89. Взаємозамінність благ у процесі споживання. Гранична норма заміщення.

Блага — матеріальні речі та послуги, які використовуються для задоволення потреб людини. Певні блага існують у природному вигляді, людина ними користується, але вони не є об'єктом економічної діяльності. Інші можна отримати внаслідок економічної діяльності, але в кількості, обмеженій рівнем розвитку виробництва, наявністю сировинних ресурсів, технологій. Отже, існує проблема обмеженості економічних благ стосовно потреб (проблема відносної рідкісності). Економічне благо можна використовувати для задоволення кількох потреб, водночас економічна потреба може бути задоволена за рахунок кількох благ.. Цінність блага визначається інтенсивністю потреби та наявною кількістю блага, здатного задовольнити цю потребу

Взаємозамінні блага можуть замінювати одне одного в задоволенні певної потреби, їх не потрібно перетворювати, наприклад: маргарин і вершкове масло, автомобілі різних марок. Інші можуть задовольняти потреби тільки тоді, коли використовуються разом, наприклад: чай і цукор, автомобілі та бензин. Доповнюваність і взаємозамінюваність благ мають величезну кількість ступенів та варіантів.

ГРАНИЧНА НОРМА ЗАМІЩЕННЯ — норма заміщення одного блага іншим, при дотриманні якої зберігається той же рівень задоволення споживача.

90. Мікроекономічна характеристика ринку монополістичної конкуренції. Сутність, передумови і наслідки нецінової конкуренції.

Основні характеристики монополістичної конкуренції: відносно велика кількість учасників, що виключає повний контроль над ринком чи змову; порівняно легкий вхід на ринок і вихід з нього; випуск продукту, який обов'язково чимось відрізняється від інших, виготовляється лише певним виробником і захищений патентом, торговою маркою, фірмовим знаком тощо. Прагнучи максимізувати прибуток, фірма може підняти ціну без особливого ризику втратити усіх своїх покупців, оскільки вони віддають перевагу з якихось причин продукції саме цієї фірми перед усіма іншими й готові платити за неї навіть завищену ціну. Тут вона поводиться як монополіст і її ринкова позиція в короткий період характеризується тими ж рисами, що й чиста монополія: рівень випуску визначається рівністю граничного доходу і граничних витрат при ціні, яка перевищує цю точку рівноваги Нецінова конкуренція відіграє важливу роль у досягненні рівноваги у цій ринковій структурі. Проте на відміну від ринку чистої конкуренції вплив на попит тут здійснюється не через ціни, а методами нецінової конкуренції. Характерною рисою цього типу ринку є те, що споживчий попит перестає бути для фірми-виробника чимось даним ззовні, а стає об'єктом активного формування. Споживачеві потрібно запропонувати продукт, який чимось відрізняється, кращий за той, що вже існував на ринку, і переконати його в перевагах нової моделі, її більшій відповідності запитам та потребам. Звідси — постійне прагнення урізноманітнювати пропоновані товари розраховуючи на конкретні види потреб, поліпшувати їхні споживчі якості. Важливу роль відіграють також реклама та різні способи просування товарів. Якщо диференціація товарів і послуг пристосовує продукт до особливостей споживчого попиту, то реклама дає можливість пристосовувати споживчий попит до продукту. Вона дає інформацію про нові товари, про поліпшення в традиційних, сприяє створенню нових потреб. Зрозуміло, це вимагає витрат, що збільшують загальні витрати. Проте, якщо за допомогою реклами вдається розширити попит на продукт, а отже, і обсяг його випуску, та питомі витрати можуть скоротитися, а тому врешті-решт споживач отримає продукт за нижчою ціною, ніж за відсутності реклами.