Тема 2. Кларнетизм п.Тичини як ідіостиль та інтеграція ідейно-естетичних пошуків початку хх ст.

1. “Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух... – ідейно-художня концепція П.Тичини.

2. Принцип панмузичності у ліриці П.Тичини. Домінанта синестезії, ознаки “звукового малярства” та “мальовничого звукопису”, “гармонії сфер” “Сонячних кларнетів”.

3. Кларнетизм як ідіостиль (індивідуальний стиль) П.Тичини та синтез тенденцій модернізму й національного ренесансу.

4. Аналіз поетики та особливостей віршування “Сонячних кларнетів”.

5. Розлам кларнетизму у збірці “Замість сонетів і октав”, використання у ній досвіду античного театру. Заперечення революції як втілення руїни.

6. Протистояння гармонії сфер деструктивним реаліям у збірці “Плуг”. Перші прояви амбівалентності П.Тичини.

7. Структурні зміни “гармонії сфер” (поетичного космосу) у ліриці П.Тичини. Цикли “В космічному оркестрі”, “Живем комуною”, незавершена поема-феєрія “Прометей”.

8. Вольові імперативи та прояв “романтики вітаїзму” у збірці “Вітер з України”. Версифікаційне розмаїття.

9. Неоднозначна семантика збірки “Чернігів”. Використання елементів конструктивізму.

Література:

Губар О. Павло Тичина: Літературно-критичний портрет. – К.,1981.

Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. – К.,1988. – Кн.1.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К.,1995.

Клочек Г. “Душа моя сонця намріяла...”: Поетика “Сонячних кларнетів” Павла Тичини. – К.,1986.

Ковалів Ю. Кларнетизм Павла Тичини – нереалізована естетична концепція.// Слово і час. – 2003. – Ч.1.

Ковалів Ю. Скрипторій. – Біла Церква,2004.

Ковалів Ю. Українська поезія першої половини ХХ століття. – К.,2001. – Вид. “1 вересня” (“Українська мова та література”).

Ковалів Ю. “рокотанням-риданням бандур” – К.,2006.

Ковалів Ю. Фрагменти з історії української літератури ХХ століття. Павло Тичина.// Неопалима купина. – 2008. – Ч.1-2.

Костенко Н.В. Поетика Павла Тичини: Особливості віршування. – К.,1982.

Лавріненко Ю. Клярнетичний символізм.// Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К.,1991. – Кн.1.

Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917-1933. – К.,2002.

Ніковський А. VITA NOVA: Критичні нариси. – К.,1991.

Новиченко Л. Тичина і його час: незайві доповнення.// Зб.: 20-30-і роки: літературні дискусії, полеміки. – К.,1991.

Новиченко Л. Поезія і революція: Творчість П.Тичини в перші післяжовтневі роки. – К.,1979.

П’янов В. Визначні, відомі й “та інші...” – К.,2002.

Співець нового світу: Спогади про Павла Тичину. – К,1971.

Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави).// Дніпро. – 1993. – Ч.2-3. Стус В. Феномен доби: Сходження на Голгофу слави. – К.,1993.

Тельнюк С. “Молодий я, молодий...” (Поетичний світ Павла Тичини). – К.,1990.

Тичина П. Зібрання творів: У 12 т. – К.,1983. – Т.1; К.,1988. – Т.11.

Тичина П. Сонячні кларнети. – К.,1990.

Шестопалова Т. Міфологеми поезії Павла Тичини: спроба інтерпретації. – Луганськ, 2003.

Тема 3. Письменство “розстріляного відродження”. Літературні угруповання 20 років.

1. Психологічна та творча атмосфера літературного “розстріляного відродження”, пошуки нових творчих обріїв в контексті нового етапу модернізму.

2. Перші спроби структурування літературного руху: “Ґроно”, альманахи, журнал “Шляхи мистецтва”. Невдалий проект ВУФППМ. Провал пролекультців в Україні.

3. Еволюція футуризму – від раннього панфутуризму (Ком космос, Аспанфут, АсКК) до Нової Генерації та ОППУ. Квазітеорія “деструкції – екстракції – конструкції”, вихід за межі мистецтва. Інші футуристичні утворення (СіМ).

4. Специфіка українського конструктивізму (динамізму-спіралізму), діяльність “аванґардівців”.

5. “Плуг”, його програма, вульгаризаторські та популістські тенденції селянської спілки письменників.

6. “Гарт”, його програма, протистояння “Плугу”, причини розвалу спілки пролетарських письменників.

7. Підстави утворення ВАПЛІТЕ, її програма, намагання утвердити українську літературу в її іманентних характеристиках, протистояння дискредитаціям письменства, причина “саморозпуску” та подальша еволюція літературного угруповання (“Літературний ярмарок”, ПРОЛІТФРОНТ).

8. Інші літературні організації, близькі до ВАПЛІТЕ. Аспис, утворення з його осередку київської “неокласики” та “Ланки” (МАРСу), намагання формувати високі критерії літератури як мистецтва. Історія та своєрідність кожного угруповання.

9. Намагання компартії приборкати літературний процес, боротьба з “попутниками”. Створення “Молодняка”, ВУСППУ, деструктивна роль цих організацій у творчій динаміці 20 років, намагання утвердити так званий “пролетреалізм”.

Література:

Домонтович В. Болотяна лукроза.// Київські неокласики. – К.,2003.

Ільницький О. Український футуризм. 1914-1930. – Л.,2003.

Історія української літератури: У 8 т. – К.,1970. – Т.6. – С.26.

Історія української літератури: У 2 кн. – К.,1998. – Кн.1.

Кавун Л. “М’ятежні романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси,2006.

Ковалів Ю. Письменство “розстріляного відродження”: від літературних угруповань до Літературної дискусії. – К.,2004.

Клен Ю. Спогади про неокласиків.// Київські неокласики. – К.,2003.

Лавріненко Ю. Розстріляне відродження 1917-1933. – К.,2002.

Лейтес А. і Яшек М. Десять років в українській літературі (1917-1927) – Х.,1928.

Луцький Ю. Літературна політика а радянській Україні. 1917-1934. – К.,2000.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.,1999.

Петров В. Проблема літературознавства за останнє 25-ліття.// Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К.,1993. – Кн..1.

Сулима М.Книжиця у семи розділах. – К.,2006.

Тростянецький А. Шляхом боротьби і шукань. – К.,1968.

Хвильовий М. Твори: У 5 т. – Нью-Йорк-Балтимор-Торонто,1986. – Т.5.