13.Закон про мови в урср — нормативно-правова основа утвердження української мови як державної в Україні.

Закон про мови містить 6 розділів (40 статей). У ньому зазначається, що закон регулює суспільні відносини у сфері всебічного розвитку і вживання української та інших мов, якими користується населення республіки, в державному, економічному, політичному і господарському житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури і мови. Українскьа мова проголошується державною мовою в Україні. Їй забезпечується всебічний розвиток і функціонування у всіх сферах суспільного життя; створюються також необхідні умови для розвитку і використання мов ін. національностей. Визначаються обов’язки службових осіб щодо володіння державною мовою, правові основи охорони фондів і пам’яток мови, захисту мов і контролю за виконанням закону. У всіх сферах суспільного життя українська мова наділяється правом функціонування і використання як державна. Визнається вільний вибір мови навчання дітей як невід’ємне право громадян. Російська мова чи мова іншої етнічної меншини, що проживає компактно, наділяється правом паралельного вживання і функціонування поряд з українською мовою. Те саме стосується назв установ, топонімів та картографій видань — вони подаються українською мовою, але паралельно можуть подаватися мовою і національної меншини, яка компактно живе в тій чи тій місцевості. Україна на основі угод з іншими державами сприяє національно-культурному розвитку українців, що живуть за межами етнічної батьківщини.

14.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування

української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території

України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і

захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України

та визначається законом.

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові

української нації, її історичної свідомості, традицій і культури,

а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної

самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 12. Україна дбає про задоволення

національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають

за межами держави.

Стаття 53. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

ч.3. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно

до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на

вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах

або через національні культурні товариства.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

... 4) порядок застосування мов;

Стаття 103.

...Президентом України може бути обраний громадянин України,

який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в

Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та

володіє державною мовою...

Стаття 127.

... На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною

комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти

років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права

не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та

володіє державною мовою...

Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:

... 8) забезпечення функціонування і розвитку державної та

національних мов і культур в Автономній Республіці Крим...

Стаття 148.

... Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин

України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу

юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років,

проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє

державною мовою...

15. З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про ратифікацію Європейської хартії регіональних

мов або мов меншин

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 30, ст.259 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, підписану від імені України 2 травня 1996 року в м. Страсбурзі (далі - Хартія) ( 994_014 ), ратифікувати (додається*).

2. Положення Хартії ( 994_014 ) застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.

3. Україна бере на себе зобов'язання відповідно до частин I, II, IV, V Хартії ( 994_014 ), крім пункту 5 статті 7 частини II.

4. Стосовно кожної мови, на яку відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії ( 994_014 ), застосовуються такі пункти та підпункти статей 8-14 частини III Хартії:

а) підпункти "a (iii)", "b (iv)", "c (iv)", "d (iv)", "e

(iii)", "f (iii)", "g", "h", "i" пункту 1 та пункт 2 статті 8;

б) підпункти "а (iii)", "b (iii)", "с (iii)" пункту 1,

підпункт "с" пункту 2 та пункт 3 статті 9;

в) підпункти "a", "c", "d", "e", "f", "g" пункту 2, підпункт

"с" пункту 4 статті 10;

г) підпункти "а (iii)", "b (ii)", "с (ii)", "d", "е (i)", "g"

пункту 1, пункти 2 та 3 статті 11;

ґ) підпункти "а", "b", "c", "d", "f", "g" пункту 1 та пункти

2 і 3 статті 12;

д) підпункти "b", "c" пункту 1 статті 13;

е) підпункти "а", "b" статті 14.

5. При застосуванні положень Хартії ( 994_014 ) заходи,

спрямовані на утвердження української мови як державної, її

розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій

території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи

створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно

до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

6. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 15 травня 2003 року

N 802-IV