- •Філософія як форма суспільної свідомості та особливий тип знання. Предмет філософії.
- •Основні функції філософії.
- •Поняття світогляду, його структура, основні функції.
- •Історичні типи світогляду.
- •Специфіка співвідношення філософії з наукою, культурою, ідеологією.
- •Філософія Стародавньої Індії.
- •Філософія Стародавнього Китаю.
- •15 Гуманізм і натурфілософія епохи Відродження.
- •17Філософські погляди н. Макіавеллі.
- •20Характерні риси філософії французького Просвітництва.
- •21.Філософські ідеї ф. Вольтера, д. Дідро, ж. Ламетрі та п.-а. Гольбаха.
- •32. Філософські ідеї к. Ясперса.
- •36.Основні віхи розвитку філософської думки в Україні.
- •37.Філософія Києво-могилянскої академії
- •38.Філософська Система григорія сковороди
- •39.Вчення про ноосферу в.Вернадського
- •40.Соціально-філософські погляди м.Драгоманова, і. Франка, л.Українки
- •41.Сутність філософії позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму
- •43Філософський зміст категорії буття
- •46 Простір і час як форми буття
- •47Закон єдності і боротьби протилежностей.
- •48Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •49 Закон «Заперечення заперечення»
- •52 Єдність біологічного і соціального в людині.
- •53 Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.
- •54 Свобода як філософська проблема і життєва цінність.
- •55 Багатовимірність свободи.
- •56 Свідомість як предмет філософського дослідження. 2)Структура свідомості.
- •57 Форми суспільної свідомості.
- •58. Свідоме, несвідоме і штучний інтелект.
- •59 Особистість як продукт культурного розвитку.
- •60. Індивідуальне і суспільне буття людини. Індивід, індивідуальність, особа.
- •61 Проблема пізнання та практики.
- •62 Єдність чуттєвого і раціонального пізнання.
- •63 Емпіричний і теоретичний рівні наукового дослідження.
- •Поняття істини у філософії. Істина як процес. Практика як критерій істини.
- •65 Предмет соціальної філософії.
- •66 Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •67 Рушійні сили історичного процесу.
- •68 Соціальна структура суспільства.
- •69 Основні ознаки інформаційного суспільства.
- •70 Культура як предмет філософського аналізу.
- •71 Гуманізація людського буття як глобальна проблема.
- •72 Філософське розуміння сучасної освіти.
- •73 Проблема цінностей у філософії.
- •74 Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства.
Філософія Стародавньої Індії.
Філософська думка Стародавньої Індії виникла у ІІІ тис. до н. е. Першим літера-турним і водночас філософським твором були «Веди» (дослівно знання, відомості). «Веди» — одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень старо-давнього індо-оріянського суспільства. Мова «Вед» — це мова санскриту, що була світоглядно-понятійно-знаковою основою освоєння світу більшістю європейських народів у дохристиянську добу. У «Ведах» людина розглядається як частина природи. Рослини, тварини і люди мають душу, яка після смерті переселяється в інші живі істоти. Пересе-лення душі (сансара) залежить від поведінки людини. Існує також непідвладний нікому закон покарання — карма. Найвища мета душі — «відробити» карму і досягнути повної свободи (мокші). Правда, досягнення повної свободи неможливе без звільнення душі людини від перевтілень, тому «відробити карму» — означає звільнитися від подальших перевтілень. Щоб досягти цього, потрібно жити праведно, бо лише таким чином людина може перейти у вищу касту, або соціальну ієрархію.
Пізніше на основі переосмислення ідей вед у брахманах, араньяках та упанішадах (різного роду пояснення до вед): розкриваються методи, засоби досягнення мокші.
Найсистемніша філософська думка Стародавньої Індії приковується в «Упаніша-дах» (дослівно — сидіти біля ніг вчителя). До нас дійшло близько 200 упанішад. Проблема виникнення світу розглядається аналогічно до китайської філософії. З хаосу виникає Бог (брахман), який є творцем всього світу. Щоб відтінити Творця від його творіння в «Упанішадах» вводиться поняття атман. Атман, як і брахман вживається у значенні «я». (індивіда). В «Упанішадах» атман і брахман ототожнюються. Цим підкреслюється єдність природи, людини і космосу.
Складовими частинами всього сущого в «Упанішадах» є вода; повітря, вогонь, ефір (простір). Взаємодія цих стихій народжує все на землі.
Людина в «Упанішадах» розглядається як сукупність п'яти сфер. Перша —фізичне тіло, друга — життєве дихання (прана), третя — розум (у значенні нижчого рівня раціона-льного, який безпосередньо пов'язаний з почуттям людини). Далі йдуть сфери розгорнутої свідомості, непідвладні людині, незалежної від неї (у значенні сучасного поняття позасві-домого) і сфери згорнутої свідомості, про які ми взагалі нічого не можемо знати. Це згус-ток свідомості, де вміщується мікрокосмос (атман) і макрокосмое (брахман). Розміщення шарів суворо підпорядковане: кожний наступний знаходиться в середині попереднього, є більш багатогранним і більш недосяжним для пізнання.
Основний об'єкт пізнання — найпотаємніше — згорнута свідомість. Зазначимо, що метою філософії Стародавньої Індії є не стільки знання, скільки досягнення певного стану—блаженства душі.
Дещо осторонь від класичних проблем індійських філософських шкіл, таких як санкх'я, чарвака-локаята, міманса та інші стоїть буддизм. Його засновник Будда не цікавиться проблемами створення світу, виникнення душі й тіла тощо. Основне питання, яке прагне розв'язати Будда — це доведення тези: життя невіддільне від страждання. Кожна людина повинна усвідомити чотири основних принципи: життя є страждання; страждання має першооснову— це потяг до існування, насолоди, до діяльності; усвідо-мивши цю першооснову, людина повинна дійти висновку, що страждання має причину, від якої потрібно звільнитися і, нарешті, людина повинна знайти спосіб звільнитися від страждань.
- 1 -
Загалом у Стародавній Індії були висунуті основні філософські проблеми ви-
никнення світу, буття (зокрема, проблема ідеального), пізнання, накреслені підходи до їх розв'язання. Філософія Стародавньої Індії суттєво впливала на розвиток філософської думки у Стародавній Греції та Римі.