- •Місцеві фінанси
- •Передмова
- •1. Ідентифікація навчальної дисципліни (модуля)
- •Опис. Змістові модулі
- •2. Методичні поради до вивчення курсу Тема 1. Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної та соціальної інфраструктури
- •1. Поняття регіональних фінансів, склад і джерела формування. Функції регіональних фінансів.
- •3. Склад місцевих фінансів України й особливості їхнього функціонування.
- •Тема 2. Місцеві бюджети - визначальна ланка місцевих фінансів.
- •1. Економічна сутність місцевих бюджетів. Їх функції
- •2. Роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України.
- •3. Структура місцевих бюджетів
- •Тема 3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
- •1. Сутність місцевого самоврядування та законодавче регламентування його діяльності.
- •2. Джерела фінансування діяльності органів місцевого самоврядування
- •3. Джерела формування спеціальних фондів місцевого бюджету.
- •Тема 4. Планування і порядок фінансування видатків місцевих бюджетів
- •1. Економічна сутність видатків місцевих бюджетів. Їх класифікація
- •2. Склад видатків місцевих бюджетів.
- •3. Планування окремих видатків місцевих бюджетів.
- •4. Суб'єкти управління коштами місцевих бюджетів. Їх функції.
- •Тема 5. Міжбюджетні відносини, їх складові
- •1. Міжбюджетні відносини та необхідність перерозподілу бюджетних коштів.
- •2. Сутність та види міжбюджетних трансфертів.
- •3. Методи міжбюджетного вирівнювання.
- •Тема 6. Управління фінансовим та фінансовий контроль на регіональному рівні.
- •1. Державний та муніципальний фінансовий контроль.
- •2. Суб’єкти фінансового контролю: організації та органи влади, їх характеристика.
- •3. Функції міського фінансового відділу України.
- •Тема 7. Фінансове забезпечення підприємств комунальної власності.
- •1. Економічна сутність комунальної власності.
- •2. Структура підприємств комунальної власності.
- •3. Джерела формування фінансових ресурсів комунальних підприємств.
- •4. Специфіка діяльності комунальних підприємств України.
- •Тема 8. Фінанси житлово-комунального господарства.
- •1. Поняття і склад житлово-комунального господарства України і міста.
- •2. Фінансування діяльності підприємств житлово-комунального господарства.
- •3. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають.
- •4 Роль органів місцевого самоврядування в формуванні тарифної політики підприємств житлово-комунального господарства.
- •Тема 9. Основи організації фінансів місцевих органів влади у зарубіжних країнах.
- •1. Основи організації місцевих фінансів суб'єктів Російської федерації
- •2. Досвід взаємодії держави й територіальних утворень на прикладі Франції.
- •3. Світова практика регулювання міжбюджетних відносин.
- •Список використаної літератури
3. Структура місцевих бюджетів
Студент повинен досягти чіткого розуміння про те, що самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.
Зверніть увагу на склад місцевих бюджетів в сучасних умовах, а саме – загальний і спеціальний фонди.
Спеціальний фонд має формуватися з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовуватися на фінансування конкретно визначених цілей. Тобто спеціальний фонд - це класичний випадок закріплення джерела доходів за статтею видатків, за якою певні види доходів призначаються на фінансування певних видів видатків.
Введення спеціальних фондів має за мету поліпшення звітності за державні кошти, які раніше спрямовувалися до численних позабюджетних фондів, тобто для підвищення прозорості у використанні державних коштів.
Відповідно до діючого порядку місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку.
Бюджетний кодекс України встановив, що поточний бюджет використовується для виконання як власних, так і делегованих повноважень.
Кошти цього бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури, які утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.
Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально - економічного розвитку відповідної території, тобто на здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності, також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з розширеним відтворенням.
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади (рис. 2.2.).
Власними доходами республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів органів місцевого самоврядування є доходи, яки визначаються законодавством, формуються і збираються на відповідній території. До них включаються місцеві податки та збори та доходи від майна і підприємств, що належать до комунальної власності та інші доходи, передбаченні діючим законодавством.
Студенту слід звернути особливу увагу на структуру доходів місцевих бюджетів:
міжбюджетні трансферти;
власні доходи;
закріплені законодавством на довгостроковій основі доходи.
Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого згідно з Бюджетним кодексом. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів є дотації вирівнювання та субвенції.
Дотації вирівнювання – це міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності відповідного бюджету.
Субвенції – цільовий міжбюджетний трансферт, призначений на певну мету, в порядку, визначеному тим органом, який її надав.
Обсяг міжбюджетних трансфертів затверджується Верховною Радою України шляхом прийняття Закону Про Державний бюджет на відповідний рік.
Згідно з Бюджетним кодексом України встановлюється і таке джерело формування місцевих бюджетів, як місцеве запозичення.
Місцеве запозичення – операції, пов’язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.
Такі запозичення до місцевих бюджетів можуть здійснюватися лише до бюджету розвитку, або для покриття тимчасових касових розривів під час виконання загального фонду місцевого бюджету.
Місцеві запозичення можуть бути запозичені з бюджетів вищого рівня, в комерційних банках. Вони можуть бути в формі бюджетної гарантії під запозичення комерційних структур, у тому числі на потребу бюджетної сфери, для випуску муніципальних позик під конкретні заходи, в яких зацікавлена територіальна громада.
Слід наголосити, що держава не несе відповідальності по зобов’язанням за запозиченнями до місцевих бюджетів. Випадки по обслуговуванню боргу місцевих бюджетів здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету в межах 10 % його обсягів протягом будь – якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування.
Закріплені доходи місцевих бюджетів – це доходи, що повністю або частково (в %) зараховуються в певні види бюджетів безстроково або на довгостроковій основі і для їх включення непотрібне рішення органів влади вищої ради.
До власних доходів місцевих бюджетів належать доходи, які визначені ст. 69 Бюджетного кодексу України.
Формуються і збираються вони на відповідній території і включають 17 видів надходжень. До них належать податки і збори комунальний податок, податок на власників транспортних засобів, плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету та інші збори.
Верховною Радою України 18 лютого 1997 р. був прийнятий у новій редакції Закон України “ Про систему оподаткування”. У ст. 15 цього Закону визначені місцеві податки та збори, які мають право встановлювати сільські, селищні та міські ради у відповідності з переліком і в межах граничних розмірів, які встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. № 56-93 “ Про місцеві податки та збори”.
Місцеві податки та збори є головним атрибутом місцевого самоврядування і в розвинених країнах.
Слід звернути особливу увагу на статтю 69 Бюджетного кодексу України, згідно з якою основними джерелами доходів місцевих бюджетів є:
1) місцеві податки й збори, які зачисляються в бюджети місцевого самоврядування;
2) 100 відсотків плати за землю - для бюджетів міст Києва й Севастополя; 75 відсотків плати за землю - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю - для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення і їхніх об'єднань;
3) податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів у частині, що зачисляється у відповідний бюджет;
4) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
5) податок на промисел, який зачисляється у бюджети місцевого самоврядування;
6) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарчих товариств, наявні у власності відповідної територіальної громади
7) плата за забруднення навколишнього природного середовища в частині, яка зачисляється у відповідний бюджет;
8) кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, у тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності;
9) фіксований сільськогосподарський податок у частині, яка зачисляється в бюджети місцевого самоврядування;
10) плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності;
11) надходження від місцевих грошово-речових лотерей;
12) гранти й подарунки у вартісному обчисленні;
13) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;
14) податок на прибуток підприємств комунальної власності;
15) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
16) інші надходження, які передбачені законом.
Студенту слід пригадати, що до видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення і їхніх об'єднань і, що враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
державне управління:
органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;
освіта: (загальна середня освіта (школи - дитячі садки); дошкільне; позашкільна освіта;
охорона здоров'я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну й стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські й фельдшерські пункти);
соціальний захист і соціальне забезпечення:
місцеву пожежну охорону;
місцеві програми населених пунктів;
культурно-художні програми місцевого значення;
програми підтримки кінематографії й засобів масової інформації місцевого значення;
місцеві програми по розвитку фізичної культури й спорту;
типове проектування, реставрацію й охорону пам'ятників архітектури місцевого значення;
транспорт, дорожнє господарство: (регулювання цін на послуги метрополітену по рішеннях органів місцевого самоврядування; експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, проведені спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами); будівництво, реконструкцію, ремонт і утримування доріг місцевого значення).
заходи щодо організації рятування на водах;
обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;
програми природоохоронних заходів місцевого значення;
управління комунальним майном;
регулювання земельних відносин;
розвитку житлово-комунального господарства й благоустрою.
Питання до самоконтролю:
Приведіть приклади прояву розподільчої функції місцевого бюджету.
Яких вимог повинні дотримуватися при розподілі доходів між ланками і видами бюджетів?
Дайте сутнісну характеристику поточного бюджету і бюджету розвитку.
В чому призначення загального і спеціального фонду місцевого бюджету.
Наочний матеріал
Рис. 2.1. Структура бюджетної системи України
Рис. 2.2. Основні джерела доходів місцевих бюджетів