Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Otvety_na_ekz_KP_Osobennaya_chastp.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
193.2 Кб
Скачать

188. Державна територія: поняття та склад.

Державна територія – простір на якому розповсюджується державна влада. Під територією розуміють не тільки суходіл, але й акваторії на повітряний простір над суходолом, акваторією.

До складу території України входять: АРК, 24 обл., міста Київ, Севастополь.

АРК є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України вирішує питання, віднесені до її відання.

189. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань територіального поділу.

Адміністративно-територіальний устрій України – це обумовлене географічними, природними, історичними, економічними, етнічними, культурними, соціальними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на частини АТО.

Відповідно до ст. 133 Конституції України адміністративно-територіальний поділ України становить цілісну систему АТО (складових частин), яка складається з АРК, областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл. За географічними ознаками АТО поділяються на: *регіони(АРК, області, райони); *населені пункти(села, селища, міста).

АТО – частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади.

Відповідно до Конституції України (п. 13 ст. 92), територіальний устрій України, а отже, і порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою має визначатися виключно законом України. Самою ж Конституцією України визначаються лише основні засади та система адміністративно-територіального устрою України (ст. 132, 133), а також право Верховної Ради України утворювати і ліквідувати райони, встановлювати й змінювати межі районів та міст, а також вирішувати питання про найменування і перейменування населених пунктів та районів (п. 29 ст. 85).

190. Поняття та принципи державного (територіального) устрою України.

Державний устрій – політико-територіальна організація держави, яка характеризується статусом її територіальних одиниць, формою їх правових відносин між собою та з державою в цілому.

Форми державного устрою: *унітарна; *федеративна; *конфедерація; *регіоналістська(обласна).

Згідно ст. 2 Конституції України є унітарною державою (це означає, що територія України у межах існуючих кордонів є цілісною і недоторканою, що складові частини цієї території перебувають у нерозривному взаємному зв’язку, відзначаються внутрішньою єдністю і не мають ознак державності, як це властиво складовим частинам федеративної держави).

[Основними принципами державного устрою України відповідно до його Конституції є принципи суверенітету і незалежності держави, демократизму держави, соціального і правового характеру держави, унітарності (єдності) держави.]

191. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режим.

Держ. кордон Укр. є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території Укр. - суші, вод, надр, повітряного простору.

Держ. кордон Укр., якщо інше не передбачено міжнародними договорами Укр., встановлюється:1) на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;

2) на морі - по зовнішній межі територіального моря Укр.; 3) на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону Укр. до берегів озера або іншої водойми; 4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону Укр., яка проходила на місцевості до їх заповнення; 5) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження держ. кордону Укр. на воді.

Режим державного кордону Укр - порядок перетинання державного кордону Укр, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах Укр, заходження іноземних не військ. суден і військових кораблів у внутрішні води і порти Укр та перебування в них, утримання державного кордону Укр, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні Укр - визначається цим Законом, іншими актами законодавства Укр і міжнародними договорами Укр.

Види державних кордонів:Офіційні державні кордони – це кордони між державами, залежними територіями, колоніальними володіннями окремих держав на суші, види: -делімітація – визначення за угодою між урядами суміжних держав загального напрямку проходження державного кордону і населення його на географічну карту -демаркація – проведення лінії державного кордону на місцевості й позначення його відповідними прикордонними знаками. Кордони територіальних вод встановлюють за зовнішньою лінією територіальних вод, що прилягають до території держави в межах 12 морських миль (22,224 км) від узбережжя. Сухопутні та морські державні кордони склалися історично. За нормами міжнародного права вони є непорушними.Формально недержавні кордони:- кордони за міжнародними угодами;- тимчасові договірні кордони;- демаркаційні (розділові) ;- кордони економічних зон на морі. За морфологічними ознаками: - геометричні („проведені по лінійці”, тобто переважно за паралелями та меридіанами). - звивисті. У політико-географічній теорії:- орографічні (гірські);- рівнинні;- річкові;- озерні;- морські.

192. Автономна Республіка Крим у складі України. Проблема територіальної автономії та національно-територіальних утворень в місцях компактного проживання національних груп.

АРКє територіальною автономією у складі Укр., невід'ємною частиною Укр., складовою системи адміністративно-територіального устрою нашої держави. Національно-територіальної автономія може застосовується тільки у випадку компактного проживання національних меншин.

193. Виборчий процес:поняття, стадії, принципи.

Виборчий процес - це система врегульованих КУ та ЗУ основних послідовних процесуальних стадій (етапів) організації та проведення виборів в Укр. Він включає такі стадії:І — прийняття відповідним органом або посадовою осо­бою рішення про проведення виборів;П — утворення виборчих округів. Згідно з законодав­ством України залежно від кількості осіб, які обираються, розрізняють одномандатні і багатомандатні округи.III — складання списків виборців;IV — висування кандидатів;V — реєстрація кандидатів;VI — агітація і пропаганда за висунутих кандидатів;VII — фінансове забезпечення виборчої кампанії;VIII — головування;IX — визначення результатів. Принципи: У ст. 71 Конституції визначається, що вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Виборчий процес здійснюється, зокрема, на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів, гласності і відкритості, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.

194. Стадії виборчого процесу:загальна характеристика.

1ст. проголошення або призначення виборів. В Укр.день виборів призначається на вихідний день.

2 ст. затвердження або утворення виборчих одиниць(виборчі округи і виборчі дільниці),2типи виборчих округів: одноманітні, де лише на одне місце проводяться вибори у всьому виборчому окрузі, а також багатомандатні, де обирається кілька депутатів. Виборчі дільниці - це виборчі одиниці, що об'єднують виборців за загальним місцем голосування. Значення виборчих дільниць у виборчому процесі зводиться передусім до технічного забезпечення проведення головних подій виборів - процедури голосування і підбиття підсумків голосування.3 ст. утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом( територіальні, включаючи Центр. виборчі комісії; окружні - комісії, що діють у виборчих округах; дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях).

4ст. це складання списків виборців. До списків виборців включаються всі гр. Укр., яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної виборчої дільниці і мають право голосу. 5 ст.висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. 6ст.виборчого процесу передбачає ведення передвиборчої агітації, може здійснюватись у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать КУта ЗУ. 7ст.стадія голосування, допускає голосування в один, або в два тури, за цих умов існує альтернативна стадія повторного голосування. 8ст.підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів. Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центр. або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.

195. Призначення виборів як перша стадія виборчого процесу.

Першa стадія — проголошення або призначення виборів. Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів — проголошення відповідно до календарної дати та призначення виборів залежно від їх виду. Відповідно до ст. 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради. А позачергові вибори до Верховної Ради призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Вибори можуть призначатися як на вихідні, так і робочі дні. Відповідно до положень нового Закону "Про вибори народних депутатів України" оголошення про початок виборчої кампанії здійснює Центральна виборча комісія відповідно до термінів, визначених Конституцією та законами України.Як правило, в Україні день виборів призначається на вихідний день.

196. Система виборчих органів в Україні:порядок утворення, повноваження.

Відповідно до З "Про вибори нар. депутатів Укр." для організації і проведення виборів на­родних депутатів створюється Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

Відповідно до З "Про вибори През. Укр" для організації і проведення виборів През. створюється Центр. виборча комісія, територіальні виборчі комісії та дільничні виборчі комісії по виборах ПУ.

Відповідно до З "Про вибори деп.. місцевих рад та сільських, селищних, міських голів для прове­дення виборів депутатів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії — по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад; дільничні виборчі комісії.

Відповідно до З "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів для прове­дення виборів депутатів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії — по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських

Центр. виборча комісія (ЦВК) складається з 15 членів, які призначаються на посаду ВРУ за поданням ПУ (п. 21 ст. 85КУ). Комісія працює на постійній основі, її члени звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи.Членом ЦВК може бути гр. Укр, який на день призначення досяг 25 років, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років та володіє державною мовою. Члени Комісії обирають зі свого складу Голову Комісії, заступника Голови Комісії та секретаря Комісії. Го­лова Комісії, заступник Голови Комісії, секретар Комісії, а також не менш як третина інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Строк повноважень членів Комісії - 6 років.Основними функціями ЦВК згідно з ЗУ“Про ЦВК” від 17 грудня 1997 року є: 1) організація підготовки і проведення виборівПУ, нар. Деп. Укр. та всеук­раїнського референдуму;2) забезпеч. реалізації і захисту виборчих прав гр. Укр,3) здійсн. керівництва дія-тю виборчих комісійта їх консультативно-методичне забезпечення;4) контроль за викон. виборч. зак-ва; 5)виконання повноважень окружної виборчої комісії багатомандатного загальнодерж. Виборч. округу.

Територіальна виборча комісія по місцевих виборах утворюється відповідно сільською, селищною, міською, районною в місті, районною, обласною радою не пізніше як за 75 днів до дня місцевих виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 6-12 членів комісії. Її основними повноваженнями є:1) здійснення контролю за виконанням чинного биборчого законодавства; 2) утворення виборчих округів; 3) спрямування діяльності окружних та дільничних виборчих комісій.

Територіальні виборчі комісії по виборах Президента України утворюються не пізніш як за 70 днів до дня виборів рішенням відповідноВР АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії за поданнями партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати уПУ, а також за поданнями кандидатів уПУ, які зареєстровані Центр. Виборч. комісією від зборів виборців.Вона:1) здійснює контроль за додержанням законодавства про вибори ПУ; 2) утв. виборчі дільниці і спрямовує їх діяльність; 3) контролює складання списків виборців і подання їх для загального ознайомлення; 4) забезпеч. передачу виборчим комісіям виборчих бюлетенів встановленого зразка; 5) встановлює підсумки голосування по територіальному виборчому округу; 6) забезпечує проведення повторного голосування відповідно до рішення Центр. виборчої комісії тощо;

Окружні і дільничні виборчі комісії мають тимчасовий статус, їх утв. віднесено до відання ВР АРКта органів місц. Само вряд. - обласних, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських рад, або виконавчих комітетів відповідних місцевих рад. Строки утворення комісій: окружні по виборах народних депутатів Укр. - не пізніше як за 90, окружні по місцевих виборах- не пізніше як за 65, а дільничні - не пізніше як за 45 днів до дня проведення виборів. Рішення про утв. окружних виборчих комісій приймається на сесії обласної ради (ВР АРК, Київ. і Севаст міських рад), а про утв. дільничних виборчих комісій - на сесії сільської, селищної, міської, районної в місті рад. Окружні виборч. комісії здійсн. контроль за виконанням виборчого зак-ва на своїй території; реєструють кандидатів; забезпеч. виготовлення виборчих бюлетенів і доставку їх дільничним виборчим комісіям; встановлюють результати виборів у виборчому окрузі; організовують проведення повторного голосування тощо.Дільнична виборча комісія перевіряє точність списку виборців на виборчій дільниці; інф. виборців про час і місце проведення виборів; організовує голосування на виборч. дільниці, тощо.

197. Утворення виборчих округів та виборчих дільниць.

Виборчий округ - це територіальна або інша виборча одиниця, в межах яких об'єднуються виборці для об­рання депутатів,формуються за територіальною ознакою.

Виборче зак-во Укр. передбачає утворення як одномандатних (для виборів половини народних депутатів України, для виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів), так і багатомандатних - загальнодержавного (для виборів половини народних де­путатів України) та мажоритарних багатомандатних (для виборів депутатів районних, обласних рад) виборчих округів. При цьому одномандатні виборчі округи для обрання нар. депутатів Укр. утворюються Центр. виборчою комісією за пропозиціями відповідно ВР АРК, обласних, Київської і Севастопольської міських рад, а для виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів - територіальними виборчими комісіями. При утворенні одномандатних округів для виборів нар. депутатів Укр. повинні бути дотримані такі вимоги: 1) приблизна рівність округів за кількістю виборців з максимально допустимим відхиленням від середньої норми представництва 10 %, що забезпечує реалізацію принципу рівного виборчого права; 2) виборчий округ повинен становити єдину територію: не допускається утворення виборчих округів з тери­торій, які не межують одна з одною.3) при нарізці виборчих округів має бути забезпечена можливість представництва у ВРУнаціональних меншин: місцевості, де компактно проживають окремі національні меншини, не повинні виходити за межі виборчого округу.

Інформація стосовно 225 одномандатних виборч. округів для виборів нар. депутатів Укр.публіку­ється Центр. виборчою комісією не пізніше як за 120 днів до дня виборів. Територією багатомандатного загальнодерж. виборчого округу для виборів нар. депутатів Украї­ни є вся територія Укр., а його центром - місто Київ. Виборцями цього округу є усі гр.. Укр., які мають виборче право.

Виборчі дільниці - це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування. Згідно з ЗУ“Про вибори народних депутатів України” виборчі дільниці утворюються окружними виборчими комісіями за поданням Київської, Севастопольської міських рад, районних рад, міських рад у межах території одномандатних виборчих округів, а в разі відсутності таких подань - на підставі пропозицій відповідних міських голів або голів рад для проведення голосування і підрахунку голосів у межах виборчих округів. Згідно з ЗУ“Про вибори депутатів міських рад та сільських, селищних, міських голів” (ст. 13) виборчі дільниці утворюються сільською, селищною, міською, районною в місті радою або її виконавчим ко­мітетом. При виборах ПУ виборчі дільниці утворюються територіальними виборчими комісія­ми за поданням сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а у разі відсутності таких подань - за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження (ст. 12 ЗУ “Про вибори ПУ”).

Порядок утворення виборчих дільниць базується на дотриманні територіального принципу. Водночас виборче законодавство Укр. передбачає можливість утворення виборчих дільниць і в місцях тим­часового перебування виборців - у стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, а також при представництвах Укр. за кордоном та, як виняток, з дозволу Центр. виборчої комісії - у військових частинах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]