- •Методика
- •6. Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- •2. Фізика, як навчальний предмет.
- •10. Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- •11. Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- •12. Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- •13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- •14. Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- •15. Форми організації навчальних занять з фізики.
- •16. Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- •17. Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- •18. Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- •19. Типи фізичних задач і методи їх розв’язання. Загальні методи розв’язування фізичних задач. Алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач.
- •21. Усний і письмовий контроль. Тести. Екзамен з фізики.
- •22. Перевірка експериментальних умінь.
- •23. Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- •24. Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •25. Формування наукового світогляду учнів.
- •26. Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- •27. Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- •28. Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- •29. Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- •30. Факультативні заняття, їх значення, короткий аналіз змісту факультативних курсів з фізики.
- •20. Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- •31. Шкільна лекція з фізики.
- •32. Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’.
- •33. Методика вивчення закону Кулона.
- •34. Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- •35. Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- •36. Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- •37. Основні методичні вимоги до малюнків і креслень на уроках фізики. Техніка і технологія малюнка в викладанні фізики.
- •38. Зміст і методика вивчення теми ‘Взаємне перетворення рідин та газів’.
- •39. Науково-методичний аналіз і методика формування понять ‘електричний заряд’, ‘електричне поле’, ‘напруженість поля’, ‘потенціал’, ‘різниця потенціалів’, ‘електрична ємність’.
- •41. Педагогічна діяльність і можливості вивчення фундаментальних експерементів з фіізики.
- •42. Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- •43.Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- •44. Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- •45. Науково-методичний аналіз і методика формування кінематичних понять ‘переміщення’, ‘пройдений шлях’, ‘швидкість’, ‘прискорення’.
- •46. Види організаційних форм навчальних занять з фізики, їх коротка характеристика. Види уроків з фізики, їх структура. Шляхи удосконалення уроку з фізики в сучасній середній школі.
- •47. Стан взаємозв’язків в навчанні фізики і математики. Зв’язок фізики з трудовим навчанням.
- •48. Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- •49. Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- •50. Методика розв’язання фізичних задач.
27. Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
Важливим засобом активізації процесу навчання є використання дидактичних засобів навчання. До них можна віднести наочний, дидактичний матеріали, педагогічні та технічні засоби. Лише раціональне їх поєднання приведе до бажаного результату для вчителя: активності учнів та їх всебічного розвитку.
Наочність сприяє більш глибокому, свідомому і міцному засвоєнню учнями знань, розвитку їх уваги, пам'яті, творчих здібностей. Наочність навчання забезпечує створення в учнів уявлень і понять на основі живого сприйняття предметів і явищ, що вивчаються.
Застосування технічних засобів дає змогу показати явища, які не можна спостерігати інакше. Особливо велике значення має використання на уроках кінофільмів. Демонстрування допомагає вивчати цілий ряд фізичних явищ, показати застосування знань з фізики у техніці і має бути складовою органічною частиною уроку. Проте надмірне захоплення ТЗН може призвести до того, що учні дивитимуться на урок як на розвагу. Ось чому на уроках потрібно використовувати з допомогою ТЗН лише окремі фрагменти, які мають прямий зв’язок з навчальним матеріалом.
До педагогічних засобів відносять засоби організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, засоби стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, засоби контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
До дидактичних засобів навчання відносять наочні посібники, які розрізняють за зовнішньою та внутрішньою структурою:
а) натуральні предмети і явища(об’єкти природного і соціального оточення);
б) препаровані і консервовані предмети(препарати для мікроскопів, опудала звірів);
в) плоскі реальні зображення природи і суспільних процесів, окремих об’єктів та їх частин (картини, ілюстрації);
г) об’ємні реальні зображення (муляжі, макети, моделі);
д) абстраговані зображення (схеми, графіки, карти).
28. Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
Специфіка фізичного кабінету полягає в тому, що він повинен одночасно служити добре обладнаними аудиторією для постановки фізичних демонстрацій, лабораторією для виконання фронтальних робіт, дослідів і практикуму, аудиторією і лабораторією для вивчення деяких розділів сучасної фізики, центром гурткової роботи по фізиці і техніці.
Кабінет фізики повинен мати в своєму розпорядженні систему технічних засобів навчання, в яку входять кінопроектор, діапроектори, графопроектор, епіпроектор, магнітофон, телевізор, засоби програмованого контролю знань.
У мінімальному варіанті кабінет фізики повинен складатися з двох суміжних кімнат: класу-лабораторії і препараторської.
Клас-лабораторія — головне приміщення кабінету фізики, саме в нім здійснюється процес навчання предмету. У класі ставлять в три ряди учнівські столи так, щоб між ними і між столами і стінами були проходи. В кінці середнього ряду розташовують стіл-підставку для проекторів. В кінці класу розміщують шафи для устаткування лабораторних робіт і дослідів. У передній частині класу на майданчику заввишки 15-25 см розташовують робоче місце вчителя. На подіумі симметрично подовжньої осі класу розміщують демонстраційний стіл, а поряд, дещо висунувши вперед і розвернувши під кутом до нього, - стіл вчителя..
Для проведення багатьох уроків з демонстраціями і застосуванням аудіовізуальних засобів необхідне або повне, або часткове затемнення класу. Тому пристрій для зашторювання вікон повинен складатися з двох незалежно керованих секцій. Устаткування для фронтальних лабораторних робіт, дослідів і спостережень в шафах класу-лабораторії повинно зберігатися в безпосередній близькості від робочих місць учнів, щоб можна було в короткий термін (~5 мін) видати і зібрати значне число комплектів приладів.
Устаткування фізичного кабінету повинне постійно поповнюватися, оновлюватися, відновлюватися і розвиватися, інакше навіть добре обладнаний кабінет з часом прийде в запустіння.
Важливим засобом активізації процесу навчання є використання технічних засобів навчання, в тому числі оптичної апаратури. Застосування тіньової, епіскопічної і діаскопічної проекцій дає змогу показати явища, які не можна спостерігати інакше.
Особливо велике значення має використання на уроках кінофільмів. Демонстрування допомагає вивчати цілий ряд фізичних явищ, показати застосування знань з фізики у техніці і має бути складовою органічною частиною уроку.
Застосування епідіаскопа допомагає значно розширити використання ілюстративного матеріалу при викладанні фізики. До кожного уроку можна підібрати потрібні ілюстрації з різних підручників, журналів. За допомогою епідіаскопа можна показувати фотографії вчених, про яких ідеться на даному уроці, передових людей, про чий досвід розповідав учитель, тощо.
Для навчальної мети випускаються набори діапозитивів і діафільмів. Є досліди, наприклад одержання магнітного спектра, які не можна продемонструвати за допомогою епідіаскопа. У цьому разі з успіхом можна застосувати тіньову проекцію.
На уроках доцільно використовувати і звукозапис. Для цього на магнітофонній плівці можна записати виступи вчених, які передаються по радіо, висловлення передовиків виробництва тощо. Під час уроку вчитель може використати ці записи, щоб підтвердити своє пояснення висловленнями видатних учених або, навпаки, щоб привернути увагу до певного питання і заслухати якесь повідомлення до початку пояснення.