4. Київська Русь при Володимирі Великому і Ярославі Мудрому.

Правління Володимира Великого (960 – 1015 рр.) : 1) своїх синів і вірних дружинників посадив у містах для контролю над місцевою знаттю, на заміну родоплемінному поділу суспільства остаточно прийшов територіальний. 2) завершив формування території Київської Русі, приєднавши племена білих хорватів, дулібів, в'ятичів, радимичів. 3) боронив Київську Русь від печенігів, для чого побудував застави з військовими гарнізонами на кордонах держави. 4) здійснив військову реформу: сформував військо з дружинників - слов'ян, а не з варягів. 5) провів релігійну реформу: близько 980 р. спробував реформувати язичництво з метою об'єднання племен навколо Києва, призначивши головним богом Перуна, але ця спроба була невдалою, тоді у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запровадив на Русі християнство. 6) сприяв розвиткові освіти. 7) розбудовував Київ як столицю держави, укріплена фортеця – «міста Володимира », церква Пресвятої Богородиці (Десятинна), князівські палаци. 8) першим почав карбувати золоті та срібні монети (срібники і златники), на яких зображувалися образи Христа й Володимира та тризуб. 9) шляхом династичних шлюбів зміцнив дипломатичні зв'язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Норвегією, Швецією.

Правління Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.):

До 1036 р. мав співправителем брата Мстислава, Правобережжя Дніпра належало Ярославові, Лівобережжя – Мстиславові.

Сприяв відновленню сильної князівської влади.

Склав перше рукописне зведення законів – «Руську правду».

Опікувався будівництвом нових міст і розвитком тих, що вже існували.

У Києві побудував Софійський собор, Георгіївську та Ірининську церкви, Печерський монастир (майбутню Києво – Печерську лавру), місто обнесли валами з трьома брамами, одна з яких – «Золоті ворота» - була парадним в’їздом.

Сприяв обранню першого руського митрополита Іларіона (1051 р.).

Піклувався про розвиток освіти та культури: відкривалися школи, в тому числі для дівчат, за початково літописання, при Софійському соборі засновано бібліотеку, де були зібрані твори античних авторів, про поширення освіти свідчать написи на стінах та новгородські берестяні грамоти.

Розбив печенігів, які відтоді припинили напади на Русь.

Здійснив похід на Візантію, внаслідок чого укладено договір про службу руських дружин у Константинополі, а дочка візантійського імператора стала дружиною сина Ярослава – Всеволода.

Розширив територію Русі за рахунок угрофінських племен (Прибалтика) і Червоної Русі (Польща).

Сприяв укладенню династичних шлюбів із європейськими монархічними династіями, сам був одружений із дочкою шведського короля Інгігердою, його доньки були одружені: Анна – з королем Франції, Єлизавета – з норвезьким королевичем, Анастасія – з угорським королем, сини уклали шлюби з німецькими принцесами.

Перед смертю, в 1054 р. Ярослав поділив Русь між своїми синами. Старші отримали головні міста: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав. Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу.