- •Загальні відомості про бетон і будівельні розчини.
- •Класифікація бетонів, властивості, область застосування.
- •Структура бетону і її вплив на властивості бетону.
- •Міцність бетону. Класи бетону.
- •Міцність бетону. Фактори міцності бетону. Процес руйнування бетону при стиску.
- •Деформативні властивості бетону. Усадка. Деформація бетону в процесі тверднення.
- •Деформативні властивості бетону під навантаженням.
- •В’яжучі матеріали і тонкомелені добавки для приготування бетонних сумішей.
- •Заповнювачі для бетону. Класифікація основні властивості.
- •10.Класифікація хімічних добавок для бетонних сумішей, їх класи.
- •11. Механізм дії хімічних добавок.
- •12.Пластифікуючи добавки до бетонних сумішей та механізм їх дії.
- •13.Добавки прискорювачі і уповільнювачі тверднення бетону.
- •14.Добавки регулятори структури бетону.
- •15.Комплексні хімічні добавки в бетонну суміш.
- •16.Бетонна суміш. Структура бетонної суміші.
- •17. Технологічні властивості бетонної суміші, методи визначення.
- •18. Реологічні моделі тіл та реологічна модель бетонної суміші.
- •19.Фактори, які впливають на властивості бетонної суміші.
- •20. Бетонна суміш, як пружно-в’язко-пластичне тіло. Реологічні властивості.
- •21.Процес ущільнення бетонної суміші. Способи ущільнення.
- •22.Вібрування бетонної суміші. Способи ущільнення.
- •23.Комбіновані способи ущільнення бетонної суміші.
- •25.Процес структуроутворення бетону. Головні стадії структуроутворення.
- •26.Деформації бетону в процесі тверднення.
- •27.Температурний фактор в процесі структуроутворення бетону.
- •28.Вплив технологічних факторів на процес структуроутворення бетону.
- •29. Способи прискорювання твердіння бетону.
- •30. Керування процесом структуроутворення бетону
- •33. Щільність і водонепроникність бетону
- •32. Морозостійкість бетону
- •31. Деструктивні процеси, які розвиваються в процесі твердіння бетону
- •34. Бетони високої міцності
- •35. Гідротехнічний бетон
- •36. Бетон для будівництва доріг і аеродромів
- •37. Дрібнозернистий бетон
- •38. Декоративний бетон
- •39. Шлаколужні бетони
- •Класифікація легких бетонів
- •Легкі бетони щільної структури
- •Поризовані легкі бетони
- •43. Ніздрюваті бетони
- •44. Жаростійкий бетон
- •45. Фібробетон
- •46. Силікатний бетон
- •47. Спеціальні бетони на основі полімерів
- •48. Полімербетони, бетонополімери
- •50. Види корозії бетону
- •51. Газова і біологічна корозія
- •52. Захисні властивості бетону по відношенні до арматури
- •53. Корозія арматури в бетоні
- •54. Первинний і вторинний захист бетону від корозії
- •55. Фактори довговічності бетону
- •56. Види пор і дефектів структур бетонів
- •57. Класифікація будівельних розчинів
- •58. Фізико-механічні та технологічні властивості будівельних розчинів
- •59. Методи випробувань будівельних розчинів
- •60. Марки будівельних розчинів, основні характеристики
- •61 Технологічні властивості мурувальних розчинів і їх регулювання
- •62 Мурувальні розчини для будівництва в зимовий період
- •63 Оздоблювальні розчини, види і область застосувань
- •64 Штукатурні розчини. Особливості складу
- •65Декоративні розчини. Види. Особливості Складу
- •66. Склади для зберігання заповнювачів
- •67 Склади для зберігання в’яжучих
- •68. Способи приготування бетонних сумішей
- •69. Способи приготування будівельних розчинів
23.Комбіновані способи ущільнення бетонної суміші.
Ефективність усіх статичних способів ущільнення істотно підвищується при поєднанні з вібруванням. Комбіновані метоли ущільнення бетонної суміші - вібропресування, віброштампування, вібропрокачування,
вібровакуумування - широко застосовуються при формуванні залізобетонних виробів. До цих методів можна віднести і центрифугування - ущільнення бетонної суміші внаслідок пресувальної дії відцентрової сили, що виникає при швидкому обертанні бетонної суміші у формі під час виготовлення трубчастих виробів. Однак поряд з пресуванням при швидкому обертанні бетонна суміш одночасно піддається і вібруванню, що пов'язане з недостатньою жорсткістю всієї системи, рухливістю опор тощо. Тому ефективність відцентрованого пресування істотно підвищується завдяки тиксотропії суміші.
В процесі статичного ущільнення існує оптимальний момент включення вібрації, коли створюються найсприятливіші умови не тільки для виведення надлишкової води із суміші, а й для деформування суміші, зменшення її об'єму, що значно підвищує ефективність ущільнення.
24.Хімічні процеси в системі «цемент + вода» . Структура цементного тіста і каменю.
З хімічної точки зору процес тверднення - це перехід безводних клінкерних мінералів у гідрати внаслідок реакцій гідролізу і гідратації. Цей процес супроводжується фізичними явищами - поступове загусання цементного тіста і виникнення єдиного конгломерату з гідратованих і негідрагованих частинок. Під час взаємодії клінкерних мінералів з водою, а також внаслідок реакцій між новоутвореннями і тверднучим цементним каменем виникають гідратовані сполуки: гідросилікати, гідросульфоалюмінати кальцію, гідроксид кальцію тощо.
Основними продуктами тверднення є гідросилікати кальцію портландцементу й багатьох інших в'яжучих матеріалів.
Реакції гідратації розпочинаються відразу після замішування цементу з водою. Хімізм взаємодіі С3S з водою можна описати реакцією 2(ЗСаО • 8і02) + 5Н20 = ЗСа • 28і04 • 2Н20 + ЗСа(ОН)2.
Оскільки основним мінералом портландцементного клінкеру є аліт, то в процесі гідратації цементу як і при гідратації аліту, можна виділити доіндукційний, індукційний і постіндукційний періоди. Доіндукційний період є короткою екзотермічною реакцією, після якого наступає другий (індукційний) період відносної неактивності, він триває кілька годин. Потім наступає третій період (постіндукційний) - значне прискорення реакції. На цій стадії виділяється велика кількість продуктів гідратації. В кінці періоду відбувається загальне сповільнення гідратації і наступає четвертий період - контрольована дифузією стадія гідратаціїї.
25.Процес структуроутворення бетону. Головні стадії структуроутворення.
При змішуванні цементу з водою внаслідок процесів гідратації виникають мікроструктури тверднення, характер і властивості яких змінюються з часом. Ці структури характеризують основні стадії розвитку процесів тверднення і структуроутворення цементного каменю.
На першій стадії формування і розвитку дисперсної системи "цемент + вода" виникають коагуляційні структури за рахунок енергії міжмолекулярного притягання при підвищенні концентрації новоутворень, переважно гідросилікатів і гідроалюмінатів кальцію. Вони створюють у проміжках між гідратованими зернами колоїдну систему — так званий тоберморитовий гель. Між частинками виникають коагуляційні контакти, що спричинює виникнення коагуляційної структури. До колоїдної структури, що виникла на першій стадії, входять частинки клінкеру та інші включення, які не повністю прореагували. Така структура є матрицею майбутньої конденсаційно-кристалізаційної структури, від якої залежать фізико-механічні властивості цементного каменю.
Характерні особливості коагуляційних структур: - оборотність, - висока еластичність. Розрізняють первинну структуру виникнення колоїдної структури з гідратних новоутворень на частинках в'яжучого і вторинну дисперсну просторову структуру, що виникає внаслідок взаємодії, об'єднання гідратних оболонок із включеними частинками мінерального в'яжучого. Наприкінці першої стадії створюються умови для виникнення просторового каркаса періодичної колоїдної структури.
Друга стадія - індукційний період, подальший розвиток просторової періодичної колоїдної структури, відносна постійність механічних властивостей системи. Ступінь гідратації незначний, спостерігаються деструктивні явища. Навколо зерен виникають оболонки з новоутворень, що перешкоджають подальшому проникненню води до частинок клінкеру. Умовно-коагуляційна структура виникає зі збільшенням ступеня перетворення вихідної фази на гідратні новоутворення.
Третя стадія - виникнення просторового каркаса конденсаційно-кристалізаційної структури. Інтенсивно йдуть процеси структуроутворення і гідратації, про що свідчить зростання модуля пружності системи і тепловиділення. Електропровідність різко падає, ступінь гідратації збільшується. Виникнення контактно-кристалізаційного каркаса супроводжується деструктивний явищами, спостерігаються спади модуля пружності.