- •58. Поняття, загальна характеристика та злочинів проти основ національної безпеки України
- •59.Юридичний аналіз складу злочину «державна зрада» – ст. 111 кк
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «посягання на життя державного чи громадського діяча» - ст. 112 кк
- •61. Юридичний аналіз складу злочину «шпигунство» - ст.. 114 кк
- •62. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства ч. 1 ст. 115 кк
- •64. Види умисного вбивства
- •65. Юридичний аналіз складу злочину «умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання» - ст. 116кк
- •66. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини – ст.. 117кк
- •67. Поняття, загальна хар-ка та види тілесних ушкоджень
- •68. Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121кк) та кваліфіковані його види
- •69. Умисне легке тілесне ушкодження: види і їх юридичний аналіз ст.. 125 кк)
- •70. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122кк
- •72. Залишення в небезпеці – ст.. 135 кк
- •81. Порушення недоторканості житла – ст.. 162. Кваліфіковані види
- •82. Порушення недоторканості приватного життя – ст.. 182 кк.
- •83. Грубе порушення законодавство про працю – ст.. 172кк.
- •84. Поняття, загальна хар-ка та система злочинів проти власності.
- •85. Поняття, форми та види розкрадання чужого майна.
- •86. Крадіжка – с. 185кк
- •87. Грабіж – ст.. 186кк. Кваліфіковані види.
- •88. Відмінність грабежу від крадіжки і розбою
- •89. Розбій – ст.. 187кк. Кваліфіковані види.
- •90. Шахрайство – ст.. 190 кк. Кваліфіковані види.
- •91. Вимагання – ст.. 189кк. Кваліфіковані види.
- •92. Відмінність розбою від вимагання.
- •93. Відмінність насильницького грабежу від розбою і вимагання
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна – ст. 194 кк. Кваліфіковані види
- •95. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – ст. 191кк.
- •96. Контрабанда – ст.. 201 кк. Кваліфіковані види
- •97. Шахрайство з фінансовими ресурсами – ст.. 222 кк. Кваліфіковані види
- •98. Ухилення від сплати податків, зборів і інш. Обов’язкових платежів – ст. 212 кк. Кваліфіковані види.
- •99. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – ст.. 209кк. Кваліфіковані види.
- •100. Поняття, загальна хар-ка злочинів проти довкілля (Розділ VIII оч ст.. 236-254кк)
- •101. Створення злочинної організації – ст.. 255кк.
- •102. Терористичний акт – ст.. 258 кк.
- •103. Бандитизм – ст.. 257кк
- •104. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – ст. 263 кк.
- •105. Незаконне полювання – ст. 248кк
- •106. Незаконна порубка лісу - ст.. 246 кк.
- •107. Незаконне заволодіння транспортним засобом – ст. 289кк. Кваліфіковані види.
- •108. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк).Кваліфіковані види.
- •109. Хуліганство – ст. 296кк. Кваліфіковані види
- •110. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст.. 304 кк
- •111. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів – ст. 307кк. Кваліфіковані види
- •112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
- •113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
- •114. Самоправство – ст.. 356 кк
- •115. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань –ст. 355 кк. Кваліфіковані види
- •116.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу – ст.. 345 кк
- •117. Одержання хабара – ст.. 368 кк. Кваліфіковані види.
- •118. Зловживання владою або службовим становищем – ст.. 364кк.Кваліфіковані види.
- •Пропозиція або давання хабара – ст.. 369. Кваліфікований вид.
- •120. Перевищення влади або службових повноважень – ст.. 365кк. Кваліфіковані види
- •121. Поняття, загальна характеристика і система злочинів поти правосуддя –
- •122.Невиконання судового рішення – ст. 382кк
112. Розголошення державної таємниці – ст.. 328 кк
Безпосередній об’єкт цього злочину – встановлений законами єдиний порядок забезпечення охорони держ. таємниці.
Предметом злочину є відомості, що становлять держ. таємницю.
Об’єктивна сторона злочину – це розголошення відомостей, що становлять держ. таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням служб. обов’язків (за відсутності ознак держ. зради).
Відмінність між цими злочинами в тому, що передача відомостей, які містять держ. таємницю, пов’язана з наявністю іноземного адресата і бажанням, щоб такі відомості стали надбанням іноземної держави чи іноземної організації, або їх представниками – при вчиненні шпигунства як форми держ. зради.
Під розголошенням слід розуміти діяння особи, в результаті чого секретна інформація стала відома хоча б одній сторонній особі.
Злочини є закінченим з моменту ознайомлення зі змістом документу, виробу, чи інш. матеріалу, що містить держ. таємницю.
Суб’єкт злочину – спеціальний – ним м. б. :
особа, який ці відомості були довірені
особа, який відомості стали відомі у зв’язку з виконанням нею служб. обов’язків.
Суб’єктивна сторона – умисна вина (прямий чи непрямий умисел) чт необережна вина (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість)
Кваліфікованим видом цей злочин стає, якщо таке розголошення держ. таємниці спричинило тяжкі наслідки (це питання факту, яке вирішується залежно від сукупності обставин, що хар-ть ступінь секретності інформації,її якість і кількість, до кого вона потрапила, чи була фактично використана.
113. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, або військовослужбовцю - ст. 342кк
Безпосереднім об’єктом злочину є нормальна діяльність органів влади, п/о органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і дер ж. кордону та законних військових формувань на тер-рії Укр.
Додатковим об’єктом м. б. здоров’я особи.
Потерпілими від злочину м. б.:
представник влади
працівник п/о органу
член громадського формування з охорони громадського порядку і держ. кордону
військовослужбовець.
Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні опору, тт. в активній фізичній протидії здійсненню вказаними особами своїх обов’язків по охороні громадського порядку (дії щодо охорони громадського порядку,, довкілля, здійснення різноманітних перевірок, запобігання злочинам тощо).
Опір слід відрізняти від «злісної непокори», тт. відмова від виконання наполегливих неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень, або відмова, виражена в зухвалій формі, але без застосування фізичної сили.
Суб’єкт злочину – загальний.
Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел (винний усвідомлює, що чинить опір вказаним особам і бажає такі дії здійснити).
Кваліфікований вид цього злочину є за умови вчинення дій, поєднаних з примушуванням вказаних осіб шляхом насильства або погрози ним до виконання явно незаконних дій.