- •Полтава
- •Умовні скорочення
- •Розділ 1. Основи аналізу і синтезу логічних пристроїв
- •1.1. Загальні відомості про цифрові автомати
- •1.2. Логічні основи цифрової обчислювальної техніки
- •1.3. Арифметичні основи обчислювальної техніки
- •1.4. Основи синтезу логічних пристроїв
- •1.5. Лабораторний практикум. Дослідження складних логічних елементів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2. Аналіз і синтез комбінаційних функціональних цифрових вузлів
- •2.1. Шифратори і дешифратори
- •2.2. Мультиплексори і демультиплексори
- •2.3. Перетворювачі кодів, схеми контролю та компаратори слів
- •2.4. Лабораторний практикум. Дослідження схем комбінаційних цифрових пристроїв
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 3. Аналіз і синтез послідовнісних функціональних цифрових вузлів
- •3.1. Тригери
- •3.2. Регістри
- •3.3. Лічильники та дільники частоти слідування імпульсів
- •3.4. Основи синтезу послідовнісних цифрових пристроїв
- •3.5. Лабораторний практикум. Дослідження схем послідовнісних цифрових пристроїв
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4. Пристрої пам’яті
- •Загальні відомості про запам’ятовувальні пристрої
- •Класифікація напівпровідникових запам’ятовувальних пристроїв
- •4.2. Постійні та оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •Лабораторний практикум. Дослідження запам’ятовувальних пристроїв
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 5. Основи побудови арифметико-логічних і процесорних пристроїв
- •5.1. Алгоритми виконання арифметичних операцій над двійковими числами зі знаком
- •Виконання арифметичних операцій у пристроях із „плавучою” комою
- •5.2. Суматори
- •5.3. Помножувачі двійкових чисел
- •5.4. Арифметико-логічні пристрої. Узагальнена структура процесорного пристрою
- •5.5. Лабораторний практикум. Дослідження схем цифрових автоматів, що виконують арифметичні операції
- •Контрольні запитання та завдання
- •Контрольні завдання
- •1. Виконання арифметичних операцій в еом
- •Варіанти завдання:
- •2. Синтез логічних пристроїв
- •Порядок виконання завдання:
- •Варіанти завдання:
- •Використана література
3.5. Лабораторний практикум. Дослідження схем послідовнісних цифрових пристроїв
Лабораторний практикум складається з двох лабораторних робот: „Дослідження тригерів” та „Дослідження послідовнісних цифрових автоматів”.
У першій лабораторній роботі досліджуються синхронні RS-, JK-, T- та D-тригери. Після створення схем дослідження складаються таблиці переходів відповідних тригерів і робляться висновки щодо їх функціонування.
У другій лабораторній роботі досліджуються чотирирозрядний рекурентний регістр та дільник частоти на 5. Після створення схем дослідження складаються таблиці станів цих пристроїв і робляться висновки щодо їх призначення.
Контрольні запитання та завдання
Пояснити поняття ЦА послідовнісного типу. Чим вони відрізняються від комбінаційних ЦА?
Що називається тригером? Навести та пояснити класифікацію тригерів.
Зобразити схему асинхронного RS-тригера на елементах АБО‑НІ та пояснити її роботу.
Зобразити схему асинхронного RS-тригера на елементах ТА-НІ та пояснити її роботу.
Зобразити схему синхронного RS-тригера та пояснити її роботу.
Зобразити схему найпростішого JK-тригера та пояснити її роботу.
Зобразити схему синхронного JK-тригера та пояснити її роботу.
Для чого більшість тригерів будується за двоступеневою схемою?
Що таке D-тригер? Як побудувати його на основі: а) Т-тригера; б) RS-тригера?
Що таке D-тригер? Як побудувати його на основі: а) JK-тригера; б) RS-тригера?
Що таке Т-тригер? Як побудувати його на основі: а) JK-тригера; б) RS-тригера; в) D-тригера?
Що називається регістром? Навести та пояснити класифікацію регістрів.
Зобразити схему регістра пам’яті та пояснити її роботу.
Зобразити схему регістра зсуву: а) праворуч; б) ліворуч та пояснити її роботу.
Як перетворити схему регістра зсуву на схему кільцевого регістра? Для чого застосовуються кільцеві регістри?
Як перетворити схему регістра зсуву на схему кільцевого регістра? Для чого застосовуються кільцеві регістри?
Як перетворити схему регістра зсуву на схему рекурентного регістра? Для чого застосовуються рекурентні регістри?
Що називається лічильником? Навести та пояснити класифікацію лічильників.
Зобразити схему трирозрядного лічильника: а) додаючого; б) віднімаючого та пояснити її роботу.
Зобразити схему (фрагмент) реверсивного лічильника та пояснити її роботу.
Що називається дільником частоти слідування імпульсів? Назвати та пояснити способи побудови дільників частоти слідування імпульсів на основі лічильників.
Перелічити та пояснити основні етапи синтезу ЦА з пам’яттю.
Пояснити особливості синтезу ЦА з пам’яттю на основі JK‑тригерів.
Розділ 4. Пристрої пам’яті
Загальні відомості про запам’ятовувальні пристрої
ЗП є важливою частиною МПС. Вони призначені для запису, зберігання та читання, або тільки для зберігання та читання інформації поданої у вигляді двійкових кодових слів.
Розглянуті раніше регістри, побудовані на тригерах, використовуються для тимчасового зберігання та перетворення одного чи кількох кодових слів. Використання регістрів для зберігання великих масивів інформації виявилося занадто нераціональним через те, що при цьому ЗП стають досить громіздкими, а їх ціна надмірно збільшується. Тому регістрова пам’ять має невелику інформаційну ємність і застосовується як внутрішня пам’ять МП (надоперативна).
Для зберігання великих обсягів інформації будують ЗП на інших принципах з використанням спеціальних мікросхем, у яких, на відміну від регістрів, не відбувається ні зсуву, ні інвертування двійкового коду.
Підвищення технічних та експлуатаційних характеристик сучасних МПС (особливо їх можливостей щодо розв’язання складних задач, які потребують обробки великих масивів інформації) перш за все пов’язано з підвищенням інформаційної ємності та швидкодії ЗП.