35. Монопольна влада та її діагностування

Монопольна влада надає можливість монополії впливати на ціну товару. Маючи можливість регулювати обсяг попиту через ринкову ціну, монополіст обирає обсяг вир-цтва таким чином, щоб максимізувати свій прибуток. Умови, необхідні для встановлення та утримання моноп. Влади. Бар’єри для входу в галузь – це обмежувачі, які запобігають появі додаткових продавців на ринку монопольної фірми: виключні права; патенти, авторські права; власність на всю пропозицію виробничого фактора; перевага низьких витрат великого вир-цтва, зумовлена монополізацією ринку. Бар’єри для входу в галузь необхідні для того, щоб підтримувати монопольну владу в довгостроковому періоді.

36. Монопольний ринок у коротк. Періоді

Мета діяльності моноп. Фірми в коротк. періоді – максимізація прибутку (TR - TC→max прибуток)

Q – обсяг випуску; P – ціна; MR – граничний доход; MC – граничні витрати; AC – середні витрати; Q^* - монопольний випуск; P^* - монопольна ціна. Чотирикутник Р^*АВС – економічний прибуток монопольної фірми.

Монопольна фірма максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг випуску продукції, при якому гран. Витрати дорівнюють гран. Доходу. MR_Q^* = MC_Q^*. Ціна, яку монопольна фірма встановлює на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Фірма, яка максимізує прибуток, досягає рівноваги. Ціна і обсяг випуску, при яких фірма максимізує прибуток, називаються рівноважними.

54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.

Особливістю ринку праці є те, що продавцями на ньому виступають не фірми, що максимізують прибуток, а домашні господарства і окремі індивіди, що максимізують прибуток. Кожен власник робочої сили вирішує для себе: скільки працювати? де і в якій сфері? Відповідь на перше запитання дозволяє визначити загальний обсяг пропозиції на ринку праці.. Відповідь на друге питання дозволяє визначити кількість пропозиції праці певної кваліфікації у різних галузях. Рішення кожної людини про необхідність та тривалість праці залежить від багатьох факторів, але головним є фактор оплати праці. Причому обсяг роботи, що бажає виконувати індивід, буде залежати не від номінальної, а від реальної заробітної плати.

38. Цінова диференціація та дискримінація

Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами. Диференціація товару означає, що продукт кожної фірми не є стандартизованим. Диференціація може бути як за дійсно якісними ознаками, так і за розбіжностями в рекламі, іміджі фірми, що дозволяє продавцю мати певну міру монопольної влади над своїм товаром. Цінова дискримінація – форма ціноутворення, при якому монополія встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно від умов продажу, при чому різниця в цінах не обумовлюється різницею у витратах. Умови цінової дискрим.: фірма повинна мати сильну монопольну владу; можливість перепродажу товару має бути виключена; потенційно сегментовані ринки мають відрізнятися за еластичністю попиту.

Цінова дискримінація, що здійснюється монополією, на ринках І, ІІ.

Q – обсяг випуску; P – ціна; D – крива попиту;MC – граничні витрати; MR – гран. Доход. Монополія максимізує прибуток, розширюючи обсяг випуску до рівня, де гран. Витрати співпадають з гран. Доходом (МС= MR₁, МС= MR₂). Більш висока ціна встановлена на ринку ІІ, де попит менш еластичний. Якщо монополія встановлю різну ціну кожному покупцеві, це буде означати, що вона здійснює досконалу цінову дискримінацію. Цінова диск рим. Буває 3 типів, визначення яких залежить від: обсягу споживання; доходів покупців; категорії товару. Здійснюючи цінову дискр., монопольна фірма певною мірою виправляє основний недолік монополізації – зменшення пропозиції. З одного боку, зменшується прибуток фірми, з ін. – росте обсяг пропозиції товару і попиту на нього.