16. Мовая як система! Основні й проміжні рівні мови та їхні одиниці!

Мова є матеріальним засобом спілкування людей, або, конкретніше, вторинної матеріальної, або знаковою системою, яку використовують як знаряддя чи засіб спілкування. Без мови не може бути спілкування, а без спілкування не може бути суспільства, а тим самим людини. мова являє собою функціональну матеріальну систему семіотичного, або знакового, характеру, функціонування якої у формі мови і є її використання як засобу спілкування. Мова як винятково складне утворення може бути визначено з різних точок зору в залежності від того, яка сторона або сторони мови виділяються. Визначення можливі: а) з точки зору функції мови (або функцій мови): мова є засіб спілкування людей і, як таке, є засіб формування, вираження і повідомлення думки; б) з точки зору пристрої (механізму) мови: мова є набір деяких одиниць і правил використання цих одиниць, тобто комбінування одиниць, ці одиниці відтворюються що говорять в даний момент; в) з точки зору існування мови: мова є результат соціального, колективного навички «Вироблення» одиниць з звукової матерії шляхом сполучення деяких звуків з деяким глуздом; г) з семіотичної точки зору: мова є система знаків, то є матеріальних предметів (звуків), наділених властивістю позначати щось, існуюче поза їх самих; д) з точки зору теорії інформації: мова є хід, за допомогою якого кодується семантична інформація. мова - це сукупність правил, за якими робляться пропозиції, і безліч наділених смислом, або значенням одиниць, які використовуються відповідно до правил. Система мови - це свого роду «Комора», де складені правила і елементи.

Правила мови - сукупність потенційних відносин між елементами мови, які можна виявити в мовній ланцюга. Інакше кажучи, правила мови - це сукупність всіх тих можливих взаємозв'язків і залежностей, які служать програмою побудови реальних мовних творів і в які можуть вступати елементи мови при утворенні мовних творів.

Основні рівні мови — фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний — не існують ізольовано один від одного. Вони взаємодіють, унаслідок чого на їх стику виникають проміжні рівні — морфонологічний, словотвірний і фразеологічний.

1. Морфонологічний проміжний рівень мови

Морфонологічний рівень — проміжний між фонологічним і морфологічним. Особливістю проміжних рівнів є те, що мовна одиниця одного рівня функціонує в іншому рівні. У цьому разі фонологічна одиниця (фонема) виконує допоміжну морфологічну функцію у складі морфеми, тобто йдеться про морфологічне використання фонологічних засобів мови.

Проблема використання фонем як допоміжного морфологічного засобу стала предметом дослідження особливої лінгвістичної науки — морфонології. Морфонологія (із морфофонологія) — розділ мовознавства, який вивчає фонологічну структуру морфем і використання фонологічних відмінностей із морфологічною метою.

Якщо фонологія вивчає фонеми в системі мови та їх функції, а морфологія — морфеми і словоформи, то морфонологія вивчає фонеми в їх співвідношенні з морфемами і словоформами, встановлює основні варіанти морфем і правила їх перетворення на інші варіанти.

У сучасному мовознавстві термін морфонологія вживається у двох значеннях — вузькому і широкому. Морфонологія у вузькому значенні вивчає варіювання фонем у морфах однієї морфеми, тобто чергування фонем: друг — дружній, страх — страшити, сотня — сто, день — дня, веселий — весілля, черниця — чорний тощо.