31. Діяння, пов’язане з ризиком та його ознаки.

Відповідно до ст. 42 КК виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння, – це вчинення діяння (дії або бездіяльності), пов'язаного із заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам особи, суспільства або держави для досягнення значної суспільна корисної мети, якщо ця мета у даній обстановці не могла бути досягнута неризикованою дією (бездіяльністю) і вжиті особою запобіжні заходи давали достатні підстави розраховувати на відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.

Ознаки діяння, пов’язаного з ризиком:

1) його мета;

2) об’єкт заподіяння шкоди;

3) характер діяння;

4) його своєчасність;

5) межі заподіяння шкоди.

32. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації та його ознаки.

Ст.43 “Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації”:

1. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.

2. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, підлягає КВ лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов'язаного з тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.

3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цієї статті, не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Ознаки заподіяння шкоди на підстави ст.43:

1) суб’єкт заподіяння шкоди;

2) його об’єкт;

3) характер дії (бездіяльності);

4) межі заподіяння шкоди.

33. Поняття і види звільнення від кв.

Звільнення від КВ – це реалізація державою в особі суду свого повноваження, згідно з яким вона відмовляється за наявності підстав, передбачених КК, від державного осуду особи, яка вчинила злочин, а також від покладання на неї обмежень особистого, майнового або іншого характеру, встановлених законом за вчинення цього злочину.

Види звільнення від КВ (розділ ІХ КК):

1) звільнення від КВ у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК);

2) – // – з примиренням винного з потерпілим (ст.46 КК);

3) – // – з передачею особи на поруки (ст.47 КК);

4) – // – із зміною обстановки (ст.48 КК);

5) – // – із закінченням строків давності (ст.49 КК).

34. Поняття покарання та його мета.

Ст.50 “Поняття покарання та його мета”:

1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Ознаки покарання:

• воно є заходом державного примусу;

• воно застосовується до особи, яка визнана винною у вчиненні злочину;

• покарання застосовується лише за вироком суду від імені держави, що надає йому публічного характеру;

• покарання полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Кара як ознака покарання завжди повинна відповідати тяжкості злочину;

• полягає в негативній оцінці з боку держави як вчинення злочину, так і особи злочинця;

• проявляється в особистому характері покарання;

• будь-яке покарання тягне за собою судимість.

Мета покарання:

1) кара як відплата за вчинене;

2) виправлення засудженого;

3) попередження вчинення нових злочинів самим засудженим (спеціальне попередження (превенція));

4) попередження вчинення злочинів з боку інших осіб (загальне попередження (превенція)).