- •Цивільний процес- залік.
- •Наука цивільного процесуального права. Її предмет і система.
- •Поняття цивільного процесуального права. Предмет, метод і система цивільного процесуального права.
- •Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •Поняття і сутність цивільного процесу. Види проваджень в цивільному процесі. Система цивільного процесу.
- •Стадії цивільного процесу /поняття і сутність стадії/.
- •Конституційні принципи цивільного процесуального права.
- •Конституція України про право громадян на судовий захист. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій
- •Міжгалузеві принципи цивільного процесуального права.
- •Галузеві принципи цивільного процесуального права.
- •Джерела цивільного процесуального права.
- •Цивільний процесуальний кодекс України як джерело цивільного процесуального права.
- •Співвідношення цивільного процесуального права з цивільним, сімейним, трудовим, державним, адміністративним, кримінальним процесуальним правом.
- •Сутність, основні риси і значення цивільної процесуальної форми.
- •Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин і їх класифікація.
- •Елементи цивільних процесуальних правовідносин /суб'єкти, об'єкти, зміст/.
- •Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі, за колом осіб.
- •Поняття і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
- •Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність.
- •Роль суду в цивільному процесі. Склад суду. Правове положення суду.
- •Поняття сторін в цивільному процесі і їх процесуальні права. Поняття позивача і відповідача.
- •Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, їх процесуальні права і обов'язки.
- •Поняття третіх осіб в цивільному процесі, їх види.
- •Процесуальне правонаступництво /поняття і підстави/. Порядок вступу в цивільний процес і правове положення правонаступника.
- •Поняття і види співучасті в цивільному процесі. Правове положення співучасників.
- •Поняття належної і неналежної сторони, порядок і умови їх заміни.
- •Треті особи, які заявляють самостійні вимоги, їх процесуальні права і обов'язки; відмінності від співвідповідачів.
- •Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі.
- •Поняття і склад осіб, які приймають участь у справі. Їх процесуальні права і обов'язки.
- •Поняття і види представництва в суді.
- •Повноваження представника в суді /обсяг і оформлення/.
- •Обсяг і оформлення повноважень представника в суді.
- •Оформлення повноважень і порядок допуску представників до участі в судовому провадженні.
- •Особи, які можуть бути представниками в суді.
- •Участь в цивільному процесі органів державного управління, їх права і обов'язки.
- •Судові штрафи. Підстави і порядок накладення судових штрафів.
- •Поняття процесуальних строків і їх значення. Види процесуальних строків.
- •Цивільна юрисдикція. Компетенція судів по розгляду цивільних справ /загальні правила/.
- •Юрисдикція суду по розгляду позовних справ, справ наказного, окремого провадження.
- •Поняття і види юрисдикції.
- •Поняття і мета судового доказування.
- •Юрисдикція судів по спорам, що виникають із майнових та інших правовідносин між підприємствами і організаціями.
- •Забезпечення доказів. Підстави до забезпечення доказів.
- •Види засобів доказування.
- •Територіальна підсудність та її види.
- •Обчислення процесуальних строків. Порядок продовження і поновлення пропущеного процесуального строку. Обчислення, перебіг та закінчення процесуальних строків.
- •Наслідки пропущення процесуальних строків
- •Зупинення процесуальних строків
- •Поновлення та продовження процесуальних строків
- •Поняття предмету доказування. Факти, що не входять до предмету доказування.
- •Обов'язки доказування і подання доказів. Підстави звільнення від доказування.
- •Поняття і види підсудності. Родова підсудність.
- •Класифікація доказів /первісні і похідні; прямі і непрямі; усні та письмові; особисті та речові/.
- •II. За процесом формування - первинні та похідні:
- •III. За джерелом отримання - речові, письмові, особисті, змішані:
- •Поняття підсудності і її відмінність від юрисдикції. Види підсудності.
- •Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •Звільнення від судових витрат, розподіл судових витрат.
- •Судові виклики і повідомлення.
- •Факти, що не підлягають доказуванню.
- •Поняття судових доказів і їх ознаки.
- •Порядок передачі справи до іншого суду. Наслідки недотримання правил про підсудність. Передача справи з одного суду до іншого
- •Наслідки порушення правил підсудності
- •Судові доручення. Процесуальний порядок їх дачі і виконання.
- •Поняття і види судових витрат в цивільному процесі. Судовий збір.
- •Поняття процесуальних строків /значення і види/. Повтор питання 35
- •Покази свідків. Процесуальний порядок допиту свідка.
- •Розподіл між сторонами обов'язку доказування. Див. Питання 46
- •Експертиза, її види і порядок призначення.
- •Витрати, пов'язані з розглядом справи.
- •Огляд на місці. Права осіб, які беруть участь у огляді. Протокол огляду.
- •Участь прокурора в суді першої інстанції. Його процесуальні права і обов'язки. Див.Питання 27
- •Письмові докази, їх види, порядок отримання, збирання.
- •Речові докази, їх відмінність від письмових доказів. Порядок їх надання і збирання.
Судові штрафи. Підстави і порядок накладення судових штрафів.
Поняття процесуальних строків і їх значення. Види процесуальних строків.
Процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені ЦПК, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Класифікація процесуальних строків:
1) за способом (порядком) встановлення строки поділяються на:
- встановлені законом;
- встановлені судом.
До строків, встановлених законом, належать строки вручення судової повістки - ч. 4 ст.74 ЦПК, відкриття провадження у справі - ч. 3 ст. 122 ЦПК, строк проведення попереднього судового засідання - ст. 129 ЦПК тощо.
Щодо строків, які встановлюються судом, то ці строки мають важливе процесуальне значення, оскільки від них може залежати можливість своєчасного захисту прав громадян. До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви (ст. 121 ЦПК), подання доказів (ч. 1 ст. 131 ЦПК), виконання окремого доручення (ст. 132 ЦПК) тощо;
2) за суб'єктним складом осіб, для яких строки встановлюються законом, а для яких - судом.
Законом встановлюються процесуальні строки для здійснення процесуальних дій судом, особами, які беруть участь у справі, та особами, які сприяють суду у здійсненні правосуддя (або особами, які не беруть участі у справі). Строки для вчинення процесуальних дій судом встановлюються тільки законом.
Судом встановлюються процесуальні строки, які передбачені для здійснення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, та особами, які не беруть участі у справі;
3) за чіткістю визначення строки поділяються на:
- абсолютно визначені - ті, тривалість яких чітко визначена законом або судом (один день, три дні);
- відносно визначені - ті, тривалість яких пов'язана з настанням якоїсь події (ч. 2 ст. 221, ст. 381 ЦПК);
- невизначені - строки, які не мають ознак чіткої визначеності (скасування заходів щодо забезпечення позову - ст.154 ЦПК, завчасно, розумний строк).
На практиці та у ЦПК мають місце строки, у які повинні бути вчинені певні процесуальні дії, які вчиняються у проміжок часу менше одного дня. Наприклад, у разі необхідності забезпечення позову у ч. 1 ст. 153 ЦПК зазначається, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У частині 1 ст. 104 ЦПК має місце положення про те, що після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові.
Щодо днів, то строки можуть обчислюватись із вказівкою на точний день (точно або абсолютно визначені - статті 371, 373 ЦПК), відносно визначені строки (ч. 4 ст. 74 ЦПК, визначаються вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати - ст. 199 ЦПК, ч. 2 ст. 220 ЦПК) чи невизначеними.
У частині 4 ст. 74 ЦПК йдеться про те, що судова повістка - повідомлення направляється завчасно, тобто вона повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд. У частині 1 ст. 131 ЦПК зазначається, що докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів, тобто у розумний строк.
У статті 157 ЦПК вжито термін «розумний строк», у який мають розглядатися справи судом. Тобто строки, передбачені ч. 4 ст. 74 та ст. 157 ЦПК, є невизначеними та суд сам на свій розсуд їх вирішує. Проте водночас законодавець для таких строків встановлює певні обмеження, які своєю чергою дисциплінуватимуть суд. У статті 157 ЦПК, крім терміна «розумний строк» зазначається, що цей строк, не повинен бути
більшим двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а щодо справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів - одного місяця.
У частині 2 ст. 302 ЦПК йдеться про призначення справи до розгляду у апеляційному суді - у розумний строк, але не пізніше 7 днів після закінчення підготовки справи до розгляду;
4) за тривалістю.
У ЦПК передбачено строки, які також визначаються місяцями (ч. 2 ст. 265, ст. 129 ЦПК), роками (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону «Про виконавче провадження»), днями, можуть бути меншими одного дня, визначатися в два дні (ч. 2 ст. 153, ст. 200 ЦПК), три дні (ч. 4 ст. 74, ч. 1 ст. 102, статті 106 ЦПК), п'ять днів (ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 222 ЦПК), сім днів (ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 199 ЦПК), десять днів (ч.1 ст.105, ч. 3 ст. 221 ЦПК), п'ятнадцять днів (ч. 2 ст. 157 ЦПК), двадцять днів (ч.1 ст. 325 ЦПК). Аналогічне положення має місце щодо строків, які обчислюються місяцями - місячний (ст.129, ч.1 ст.362 ЦПК), двохмісячний (ч.3 ст.155, ч.1 ст.157, ч.2 ст.265, ч.1 ст.303-1 ЦПК), тримісячний (ст.389-1 ч.2 ЦПК), роками - трирічний (ст.391 ЦПК).
Значення процесуальних строків
Як суд, так і інші учасники цивільного процесу повинні дотримуватись процесуальних строків, оскільки їх порушення призводить до негативних наслідків як для осіб, які беруть участь у справі, так і для суду. Якщо суд не дотримується процесуальних строків, це може призвести до затягування розгляду справи. Такі дії судді можуть викликати застосування до останнього дисциплінарної відповідальності. Якщо суд не може розглянути справу своєчасно з поважних причин, у ЦПК передбачено інститут зупинення провадження у справі. Підстави обов'язкового зупинення провадження у справі судом передбачено у ст. 201 ЦПК, а факультативні - у ст. 202 ЦПК. Як у першому, так і у другому випадках важливим є те, що на момент зупинення провадження у справі зупиняється перебіг процесуальних строків, тобто час, на який було зупинено провадження у справі не входить до загального процесуального строку.
Процесуальні строки забезпечують своєчасний розгляд справи, тим самим є процесуальною гарантією реалізації особами права на судовий захист, тобто їх встановлення законом або судом сприяє захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, у розумні строки, тобто з мінімальною втратою часу.