Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізика ґрунтів, 2 модуль.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
291.84 Кб
Скачать

13. Вода гравітаційна або вільна, її види, властивості і значення.

Гравітаційна вода – переміщується в ґрунті під дією гравітаційних сил, тобто під дією власної ваги, знаходиться поза впливом сорбційних і капілярних сил, рідка, має високу розчинну здатність, рухома, доступна рослинам.  Рух гравітаційної води через ґрунт називається фільтрацією.  Гравітаційна вода ділиться на просочувану й підперту (підземну). Просочувана – це вода, яка пересувається по порах і тріщинах зверху вниз, коли її кількість перевищує стримувальну здатність меніскових сил. Підземна (вода водоносних горизонтів) – насичує ґрунтово-підґрунтову товщу до повної вологоємності й утримується в ґрунті за рахунок малої водопроникності порід, що підстилають ґрунт. Вона міститься у водоносному шарі – породі, яка легко пропускає вільну воду і насичена нею (галечник, піщаники, піски, вапняки тощо).

14. Вода тверда (полігідрол).

Тверда вода – лід, який утворюється при від'ємній температурі сезонно або постійно, малоактивний кристалічний стан води. Це потенційне джерело води рідкої й пароподібної, в яку лід переходить при таненні й випаровуванні.

Тверда – лід – потенційне джерело рідкої та пароподібної води, в яку лід переходить внаслідок танення і випаровування. Поява води у формі льоду може мати сезонний або багатовіковий характер. Температура замерзання води в ґрунті при 0С, а якщо в ній багато солі, то при більш меншій температурі.

15. Вода пароподібна, її значення для ґрунту.

Пароподібна вода – міститься в грунті при будь-якій вологості в порах, вільних від рідкої води. Її у ґрунті мало, не більше 0,001%, вона знаходиться у вигляді водяного пару. Ця вода рухається від ділянок з високою пружністю водяного пару до ділянок із нижчою пружністю, із верхніх шарів грунту – в атмосферу, а при певних умовах конденсується в рідкий стан. Тобто цей стан води відіграє помітну роль у формуванні водного режиму ґрунту (вміст її може складати до 150 м куб/га). 

16. Внутрішньоклітинна вода.

Внутрішньоклітинна вода міститься в відмерлих, що розклалися, частинах рослин. До повного розкладання рослинної маси така вода рослинам не доступна. Великий відсоток її мається на слабо-і розклалися торфахдернині і лісовій підстилці.

17. Важка вода, її властивості і роль в ґрунті.

Важка вода (також оксид дейтерію) — зазвичай цей термін застосовується для позначення важководневої води. Важка вода має ту ж хімічну формулу, що і звичайна вода, але замість атомів звичайного легкого ізотопу водню (протію) містить два атоми важкого ізотопу водню — дейтерій. Формула важкогідрогенової води зазвичай записується як D2o або 2h2o. Зовні важка вода виглядає як звичайна — безбарвна рідина без смаку і запаху. Важка вода токсична лише в слабкій мірі, хімічні реакції в її середовищі проходять декілька повільніше, в порівнянні із звичайною водою, водневі зв'язки за участю дейтерію декілька сильніше звичайних.

18. Методи визначення вологості ґрунту.

Для визначення вологості ґрунту використовують декілька способів. Термостатно-ваговий, заснований на вилученні зразків визначеного шару ґрунту з наступним важенням в лабораторних умовах. Тензометричний метод базується на зміні всмоктуючої сили ґрунту в залежності від вмісту вологи. Гамма-скопічний метод визначення вологи базується на тому, що інтенсивність пучка гамма-квантів, проходячи через ґрунт, ослаблюється, при чому це ослаблення викликається як твердими частинками ґрунту, так і вмістимій в ньому водою. Якщо товщина ґрунту залишається постійною, то зміни інтенсивності пучка гамма-квантів будуть залежати тільки від змін вологовмісту. Існує також нейтронний метод визначення вологості ґрунту, рефлектометричний метод, дистанційний теплоємкісний і інші. Найбільш поширеним і точним з цих методів є термостатно-ваговий. При термостатно-ваговому методі визначення вологості зразки ґрунту беруться суцільною колонкою з свердловини буром або з стінки шурфа з врахуванням генетичних горизонтів ґрунту і геологічних нашаровувань. Тому, спочатку проводять морфологічні описи ґрунту, з тим, щоб своєрідно генетичним горизонтом ґрунту намітити глибину взяття зразків на вологість.