1.7 З’єднання поясками, фальцями та лапками

З'єднання поясками застосовують на трубах та трубчатих деталях, що виготовлені з пластичних металів (сталі 10,15,20, латуні Л62, міді та под.)

Приклади з'єднання поясками наведені на рис.1.16

Рис.1.16 Приклади з'єднання поясками.

Недоліки таких з'єднань насамперед в тому, що важко забезпечити відсутність осьового люфту (тобто, герметичність), можливі також кутові зміщення.

З'єднання фальцями широко застосовується при виготовленні різню ємкостей, кожухів, кришок та под. з пластичних матеріалів товщиною не більше 0,8 мм. Приклад фальцевого шва наведений на рис.1.17

Рис.1.17 Фальцевий шов

Для ущільнення фальці можна пропаювати, можна також прокладати ущільнювачі.

З’єднання лапками дійснюється за допомогою лапок (виступів) деталі, що входять в пази другої деталі, а потім деформуються (рис.1.18)

Рис.1.18 З'єднання лапками

а) деформація лапок зкручуванням

б) деформація лапок згинанням

За допомогою такого з'єднання кріплять електротехнічні деталі, наприклад, конденсатори, захисні кожухи та ін.

2 Рознімні з’єднання

До рознімних з’єднань відносяться нарізні, штифтові, шпонкові, шлицьові (зубчасті), штикові

2.1 Нарізні з’єднання

Найбільше поширення отримали нарізні з’єднання, які можуть бути отримані за допомогою болтів, гвинтів, гайок, ходових гвинтів. Одним iз суттєвих недоліків цих з’єднань є можливість самовідгвинчування різьбових деталей, що усувається застосуванням спеціальних пристроїв та деталей.

Розглянемо типові способи запобігання самовідгвинчування ( рис.1.19):

1. За допомогою пружинних шайб,

2. За допомогою шайб, що деформуються при встановленш

а) б)

3) За допомогою шплінтів (а), дротяних замків (б),

Рис.1.19 Способи запобігання само відгвинчування.

В приладах гвинти та гайки стопорять за допомогою фарб та лаків Запобігають втрат гвинтів при монтажі та демонтажі за допомогою конструктивних змін гвинтів (рис.1.20)

Рис.1.20 Спосіб запобігання втрат гвинта при демонтажі

Розрахунок різьбових з’єднань виконують по напругам розтягування, зсуву, зминання. З'єднання, які підтягують під навантаженням, додатково зкручуються. В цьому випадку умовно осьову силу збільшують на 20- 30%.

2.2 Штифтові з’єднання

Використовують для з'єднання деталей та для фіксації взаємного положення деталей. Приклад з'єднання на рис.2.3

Рис.2.3 З’єднання штифтами

Штифтове з'єднання виконують по легкопресовим або перехідним посадкам. Використовують штифти циліндричні чи конічні, суцільні або трубчаті. Інколи застосовують розсічені штифти (рис.2.4)

Рис.2.4 Конструкція розсіченого штифта

Циліндричні штифти як фіксуючі використовують для точного складання. Конічні штифти допомагають у відновленні попередньої установки деталей. Розсічені штифти допускають меншу точність розмірів отворів, а трубчасті розсічені - ще меншу точність. Фіксуючі штифти ще називають установочними. (рис.2.5)

Рис.2.4 Способи встановлення установочних штифтів

Розраховують штифти на зріз та зминання. Від випадання штифти захищають розвальцьовкою кінців або встановленням охоплюючих кілець. (рис.2.6)

Рис.2.6 приклад запобігання випадання штифта.