89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.

Безпосереднім об’єктом розбою – основним є право власності, додатковим обов’язковим – життя чи здоровя потерпілого.

Предметом розбою є чуже майно (див. відповідь до № 107).

Потерпілий – особа, яка зазнала розбійного нападу.

Об’єктивна сторона хар-ся нападом та застосуванням насильства, яке є небезпечним в момент заподіяння, чи погрозою таким насильством.

За описом об’єктивної сторони цей злочин є усічений (як різновид формального). Момент закінчення його перенесений на стадію незакінченого замаху, тт. на момент нападу. Отже, розбій є закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя, незалежно від того, заволоділа винна особа майном чи ні (п. 6 пост. № 10).

Під нападом у цьому злочині слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства.

Небезпечне для життя чи здоровя насильство – це

умисне заподіяння потерпілому легкого тіл. ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя чи незначну втрату працездатності

середньої тяжкості тіл. ушкодження

тяжке тіл. ушкодження

інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними в момент заподіяння (до них відносять, зокрема, насильство, що привело до втрати свідомості, чи мало хар-р мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спец. знарядь тощо) – п. 9 пост. № 10.

Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, який виповнилось 14 років.

Субєктивна сторона розбою хар-ся:

• виною у формі прямого умислу

• корисливим мотивом

• метою (заволодіти чужим майном).

Кваліфікованими видами є розбій, вчинений:

• за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187КК)

• поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187КК)

• спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тіл. ушкоджень (ч. 4 ст. 187КК).

90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.

Безпосередній об’єкт шахрайства – право власності.

Предметом м. б. чуже майно, цінності, а також право на майно.

Потерпілим є особа, який завдана істотна шкода шляхом шахрайства.

Право на майно як предмет шахрайства м. б. закріпленим у різних документах: цінних паперах, доручень на право розпорядження майном, боргових зобов’язаннях, заповітах, договорах дарування тощо.

Об’єктивна сторона злочину – заволодіння чужим майном або правом на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві використовуються винною особою, щоб викликати у потерпілого впевненість чи обов’язковість передачі майна або права на нього.

Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Якщо обман чи зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення здійснювалось таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній, а дії слід кваліфікувати як крадіжку чи розбій.

Суб’єктом шахрайства є загальний.

Суб’єктивна сторона цього злочину хар-ся прямим умислом та корисливим мотивом.

Кваліфікованим шахрайство стає при вчиненні його:

• повторно або за попередньою змовою групою осіб, чи таке, що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 190КК)

• у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 3 ст. 190КК)

• у особливо вел. розмірах або організованою групою (ч. 4 ст. 190КК)