідин. Насичуюча і ненасичуюча пара. Тиск насичуючої пари. Вологість повітря, її вимірювання
- •7. Рівномірний рух тіла по колу
- •8. Електромагнітні хвилі, їх випромінювання. Принципи сучасного радіозв’язку. Розвиток засобів зв’язку в Україні.
- •9. Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Деформація тіл. Закон Гука. Сила тертя.
- •10. Корпускулярно-хвильовий дуалізм. Тиск світла. Дослід Лебедєва. Хімічна дія світла.
- •11. Перший закон динаміки Ньютона. Інерціальні системи відліку. Принцип відносності у класичній механіці.
- •12. Закони відбивання та заломлення світла.
- •13. Маса, її вимірювання. Сила. Другий закон динаміки Ньютона.
- •14. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма-випромінювання.
- •15. Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Значення робіт к. Ціолковського, ю. Кондратюка, с.Корольова у розвитку космонавтики.
- •16. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля.
- •17. Рух тіла під дією кількох сил. Момент сили. .
- •18.Неперервний та лінійчатий спектри. Спектри поглинання та випромінювання. Спектральний аналіз та його застосування.
- •19. Фотоелементи та їх застосування в техніці.
- •20. Дифракція світла. Дифракційна решітка та її застосування
- •21. Склад атомного ядра. Відкриття нейтрона. Ізотопи
- •22. Генератор змінного струму. Трансформатор. Передавання енергії на відстань.
- •23. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії. Пояснення агрегатних станів речовини на основі мкт. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро.
- •Будь-які речовини мають дискретну (переривчасту) будову. Вони складаються з найдрібніших частинок молекул і атомів.
- •Молекули знаходяться в стані неперервного хаотичного (невпорядкованого) руху, що називається тепловим.
- •24. Лінзи. Формула тонкої Лінзи. Лінійне збільшення
- •25. Внутрішня енергія, способи її зміни. Кількість теплоти та робота. Перший закон термодинаміки
- •26. Вільні електромагнітні коливання у контурі. Перетворення енергії в коливальному контурі. Власна частота коливань у контурі
- •27. Температура, її фізичний зміст. Вимірювання температури. Температурні шкали.
- •28. Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний реактор. Термоядерні реакції
- •29. Несамостійний і самостійний розряди у газах. Плазма, її використання.
- •30. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома. Квантові постулати Бора.
- •31. Електризація тіл. Електричний заряд, його дискретність. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона.
- •32. З'єднання конденсаторів у батарею.
- •33. . Електричне поле. Напруженість електричного поля. Лінії напруженості
- •34 Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту, їх пояснення на основі квантових уявлень. Рівняння Ейнштейна.
- •35. Робота при переміщенні заряджених тіл в електричному полі. Потенціал. Різниця потенціалів. Напруга.
- •36. Експериментальні методи реєстрації іонізуючих випромінювань. Поглинена доза випромінювання, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- •37. Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля конденсатора (без виведення). Застосування конденсаторів у техніці.
- •38. Деформації. Види деформацій. Сила пружності. Закон Гука
- •39. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір.
- •40. Кристалічні та аморфні тіла. Поняття про рідкі кристали
- •41. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
- •42. Природа світла
- •43. Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •44. Побудова зображення за допомогою лінзи.
- •45. Електромагнітне поле, його матеріальність. Електромагнітні хвилі, їх властивості. Радіолокація, її застосування.
- •Блок-схема радіолокаційної станції.
- •46 Поверхневий натяг. Капілярні явища. Явища змочування і капілярності у природі і техніці.
- •47. Електричний струм у вакуумі. Електронна емісія. Електронно-променева трубка.
- •48. Ідеальний газ. Рівняння стану ідеального газу.
- •49. Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Застосування електролізу.
- •50. Шкала електромагнітних хвиль. Застосування інфрачервоного, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювань.
- •51. Електричний струм у напівпровідниках. Залежність опору напівпровідників від температури та освітленості. Застосування напівпровідників.
- •52. Когерентність. Інтерференція, її застосування в техніці. Дисперсія світла.
41. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму.
Будь-яке електричне коло (рис. 4.2.6) можна поділити на дві ділянки:
1) зовнішню ділянку кола;
2) внутрішню ділянку кола.
На зовнішній ділянці кола електричні заряди рухаються під дією електричного поля, оскільки тут струм проходить від вищого потенціалу до нижчого. На внутрішній частині кола струм проходить всередині самого джерела струму і тут заряди переміщуються від нижчого потенціалу до вищого ( від "-" до "+" ). Цю роботу з переміщення зарядів електричне поле виконувати не може, її мають виконати сторонні сили - сили не електричного походження. Природа сторонніх сил може бути різною. Це можуть бути механічні, хімічні, магнітні та інші сили.
Дія сторонніх сил характеризується важливою фізичною скалярною величиною - електрорушійною силою. Електрорушійна сила в замкненому контурі дорівнює відношенню роботи сторонніх сил під час переміщення заряду вздовж контуру до заряду:
.
Як і напругу чи потенціал у СІ ЕРС вимірюють у вольтах: [e] = B.
Закон Ома для повного кола пов'язує силу струму в колі, ЕРС, і повний опір кола R + r, де r - внутрішній опір джерела; R - опір зовнішньої ділянки кола (рис.4.2.7). Цей зв'язок може бути встановлений завдяки закону Джоуля-Ленца, за яким кількість теплоти, яка виділяється провідником зі струмом, дорівнює добутку квадрата сили струму, опору провідника R і часу проходження струму по провіднику Δt:
Q = I 2RΔt.
Нехай за час Δt через поперечний переріз провідника проходить електричний заряд Δq. Тоді роботу сторонніх сил з переміщення заряду Dq можна виразити так:
Aст = eΔq, із виразу Δq = IΔt.
Тому Aст = eIΔt. Унаслідок виконання певної роботи на внутрішніх і зовнішніх ділянках кола, опори яких r i R, виділяється певна кількість теплоти. За законом Джоуля-Ленца вона дорівнює:
Q = I 2RΔt + I 2rΔt.
Згідно із законом збереження енергії A = Q. Прирівнявши, отримуємо e = IR + Ir, звідки:
e = I(R + r).
Із цього виразу бачимо, що сила струму в замкненому колі дорівнює відношенню ЕРС джерела струму до повного опору кола.
. (4.2.4)
Вираз (4.2.4) називають законом Ома для повного кола. Під час значного зменшення опору зовнішньої ділянки кола ( ) струм досягає максимального для джерела значення:
.
Такий випадок називають коротким замиканням, а відповідне значення струму - струмом короткого замикання Iкз. Коротке замикання - головний недолік паралельного з'єднання. Унаслідок короткого замикання енергія проходить через один із паралельно з'єднаних опорів (найменший), без струму залишаються інші споживачі. Це призводить до загоряння ізоляції, розплавлення з'єднувальних провідників і спричиняє пожежу. Для уникнення цієї небезпеки в електричних колах застосовують автоматичні вимикачі струму (плавкі запобіжники, механічні реле тощо).
Напруга на зовнішньому опорі замкненого кола завжди менша від ЕРС, що дорівнює: U = IR = e - Ir. Переміщуючи заряди у провіднику, електричне поле виконує роботу. Її значення можна визначити, використавши визначення напруги і сили струму:
, де q = IΔt A = UIΔt. (4.2.5)
Робота струму дорівнює добутку сили струму напруги і часу, впродовж якого виконується робота. Як і в механіці, роботу струму вимірюють у джоулях. Якщо у формулу (4.2.5) підставити почергово значення сили струму, а потім напруги із закону Ома для ділянки кола, то отримаємо інший вираз для визначення роботи електричного струму:
A = UIΔt, де . (4.2.6)
Формула (4.2.6) зручна для визначення роботи струму в колі з паралельним з'єднанням провідників, оскільки напруга на всіх провідниках при цьому однакова:
A = UIΔt, де U = IR, A = I 2RΔt. (4.2.7)
Формулою (4.2.7) зручно користуватись у разі послідовного з'єднання провідників у колі, оскільки через всі провідники проходить однаковий струм.
Будь-який електричний прилад розрахований на споживання певної енергії за одиницю часу. Тому поряд із роботою струму велике значення має потужність струму. Вона дорівнює відношенню роботи струму за час Dt до цього часу:
.
Як і в механіці, її вимірюють у ватах (Вт). На більшості приладів вказано потужність, яку вони споживають. На практиці широко застосовують одиницю потужності - кіловат і одиницю роботи - кіловат-годину:
1 кВт = 103 Вт, 1 кВт·год = 3,6·106 Дж.
Потужність струму P = IU = I 2 R, що споживається зовнішньою ділянкою повного кола, називають корисною. Затраченою потужністю називають потужність джерела струму Pзат = eI = I 2(R + r). Коефіцієнт корисної дії джерела
.
Коефіцієнт корисної дії зростає зі зменшенням внутрішнього опору джерела.