Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
микро.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

19. Характеристика діяльності монополій у довгостроковому періоді.

У довгостроковому періоді монополіст, так само, як і конкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію. Короткострокова рівновага монополії може встановлюватись у точках і . Кращим варіантом розвитку буде стан рівноваги , який одночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаються криві граничного виторгу і граничних витрат коротко - і довгострокового періоду: Монополія завжди може вибрати з усіх варіантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним є те, що рівноважна ціна і в довгостроковому періоді перевищує довгострокові середні і граничні витрати: . Для монополії не властивий парадокс прибутку. Завдяки бар'єрам входження в галузь монополія і в довгостроковому періоді зберігає економічний прибуток. Поведінка монопсоніста є ніби дзеркальним відображенням поведінки монополіста Якщо монополіст стикається з спадною кривою попиту, яка відображає середній виторг монополіста, то монопсоніст, як єдиний покупець товару, має справу з висхідною кривою ринкового пропонування, яка відображає його середні видатки на покупку товару . Висхідний характер кривої пропонування означає, що кожна наступна куплена одиниця товару потребує підвищення ціни на весь обсяг покупок, тобто граничні видатки монопсоніста на покупку зростатимуть швидше, ніж середні. Крива граничних видатків відхиляється ліворуч вгору від кривої середніх видатків. Крива попиту відображає спадну граничну вигоду монопсоніста від купівлі кожної одиниці товару . Оптимальна кількість товару, яку купить монопсоніст, визначається подібно до загального правила максимізації прибутку за рівнянням , що графічно відповідає точці перетину кривої попиту з кривою граничних видатків (точка ). Ціну товару монопсоніст знаходить на кривій пропонування, в точці . Точка є точкою рівноваги монопсоніста. Відповідно рівноважний обсяг покупок буде , а рівноважна ціна .

20. Характеристика пропозиції суспільних благ. Роль держави у забезпеченні економіки та населення суспільними благами.

Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку

суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних груп

населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-

економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються.

Суспільний товар (або чисте суспільне благо) - це благо, яке складається з таких великих одиниць, що здебільшого не може бути продано індивідуальним покупцям та на яке не поширюється принцип вийнятковості. Додаткові споживачі не зменшують доступу до блага іншим: суспільне благо не конкурентне, бо граничні витрати додаткового споживача дорівнюють нулю. Не існує ефективних способів відсторонення індивідів від користування вигодами цих благ з самого початку їхнього виникнення. Вигоду від суспільних благ суспільство отримує завдяки виробництву таких благ, а не завдяки їхній купівлі, як у випадку з чистим приватним благом. Прикладом суспільних благ є: маяк, який попереджує кораблі про підступність узбережжя чи гавані, національна оборона, підтримання правопорядку, боротьба із стихійними лихами.

Суспільне благо - один з випадків недосконалості ринку, коли необхідно втручання держави. Багато економістів не погоджувалися з тим, що державне втручання потрібно тільки в ситуації з чистими (або близькими до чистих) громадськими благами. Однією з таких спроб стала теорія гідних благ, висунена Р. Масгрейвом в кінці 1950-х рр.. У випадку суспільних благ втручання держави необхідно із-за нездатності ринку забезпечити розміщення ресурсів у відповідності з даними індивідуальними вподобаннями, що передбачає дотримання суверенітету споживача. В протилежність цьому гідні блага являють собою випадок, коли індивідуальні уподобання не вважаються більш заданими, а самі є об'єктом коректування. Гідні блага задовольняють потреби, які суспільство вважає за потрібне підтримувати і які у індивідів не сформовані належним чином, в основном из-за неповної інформованості, а також із-за того, що «ми ліниві і не цікаві». Як наслідок, індивіди обирають менший обсяг споживання цих благ, ніж варто було б. В якості прикладів можна навести безкоштовну освіту, шкільні обіди та сніданки, театри і концертні зали, субсідіруемое житло для малозабезпечених сімей. Протилежний випадок - недостойним блага (merit bools), споживання яких суспільство вважає за потрібне обмежувати. До них відносяться алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотики і т.п.