36. Зміст і сутність дискусій навколо структури соціолог. Знання.

Традиційною вважається трирівнева структури соціолог. знання, введена Мертоном, де на найнижчому (першому) рівні будуть знаходитися емпіричні соціолог. дослідження, а на верхньому – загальна соціологічна теорія. Ці 2 рівні пов’язують між собою теорії „середнього радіусу дії” (другий рівень). Але зараз багато соціологів вважають, що я структура застаріла. Тому з’явилися структури соціолог. знання які складаються із більшої кількості рівнев. Так, у Кравченка система соціолог. знання складається з 5 рівнів. На верхньому знаходиться наукова картина світу, потім йде ЗСТ, яка вклчає категорії самого абстрактного рівня, потім – часні або спеціальнітеорії, на другому рівні знаходяться емпіричні дослідження, а на останньому – прикладні дослідження, які включають політичні опитування, вивчення гром. думки, маркетингов дослідження, управлінське консультування, ділові ігри. Перші 4 рівні займаєфундаментальна соціологія, а останній – прикладна. Перші 3 – це теоретичне знання, а останні 2 – емпіричне.

Култигін виділяє 3 рівні соціолог. знання. Перший, нижчий – соц. фактологія, яка виникає з появою перших достовірних відомостей про сусп. Другий рівень – це соц. аналітика, яку започаткували китайські філософи. Третій рівень можна назвати умовно соціологічним (бли сформовані і реалізовані теоретичні принципи соціології).

Татарова вважає, що поділ соціолог. знання на теоретичне і емпіричне, фундаментальне і прикладне, то, на її думку, сенс мають лише перші 2 поняття. Останні – це лише метафори, пов’язані не з типом знання, а з цілями його отримання.

На думку Тощенка, сучасна структури соціолог. знання складається з 4 елементів: теоретико-методологічного знання і 3 рівнев спеціальних соціологічних теорій (узагальнюючі(системні), часні (конкретні), основні). Перший рівень належить до теоретичної соціології, а 3 останні до емпіричної. Щодо поділу соц-гії на теоретичну і емпіричну, фундаментальну і прикладну, то він вважає, що ці класифікації не можна протиставляти одна одній та нивілювати за принципом вижчя-нижчя. Це пов’язано з тим, що перша класифікація характеризує спосіб (методи) пізнання дійсності, друга – способи і методи не лише виріщення наукових проблем.

Отже, недивлячись на велику кількість підодів до структури соціолог. знання, класичною залишається трирівнева структура. На її захист виступили Татарова і Ядов. Так, Татарова вважає, що трирівнева структура не втратила свого сенсу як засіб систематизації знання. Ядов зазначає, що трирівнева структура (загальна теорія – часна – узагальнення емпіричних даних) зберігла свою євристичну цінність. Недивлячись на це, велика кількість підходів не повинна нас лякати чи розглядатися, як щось непотрібне. Ені подобається позиція Култигіна з цього приводу. Він вважає, що проблематика структурування соціолог. знання вторинна, бо жодна наука не має однозначної структури допоки вона розвивається.

34