Розділ 3. Фізико-географічна характеристика району досліджень

Територія Криворіжжя та прилеглих до нього обстежених ділянок знаходиться в межах Криворізького та Широківського районів Дніпропетровської області та Долинського району Кіровоградської області. Вказана територія являється складовою частиною Криворізької промислової агломерації, функціональним ядром якої є місто Кривий Ріг.

Криворіжжя розташоване в центральній частині України в басейні річок Інгулець та його приток Саксагані та Жовтої.

Геоморфологія. Криворізький залізорудний басейн являє собою вузьку, шириною від 3 до 5 км смугу докембрійських метаморфічних залізорудних утворень, які тягнуться на протязі більше 100 км від станції Миколо-Козельск на півдні до села Жовте на півночі.

Особливості природних умов обумовлені в першу чергу, його розташуванням на Придніпровській височині та Причорноморській низовині. Поверхня має загальний уклін з півночі на південь. Найбільша висота над рівнем моря - 142 м знаходиться в північній частині, поблизу рудника “Жовта річка”. В околицях Першотравневої копальні найбільша висота складає 120 м, а біля Інгулецького рудника - 60 м над рівнем моря [7, 8]. Коливання висот складає 80 м. В геоморфологічному відношенні на Криворіжжі виділяють вододільне плато, річкові долини, яри, ярища і форми рельєфу, утворені діяльністю людини - кар`єри, відвали, зони відчуження та обвалів. До річищ та балок прилягає багато ярів. З півночі на південь ерозійних форм рельєфу стає значно менше, яривинно-балочна сітка є менш густою.

На формування сучасного рельєфу великий вплив справляють річки і атмосферні опади. Найбільш поширені форми рельєфу, в формуванні яких приймають участь текучі води, є річкові долини. Вони мають переважно плоське дно та різдблену форму схилів. Важливою особливістю долин є асиметрія схилів. Основний місцевий базис ерозіі - річка Інгулець та його притока Саксагань. Глибина врізання становить до 50-60 м. Інтенсивність вивітрювання обумовлена стоком талих та дощових вод, які мають закономірність зменшуватись з півночі на південь, що приводить до поступового зменшення густини яро-балкової сітки. Розвиток ярів в останні десятиріччя значно уповільнюється в порівнянні з 20-30 роками (Булава,1988). Найбільший вплив на рельєф поверхні здійснює господарська діяльність людини, пов`язана з розробкою та переробкою залізних руд.

Порушені землі Кривбасу виникли в результаті добування залізної руди шахтним та відкритим способом. Техногенний ландшафт представлений шахтами, кар,єрами, шламосховищами, зонами обрушення. За період з 1955 по 1998 роки на Криворіжжі збудовано 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, пусті породи яких складаються в 18 відвалів, що займають площу понад 6400 га. Загальна площа порушених земель становить близько 31826 га [1]. Висота відвалів складає 100-120 м. Значна кількість відвалів має декілька терас, висота ярусу сягає 10-20 м. Загальна площа схилів відвалів становить до 800 га, кути схилів - до 48. Зняті з поверхні порушених земель чорноземи складовані в склади чорнозему до 18 м висотою, площею до 2-3 га, рідше - 4 га. Порушені землі знаходяться на території міста, в околицях, де вони контактують з агроценозами, селітебною зоною міста, лісосмугами та степовими ділянками. Складовою частиною техногенного ландшафту являються шламосховища, які знаходяться поблизу гірничо-збагачувальних комбінатів, шахт і пов`язані з ними пульпопроводами. Сучасні площі їх сягають до 100-380 га, мають високі терасовані дамби. Шламові поля займають великі площі, майже без розвинутої рослинності, місцями поросли рідколіссям. Шламосховища характеризуються наявністю водотоків з пульпи, які мають перемінні напрямки течії, іноді утворюють значне водне дзеркало.

Клімат помірно-континентальний, з різницею у величині балансу променевої енергії влітку та взимку, значними коливаннями температур, переважанням континентальних повітряних мас, помірною зимою, тривалим вегетаційним періодом, недостатньою кількістю атмосферних опадів. Важливим є західний переніс повітряних мас у теплий період року, та північно-східний - в холодну пору року. Взимку переважають холодні та сухі вітри азіатського мінімуму та влітку - вологі маси з Атлантичного океану. Важливою особливістю повітряної циркуляції є наявність суховіїв влітку, частіше східного напряму, середня їх швидкість до 6-10 м/с. Переважає вітряна погода, яка проявляється на протязі 270-280 днів. Абсолютний максимум температури у липні складає +36° С , мінімум -32° С у січні. Таким чином, амплітуда коливань складає до 68 ° С.

Перші морози спостерігаються наприкінці вересня - на початку жовтня, а останні - в другій половині квітня. Середня глибина промерзання ґрунту - 0,4-0,8 м. Сума добових температур за весь вегетативний період складає 3456°С. Відносна вологість повітря становить значні амплітуди коливань залежно від випадання опадів та температурних умов. У річному ході максимальних значень сягає у грудні-січні (90 %), мінімальних - в липні-серпні (61%). Посуха є важливим кліматичним явищем, суттєво впливовими на процеси природи. Тривалість її складає місяць та більше.

Близько 20 % атмосферних опадів випадає у вигляді снігу. Середня тривалість снігового покрову складає 70 днів. Сніговий покрив утворюється у третій декаді грудня і зникає у першій декаді березня. Висота снігового покрову незначна, максимально сягає до 35 см.

Гідрографія. Основними елементами флювіальної морфоструктури являються долини річок Інгулець, його приток Саксагань, Жовта, Зелена (ліві) та Бокова і Боковенька (праві). течія річок плавна, спокійна. За своїм режимом відносяться до рівнинних, переважно снігового живлення. Долини Інгульця та Саксагані асиметричні, терасовані, біля Кривого Рогу ширина долини сягає 1,0-1,5 км. Долина Саксагані У-подібна, її ширина не постійна (0,5 - 4,5 км), але в середньому 1,5-2,5 км. Найбільш інтенсивні сучасні зміни пов’язані з створенням водосховищ: Карачунівського (площа 1200 га) на Інгульці, Кресівського (500 га) та Дзержинського (87 га ) на Саксагані, Південного (площа 900 га), вода до якого поступає з каналу Дніпро-Кривий Ріг( протяжністю до 55,5 км). В місті Кривий Ріг налічується 28 ставків загальною площею 715 га. Тривалість льодоставу до 3-3,5 місяців, найбільша - 5 місяців (Клевцов,1965).

Грунтово-рослинний покрив. Природний грунтово-рослинний покрив майже повністю витиснутий культурним ландшафтом. Загальний тип ґрунтів - чорноземи звичайні та південні. Кордон між ними співпадає з південним кордоном північного степу і проходить у південній частині басейну (в районі міста Інгулець). Хімічний склад звичайних малогумусних чорноземів характеризується гумусом, вміст якого складає 4,5 - 6,0 %. За морфологічною будовою звичайні гумусові чорноземи поділяються на три горизонти. Верхній - гумусовий, потім гумусовий перехідний на глибині до 70-85 см. В основі перехідного горизонту лежить сіро-палевий шар. Південні чорноземи є перехідними до звичайних. Морфологічні особливості південних чорноземів пов`язані з невеликою товщею гумусового і перехідного горизонту до 55-60 см. На схилах ярів та балок розповсюджені ґрунти з скороченим гумусовим горизонтом. У заплавах річок поширені лучні, рідше болотні процеси ґрунтоутворення. Ці ґрунти з різною ступінню засолення [1]. У ботаніко-географічному відношенні Криворіжжя знаходиться у зоні звичайного степу. До розвитку тут агрокультури основною рослинною формацією були різнотравно-типчаково-ковилові степи. Зараз рослинний покрив зберігся тільки у вигляді вузьких стрічок по схилах балок, але і там він сильно змінився під впливом випасу худоби. Краще зберігся він на ділянках у межах лісових масивів.

Широке поширення має рослинність відшарувань кристалічних порід і продуктів їх вивітрювання - шипшини,терну. Азональне положення займає болотяна та водяна рослинність. Широко поширені полезахисні лісові насадження. Представлені робінією псевдоакацією, дубом з включенням польового клену, жовтої акації, шовковиці. Площа полезахисних лісових смуг у межах зеленої зони міста сягає 2000га. Природні ліси на Криворіжжі відсутні. Сучасна деревна і чагарникова рослинність представлена полезахисними смугами, зеленими насадженнями лісопарків, водоохоронними зонами. Поблизу міста Кривий Ріг наприкінці 19 століття закладені лісові урочища: Гурівське на площі 60 га (сучасна - 652 га), Софіє-Гейківське, на площі 139 га, на північ від міста знаходяться два великих лісових масиви - Комісарівське та Грушеватське. На значних площах знаходяться молоді деревні насадження 1949-1953 років закладки. У районі Карачунівського водосховища водоохоронні дубові насадження займають 2000 га (Карачунівське лісництво), у районі Довгинцево площа містозахисних насаджень перевищує 400 га [2]. На півночі міста закладена молоде Ленінське лісництво (до 80 га), на півдні - Дзержинське (до 160 га).

Територія Криворіжжя щільно заселена і сильно забудована, а вільні ділянки на околицях значно розорані. Орні землі займають від 65 до 75 % території, внаслідок цього природні ландшафти дуже змінилися. На даний період часу на території міста Кривого Рогу більше 17000 га зелених насаджень. Самі поширені в лісонасадженнях породи - дуб звичайний, робінія, клен ясенелистий і татарський, в`яз корковий, гледичія, берест; з чагарників - шипшина, бирючина, бузина, скумпія звичайна, жовта акація, жимолость татарська, лох вузьколистий; в вологих місцях: верба, срібляста тополя. В зв’язку з антропологічним впливом рослинні асоціації в значній мірі стали порушеними, де більш поширеними стали бур`яни: амброзія полинолистна, повитиця європейська, лобода.

В умовах саморозвитку рослинності рудеральний її тип через 15-25 років витісняється спочатку різнотрав`ям, а потім асоціаціями з перевагою злаків (пирій повзучий, тонконіг гребінчастий, келерія). Однак внаслідок високого атмосферного забруднення сукцесія уповільнюється, а на порушених землях довгий час зберігаються асоціації з участю бур`янів. Загальна тенденція розвитку рослинного покрову в промислових районах степу - рудералізація, а в ряді випадків - ксерофітизація. Поблизу промислових підприємств, в природних трав`яних угрупованнях частіше зустрічаються представники злакових, складноцвітих та хрестоцвітих.

В місті Кривий Ріг зелені насадження у вигляді парків та скверів займають площу більше 3000 га. В їх складі наявні 110 видів дерев та чагарників.

Рослинний світ як і тваринне населення, найбільш рухомі компоненти ландшафту зазнали значних змін. В межах міста знаходиться державний ландшафтний заказник “Червона балка Північна. На схилах балки ростуть рідкісні види степових рослин: ковила-тирса, ковила Лессінга, шафран, проліска двулистна, сон-трава, адоніси, хохлатка Глогера, гіацинтики мишиний та блідо-блакитний, степові іриси та деякі інші. Площа заказника - 54га. Це єдина значна охороняєма територія сучасного міста.

Тваринний світ. На цей час залишається одним з найменш вивчених компонентів природи Криворіжжя. За відомими літературними даними, провести сучасну оцінку багатства та географічних особливостей Криворіжжя представляється можливим тільки по окремим систематичним групам, насамперед, наземним хордовим. На даний час на території Криворіжжя поширені 7 видів земноводних та 7 видів плазунів, 21 вид ссавців і близько 121 вида птахів, з прольотними - 155 , за даними Коцюруби В.В. , фауна птахів представлена 248 видами, з яких 168 гніздяться, або ймовірно гніздяться.

Фауна носить типовий степовий характер, але з домінуванням лісових видів, проникаючих по лісосмугам, лісопаркам з лісостепової зони. Високий рівень синантропізації, масові синантропні види фауни домінують в більшості місцезнаходжень. Масові і звичні види середини 20 століття в значній мірі знизили свою чисельність і поширені на обмеженій території. Рідкісними та малочисельними стали сіра ропуха, степова гадюка, ящірка різноколірна, чорношия та червоношия пірникоза, бугай, велика та мала білі чаплі, руда чапля, нерозень, шилохвіст, чернь білоока, чорний шуліка, степовий та польовий луні, кібець, погонич, водяний пастушок, дрохва, малий зуйок, малий та чорний крячки, припутень та інші.

Найбільш змінений видовий склад ссавців, 21 вид яких зустрічається на Криворіжжі.

Сучасний склад та поширення видів хребетних тварин потребує уточнення. Значна кількість є рідкісними (близько 33 %) та малочисельними, до того ж недостатньо вивченими.

В місцях скупчення під час міграцій, зимівлі та розмноження необхідне створення охоронного режиму.

Територія Криворіжжя вкрита густою сіткою автошляхів різного типу (державного, місцевого значення; з удосконаленим твердим покриттям, без покриття). Протяжність автошляхів становить понад 1,5 тисяч кілометрів, включаючи автошляхи вулиць міста та автошляхи промислових майданчиків.

Основні автошляхи околиць міста мають загальнообласне значення, це насамперед, автошосе Кривий Ріг - Дніпропетровськ, Кривий Ріг - Апостолове - Нікополь; Кривий Ріг - Миколаїв.

Вздовж магістралей автошляхів традиційно є насадження з дубу, ільму, ясену, береста, робінії звичайної, липи, тополі, горіху волоського та інших деревних порід. Доволі часто автошляхи проходять скрізь агроценози (поля, сади).

Ці особливості автошляхів говорять про наявність навколо них умов для існування тварин лісового комплексу та тварин відкритих ландшафтів. В умовах міста на автошляхах можливі зустрічі тварин - мешканців міста, насамперед собак, котів, сизого голуба, кільчастої горлиці, грака, хатнього та польового горобців.

Висновки до розділу 3