- •1. Математика як наука і як навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок
- •2. Математичні поняття і математичні речення.
- •3. Означення та їх структура.
- •4.Висловлення і висловлювальна форма.
- •5. Квантори.
- •6. Правила побудови заперечень висловлень, що містять квантори.
- •9. Дедуктивне міркування.
- •10. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань. Неповна індукція.
- •13.Поняття множини.Способизадання множин.
- •14.Відношення міжмножинами.КругиЕйлера.Операції над множинами.Доповненняпідмножини.
- •17. Відношенння і їх властивості.
- •18.Відношення еквівалентності.Відношення порядку.
- •19. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •20. Взаємооднозначні відповідності. Рівнопотужні відповідності.
- •21. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль.
- •22.Додавання цілих невід'ємних чисел. Основні властивості додавання. Закони додавання.
- •23. Віднімання цілих невід'ємних чисел та його властивості.
- •24. Множина цілих невід'ємних чисел. Закони множення.
- •25.Ділення цілих невід’ємних чисел та його властивості.
- •26.Правила ділення суми на число і числа на добуток та їх властивості.
- •28.Множина невід'ємних чисел. Теоретико-множинний смисл кількісного натурального числа і нуля.
- •29. Смисл натурального числа і дій над числами - результатами виміру величин
- •30. Позиційні та непозиційні системи числення. Аксіоматика Пеаноє
- •31. Запис чисел в десятковій системі числення.
- •32. Виконання дій з многозначними (багатозначними) числами.
- •34. Ознаки подільності суми, різниці, добутку
- •35. Ознаки подільності в десятковій системі
- •36. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- •37. Ознаки подільності на складені числа
- •38. Алгоритми Евкліда
- •39. Комбінаторика
- •40 Основні поняття теорії імовірностей
- •41. Об'єми многогранників та тіл обертання
- •42. Поверхня многогранників та тіл обертання
28.Множина невід'ємних чисел. Теоретико-множинний смисл кількісного натурального числа і нуля.
Множина натуральних чисел N строго визначається за допомогою аксіом Пеано.
Джузеппе Пеано (1858-1932) - італійський математик, якому, крім формулювання аксіом натуральних чисел, належать загальна теорема про існування розв'язку диференціального рівняння, результати з обґрунтування геометрії. Вперше побудував неперервну криву, що заповнює квадрат.
1. Існує натуральне число 1, яке не є наступним ні за яким натуральним числом (натуральний ряд починається з 1).
2. Кожне натуральне число следує тільки за одним і тілько одним натуральним числом (у натуральному ряді немає повторень).
3. За кожним натуральним числом слідує одне і тільки одне натуральне число (натуральный ряд нескінчений).
4. Аксіома індукції. Нехай М Ì N. Якщо:
1) 1 Î М; (початковий елемент належить підмножині натуральних чисел)
2) Для будь-якого елемента а Î М множині М належить і наступний за а элемент а1, тоді множина М співпадає з множиною натуральних чисел.
Таким чином, множина N = { 1, 2, 3, 4,...}.
Натуральними числами називаються числа, які використовуються при лічбі предметів.
А що являє собою процес лічби? Нехай нам задано множину А = {a, b, c, d}. Вказуючи на кожни й елемент цієї множини, говоримо: “перший”, “другий”, “третій”, “четвертий”. І на цьому процес лічби закінчується, оскільки використали всі елементи множини А. Ведучи лічбу, дотримуємося ряду правил: першим при лічбі може бути вказаний будь-який елемент множини А, але не один елемент не повинен бути пропущеним або порахованим двічі. Полічивши елементи множини А (чотири елементи), отримуємо кількісну характеристику цієї множини. Але щоб її отримати, використовували порядкові натуральні числа “перший”, “другий”, “третій”, “четвертий”. Іншими словами, використали множину {1, 2, 3 і 4}, яку називають відрізком натурального ряду.
Означення. Відрізком натурального ряду називається множина натуральних чисел, що не перевищує натурального числа а.
Наприклад: Відрізок - множина натуральних чисел, що не перевищують числа 7, тобто .
В процесі лічби предметів множини А = {a, b, c, d} кожному елементу множини А було поставлене число із відрізка , тобто було встановлено взаємно однозначну відповідність між множиною А і відрізком натурального ряду.
Означення. Лічбою елементів множини А називається встановлення взаємно однозначної відповідності між множиною А і відрізком натурального ряду .
Число а називають числом елементів у множині А і пишуть: .
Тісний зв’язок порядкового і кількісного числа знайшов відображення і в початковому навчанні математики. Відповідь на питання: “Скільки предметів містить дана множина? – виражається кількісним натуральним числом, а порядкове вказує, яке місце при лічбі займає той чи інший предмет, і відповідає на питання: ”Котрим при лічбі буде даний предмет?”.
Зміст кількісного числа можна трактувати з теоретико-множинних позицій.
Візьмемо певну скінчену множину А і відберемо в один клас всі рівнопотужні їй множини. Якщо, наприклад, А – множина вершин трикутника, то в один клас з нею попадуть множини сторін трикутника, літер у слові “мир” тощо. Якщо візьмемо іншу множину, наприклад В – множина кольорів веселки, то в один клас з нею попадуть всі рівнопотужні їй множини – днів тижня, чудес світу тощо.
Продовжуючи процес, кожна скінчена множина опиниться в деякому класі еквівалентності, причому, будь-які дві множини одного класу – рівнопотужні , а з різних класів – нерівнопотужні. Всі множини одного класу мають спільну властивість – однакову кількість елементів, яка є натуральним числом. Наприклад, спільна властивість множин, рівнопотужних множині А – число 3, а множині В – 7.
З точки зору теоретико – множинного підходу кількісне натуральне число є спільною властивістю класу скінчених рівнопотужних множин.
Число нуль ставиться у відповідність порожній множині: 0 = n ( 0 ).