- •1. Предмет гідрології, поділ її на частини та звязок з іншими науками Землі
- •02. Хімічні властивості води. Вода як розчинник
- •03. Фізичні властивості води
- •04. Розподіл води на Земній кулі. Поняття про гідросферу
- •05. Кругообіг води в природі
- •06. Поняття про великий кругообіг води
- •07. Поняття про малий кругообіг води
- •08. Поняття про водний баланс. Водний баланс земної кулі
- •09. Річка і річкова сітка
- •10. Басейн річки. Водозбір
- •11. Морфометричні характеристики басейну річки
- •12. Фізико-географічні характеристики басейну річки
- •13. Початок, верхня, середня і нижня течії річки. Гирло
- •14. Водний переріз русла річки. Основні характеристики водного перерізу.
- •15. Поздовжній профіль річки, його формування та зміни.
- •16. Поперечний профіль.
- •17. Живлення річок. Види живлення.
- •18. Класифікація річок за умови живлення.
- •19. Коливання рівнів води в річках.
- •20. Типовий графік коливання рівнів.
- •21. Гідрологічні пости, їх влаштування.
- •22. Ламінарний і турбулентний режим течії води.
- •23. Розподіл швидкості течії води в річках.
- •24. Вимірювання швидкості течії річок (поверхневі поплавки, гідрометричний млинок).
- •25. Визначення середньої швидкості потоку. Формула Шезі.
- •26. Витрата води. Способи підрахунку витрат води.
- •27. Крива витрат води.
- •28. Поняття про норму стоку. Розподіл стоку по території України.
- •29. Коливання стоку річок.
- •30.Вплив фізико-географічний факторів на стік річок.
- •31. Вплив господарської діяльності на стік на стік річок.
- •32. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •33. Максимальний стік річок.
- •34. Мінімальний стік річок.
- •35. Повені та їх характеристики.
- •36. Паводки, види паводків.
- •37. Термічний режим річок.
- •38. Річкові наноси. Їх формування.
- •39. Завислі наноси. Мутність води.
- •40. Донні наноси
- •41. Загальна характеристика озер. Походження озер.
- •42. Морфологія озерної улоговини
- •43. Морфометричні характеристики озер.
- •44. Водний баланс і рівневий режим озер.
- •45. Динамічні явища в озерах.
- •46. Термічний режим озер.
- •47. Хімічний склад озерних вод.
- •48. Оптичні явища в озерах.
- •49. Водосховища і особливості їх гідрологічного режиму.
- •50. Каскад Дніпровських водосховищ та його значення у народному господарстві.
- •51. Значення озер і водосховищ.
- •52. Болота та їх походження.
- •53. Типи боліт.
- •54. Діяльний та інертний шари в болотах.
- •55. Поширення боліт. Їх значення.
- •56. Підземні води, їх види.
- •57. Водні властивості гірських порід.
- •58. Фільтраційні властивості порід і рух підземної води.
- •59. Походження і живлення підземних вод.
- •60. Роль підземних вод у фіз.-геогр. Процесах.
- •61. Поширення льодовиків на Земній кулі.
- •62. Типи льодовиків.
- •63. Морена, види морени.
49. Водосховища і особливості їх гідрологічного режиму.
Водосховище – це штучна водойма, створена для накопичення, зберігання та подальшого використання води, регулювання стоку річки. За морфологією ложа виділяються долинні й улоговині вдих, за способом заповнення водою – загатні і наливні. За місцем розташування – гірські, передгірські, рівнинні, приморські. За місцем у річковому басейні – верхові та низові. За ступенем регулювання річкового стоку – багаторічного, сезонного, тижневого і добового регулювання.
Морфометричні характеристики вдсх: площа поверхні і об’єм. Накопичення необхідного об’єму води супроводжується підйомом рівня до деякої оптимальної величини – нормального підпертого рівня (НПР). Під час водопілля та високих паводків може відбуватись перевищення НПР на деяку величину – форсований підпертий рівень (ФПР). Для вдсх встановлюється і такий рівень, нижче якого опорожнення не відбувається – рівень мертвого об’єму (РМО). Об’єм вдсх, що знаходиться нижче РМО – мертвий об’єм (МО). Найбільш корисним з точки зору регулювання і використання стоку є об’єм вдсх між НПР і РМО – корисний об’єм (КО). КО+МО=повний об’єм/ємніть вдсх. Об’єм води між НПР і ФПР – резервний об’єм.
Особливості режиму:
коливання рівня залежить не тільки від фаз водного режиму, а і від господарського використання вдсх: навесні вдсх наповнюються водою, влітку, восени і взимку – спрацьовуються, тому рівень падає;
руйнування льоду іде через зміну рівнів води;
температура вдсх залежить від господарської діяльності;
швидкості течій менші, ніж в річках, але більші, ніж в природних озерах;
вдсх заповнюються наносами, які концентруються біля греблі.
Вдсх використовуються в таких напрямках:
водопостачання;
гідроенергетика;
водний транспорт;
рибне господарство;
рекреація.
50. Каскад Дніпровських водосховищ та його значення у народному господарстві.
Дніпровські гідровузли і водосховища біля них дозволяють вирішувати питання гідроенергетики, водного транспорту, зрошення, обводнення, осушення, водопостачання, рибного господарства, боротьби з повенями, відпочинку. На дніпровських ГЕС у середній за водністю рік виробляється ≈10 млрд. кВт./год. електроенергії. Завдяки вдсх дніпровською водою зрошується понад 1,3 млн. га земель. Значна кількість води забирається з вдсх для водопостачання населених пунктів і промислових підприємств, які розташовані не тільки вздовж Дніпра, а й на значній відстані від нього (Криворіжжя, Донбас, Крим, Харківщина). Всього на різні потреби безповоротно забирається біля 10 км3 води щорічно. Зі створенням вдсх значно поліпшилися умови судноплавства на Дніпрі, оскільки суттєво збільшилися судноплавні глибини (до 3,65 м). Важливе значення мають вдсх для розвитку рибного господарства; в них є умови для застосування прогресивних технологій риборозведення з направленим формуванням промислових риб ті акліматизації нових видів. Зарегульованість стоку Дніпра дала можливість вирішити проблему боротьбі із затопленням значних площ під час високих весняних водопіль. Вдсх на Дніпрі сприяють організації масового відпочинку населення, туризму і спорту.
Створення вдсх має й негативні наслідки. Так, у Подніпров’ї було затоплено і відведено під інженерні споруди близько 718000 га земель, з них 242000 га сіль-госп угідь. У вдсх спостерігається «цвітіння» води, від чого погіршується її якість у зоні вдсх, підтоплюються землі, відбувається хвильове руйнування берегів, в донних осадах накопичуються забруднюючі ті радіоактивні речовини, різко зменшується кількість прохідних і напівпровідних риб.