4. Поняття і призначення кадастру. 5. Державний земельний кадастр

Ефективність управління розвитком міста великою мірою залежить від повноти і достовірності початкової інформації. Об'єм необхідної інформації досягає тисяч показників, які характеризують кількісний і якісний стан елементів міського середовища. Ці показники збираються, накопичуються і обробляються різними галузевими органами державної і місцевої влади.

Інформаційне забезпечення планування і оперативного управління розвитком міста в багатьох країнах світу ґрунтується на складанні і веденні системи міських кадастрів: населення, земельного, містобудівного, нерухомості та ін., матеріали яких стали ключем для об'єднання інформації з багатьох різних джерел.

Зміст поняття (кадастр) 2.5, яке буквально перекладається як реєстр (список), складений офіційними особами, сформувався ще з часів Римської імперії, коли була затверджена одиниця обліку збору податку за землю, і практично не змінився. Всі визначення поняття зводяться до того, що кадастр – це сума операцій і документів для таких цілей:

• встановлення і своєчасне ведення детального обліку землекористувачів певної території;

• локалізація і ідентифікація землекористування;

• стягування податку.

У країнах з ринковою економікою і, перш за все, в тих, де добре розвинена система місцевого самоврядування, кадастрові дані широко використовуються:

- під час прогнозування розвитку населених пунктів, планування і забудови їх територій;

- для забезпечення комплексного розвитку соціальної, інженерно-транспортної і природоохоронної інфраструктури

- для обґрунтування політики оподаткування і визначення вартості нерухомості;

- з метою контролю над раціональним використанням міських ресурсів.

І хоча кадастри країн різняться між собою, єдиною для них є фіскальна і юридична спрямованість. Практично однакові також і компоненти, що становлять кадастр: кадастрові великомасштабні карти і реєстри об'єктів.

Необхідно зазначити, що є суттєва відмінність між західноєвропейськими і східноєвропейськими кадастрами, бо це зумовлено різними соціально-економічними системами, які існували на момент їх створення.

Західноєвропейський кадастр розвивався у напрямі податкового, планувального і багатоцільового кадастру, маючи як критерій відношення власності.

Східноєвропейські кадастри в більшості своїй відображають географічні, економічні і екологічні аспекти, будучи системою обліку кадастрових об'єктів. Вони містять інформацію про ресурси, переважно сільськогосподарські, лісові і водні.

6. Містобудівний кадастр населених пунктів

Дані державного земельного кадастру про природний, господарський стан і правовий режим земель є основою для ведення галузевих кадастрів: лісового, водного, містобудівного й інших, серед яких найбільш змістовний – містобудівний кадастр 2.6 населеного пункту.

Створення містобудівного кадастру населеного пункту передбачене Законом України "Про основи містобудування" з метою:

• інформаційного забезпечення розробки генерального плану 1.15 міста;

• детального планування його окремих районів;

• проектування об'єктів промисловості і суспільного призначення на території міста;

• експлуатації об'єктів міського господарства (включаючи міські інженерні мережі) і визначення об'ємів і термінів їх реконструкції;

• удосконалення обліку і раціонального використання об'єктів нерухомості і природних ресурсів;

• використання виробничих будівель і споруд різними організаціями, службами і установами міста;

• проведення природоохоронних заходів.

База даних містобудівного кадастру представлена двома частинами – графічною і аналітичною, - пов'язаних між собою системою територіальної ідентифікації.

Основою графічної бази містобудівного кадастру є плани, карти, профілі, графіки, схеми, цифрові моделі місцевості.

Графічна база фіксує просторове положення всіх елементів міського середовища (межі землекористування, межі адміністративних районів, підземні і надземні споруди і т. д.) і дозволяє проводити вимірювання лінійних і площадкових характеристик ділянок території з точністю, достатньою для ухвалення рішення у галузі містобудування.

Аналітична база даних містобудівного кадастру містить облікові, довідкові і оцінні реєстри, таблиці, списки. Об'єкти містобудівного кадастру (земельна ділянка, розташовані на ньому будівлі і споруди, інженерні мережі, дороги, територіальні зони міста) описуються системою показників: правовими, метричними, технічними, вартісними, функціональними; геодезичними координатами місця розташування.

Система містобудівних кадастрів населених пунктів України має трирівневу структуру.

Базовий рівень (I) створюється в адміністративних районах і містах обласного підпорядкування. На цьому рівні здійснюється збір, контроль, оновлення інформації про населений пункт, ведення архівів цих даних, обслуговування запитів користувачів. На (II) регіональному і (III) національному рівнях проводяться узагальнення і аналіз даних в розрізі областей і країни в цілому.

З розповсюдженням комп'ютерів рішення цих проблем спрощується завдяки впровадженню геоінформаційних (ГІС) технологій складання і ведення кадастрів. Це дає можливість не тільки з'єднати графічну і семантичну бази даних, але і забезпечити необхідну безперервність, достовірність, повноту і актуальність інформації.