- •1. Апаратне забезпечення сучасного пк: призначення та основні характеристики корпусу, блоку живлення, оперативної пам’яті та жорсткого диску, центрального процесора та відеоадаптера.
- •2. Апаратне забезпечення сучасного пк: огляд, призначення та характеристики основних компонентів материнської плати (сокет, чіпсет, інтерфейсні роз’єми).
- •3. Структура та класифікація програмного забезпечення.
- •Структура пз
- •4. Мова і розмітка гіпертекстів html - основні поняття і застосування.
- •5. Каскадні таблиці стилів css – основні поняття та застосування.
- •Метод 1: Инлайн/In-line (атрибут style)
- •Метод 2: Внутренний (тэг style)
- •Метод 3: Внешний (ссылка на таблицу стилей)
- •6. Сучасні веб-технології: системи управління контентом cms.
- •7. Способи під’єднання до мережі Інтернет (модем, виділена лінія, супутник, тощо.) Найпоширенішими способами на сьогоднішній день є:
- •8. Резервне копіювання та відновлення системи
- •9. Відновлення втраченої інформації із жорсткого диска чи флеш-носія
- •10. Kinds and ways of translating
- •Ways of translating
- •Kinds of Translating and Interpreting
- •11. Translation Techniques
- •14. The notion of lexicon in Computational Lexicography
- •15. Lexical content and All-Inclusive Lexicon. Tei lexicon.
- •16. Мовая як система! Основні й проміжні рівні мови та їхні одиниці!
- •2. Словотвірний проміжний рівень мови
- •3. Фразеологічний проміжний рівень мови
- •17. Мова та її функції. Роль мови у процесі пізнання.
- •18. Methods of foreign language teaching.
- •19. Communicative competence as a result of teaching
- •20. Periodization of the history of English
- •Vocabulary
16. Мовая як система! Основні й проміжні рівні мови та їхні одиниці!
Мова є матеріальним засобом спілкування людей, або, конкретніше, вторинної матеріальної, або знаковою системою, яку використовують як знаряддя чи засіб спілкування. Без мови не може бути спілкування, а без спілкування не може бути суспільства, а тим самим людини. мова являє собою функціональну матеріальну систему семіотичного, або знакового, характеру, функціонування якої у формі мови і є її використання як засобу спілкування. Мова як винятково складне утворення може бути визначено з різних точок зору в залежності від того, яка сторона або сторони мови виділяються. Визначення можливі: а) з точки зору функції мови (або функцій мови): мова є засіб спілкування людей і, як таке, є засіб формування, вираження і повідомлення думки; б) з точки зору пристрої (механізму) мови: мова є набір деяких одиниць і правил використання цих одиниць, тобто комбінування одиниць, ці одиниці відтворюються що говорять в даний момент; в) з точки зору існування мови: мова є результат соціального, колективного навички «Вироблення» одиниць з звукової матерії шляхом сполучення деяких звуків з деяким глуздом; г) з семіотичної точки зору: мова є система знаків, то є матеріальних предметів (звуків), наділених властивістю позначати щось, існуюче поза їх самих; д) з точки зору теорії інформації: мова є хід, за допомогою якого кодується семантична інформація. мова - це сукупність правил, за якими робляться пропозиції, і безліч наділених смислом, або значенням одиниць, які використовуються відповідно до правил. Система мови - це свого роду «Комора», де складені правила і елементи.
Правила мови - сукупність потенційних відносин між елементами мови, які можна виявити в мовній ланцюга. Інакше кажучи, правила мови - це сукупність всіх тих можливих взаємозв'язків і залежностей, які служать програмою побудови реальних мовних творів і в які можуть вступати елементи мови при утворенні мовних творів.
Основні рівні мови — фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний — не існують ізольовано один від одного. Вони взаємодіють, унаслідок чого на їх стику виникають проміжні рівні — морфонологічний, словотвірний і фразеологічний.
1. Морфонологічний проміжний рівень мови
Морфонологічний рівень — проміжний між фонологічним і морфологічним. Особливістю проміжних рівнів є те, що мовна одиниця одного рівня функціонує в іншому рівні. У цьому разі фонологічна одиниця (фонема) виконує допоміжну морфологічну функцію у складі морфеми, тобто йдеться про морфологічне використання фонологічних засобів мови.
Проблема використання фонем як допоміжного морфологічного засобу стала предметом дослідження особливої лінгвістичної науки — морфонології. Морфонологія (із морфофонологія) — розділ мовознавства, який вивчає фонологічну структуру морфем і використання фонологічних відмінностей із морфологічною метою.
Якщо фонологія вивчає фонеми в системі мови та їх функції, а морфологія — морфеми і словоформи, то морфонологія вивчає фонеми в їх співвідношенні з морфемами і словоформами, встановлює основні варіанти морфем і правила їх перетворення на інші варіанти.
У сучасному мовознавстві термін морфонологія вживається у двох значеннях — вузькому і широкому. Морфонологія у вузькому значенні вивчає варіювання фонем у морфах однієї морфеми, тобто чергування фонем: друг — дружній, страх — страшити, сотня — сто, день — дня, веселий — весілля, черниця — чорний тощо.