2. Тематика дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

Відповідно до Наказу Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», студенту надається право обрати тему дипломної роботи з визначеного кафедрою переліку тем або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розроблення [2].

Теми дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» мають формуватися відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики магістрів за напрямом підготовки «Менеджмент» спеціальності «Менеджмент інноваційної діяльності», напрямом підготовки «Специфічні категорії» спеціальності «Управління інноваційною діяльністю»; наукових досліджень, які виконуються викладачами кафедри менеджменту, а також на замовлення підприємств і організацій, за умови укладення відповідних договорів – в межах професійного спрямування випускника.

Тематика дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» розробляється та щорічно оновлюється кафедрою менеджменту.

Назва теми дипломної роботи повинна бути лаконічною, чітко і конкретно відображати мету та основний зміст роботи.

На основі поданих науковими керівниками тем дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», кафедра розглядає пропозиції студентів (за наявності), і після їх схвалення готує проект відповідного наказу, в якому за студентом закріплюється обрана тема роботи і призначається керівник [1].

Тема дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» має бути ідентичною в наказі, завданні на дипломну роботу, титульному аркуші пояснювальної записки, відгуку, рецензіях, документах ДЕК та в додатку до диплома.

Вибір теми дипломної роботи здійснюється за заявою студента на ім’я завідувача кафедри згідно з формою, наведеною у Додатку А. Тема дипломної роботи має бути узгодженою з науковим керівником роботи після чого передається відповідальному за організацію дипломного проектування на кафедрі.

Перелік орієнтовних напрямів досліджень, які можуть бути предметом розгляду дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», наведено у Додатку Б.

3. Структура, зміст і обсяг дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» – це дослідження певного об’єкта – матеріального або нематеріального, його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження) [4]. Об’єкт дослідження має належати до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця спеціальностей 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності», 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю».

Загальний обсяг дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» має бути в межах 5,5–6,5 авторських аркушів (100–120 рукописних сторінок), у т.ч. обсяг таких складових як вступ, розділ 1, розділ 2, розділ 3, розділ 4, висновки та пропозиції. До цього обсягу не включають перелік посилань та додатки.

До структури роботи мають входити:

• титульний аркуш (додаток В);

• завдання на дипломну роботу (додаток Д);

• календарний план-графік (додаток Е);

• реферат (додаток Ж);

• зміст (додаток К);

• перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів;

• вступ (3–5 стор.);

• розділ 1 – теоретичний (30%, що становить до 25–30 сторінок загального обсягу роботи);

• висновки до розділу 1 (1–2 стор.);

• розділ 2 – аналітичний (35%, що становить до 35–40 сторінок загального обсягу роботи);

• висновки до розділу 2 (1–2 стор.);

• розділ 3 – рекомендаційний (35%, що становить до 30–35 сторінок загального обсягу роботи);

• висновки до розділу 3 (1–2 стор.);

• висновки (3–4 стор.);

• перелік посилань (Додаток Л);

• додатки (у разі потреби).

Типову структуру дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Структура дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

Структурний елемент	Кількість сторінок	Нумерація сторінок	Примітка
1	2	3	4
Титульний аркуш	1		Додаток В
Завдання на дипломну роботу	2		Додаток Д
Календарний план виконання роботи	1		Додаток Е
Реферат	2		Українською та англійською мовами (по 1 ст.) (Додаток Ж)
Перелік скорочень, умовних позначень та символів	1	7
Зміст	1	8	Додаток К
Вступ: актуальність; світові тенденції вирішення поставлених завдань; мета та завдання роботи і галузь застосування результатів; об’єкт дослідження; предмет дослідження; база дослідження; методи дослідження; взаємозв’язок з іншими науковими роботами.	3-5	9	Структуру вступу наведено у тексті методичних рекомендацій
Основна частина: РОЗДІЛ 1 (теоретичний) РОЗДІЛ 2 (аналітичний) РОЗДІЛ 3 (рекомендаційний)	100-115 25-30 35-40 35-40	12, 13 або 14	Кожен з розділів має складатися з трьох підрозділів
РОЗДІЛ 4 (Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях)	15-20	Залежно від обсягу попереднього розділу та висновків до нього	Розділ складається з двох підрозділів
Висновки до кожного розділу	1–2	Залежно від обсягу попереднього підрозділу	Повинні бути узагальнюючими
Висновки до роботи в цілому	3–4	Залежно від обсягу попереднього підрозділу та висновків до нього	Повинні бути узагальнюючими
Перелік посилань	4–5	105….	≥ 60 джерел (Додаток Л)
Додатки	1–30	111…	У разі потреби

Складено на основі [7].

Вимоги до змісту дипломної роботи магістра (з урахуванням [1]).

РЕФЕРАТ. Реферат обсягом 200…500 слів українською та іноземною мовами має відображати інформацію, яку подано в дипломній роботі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», у такій послідовності (див. додаток Ж).

• Відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань.

Приклад. Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» на тему «Механізм фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємства» містить 115 сторінок, 26 таблиць, 25 рисунків, 20 формул, 15 додатків. Перелік посилань нараховує 62 найменування.

• Мета роботи, об’єкт та предмет дослідження.

Мета роботи. Мету роботи формулюють без використання слів: «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету [8].

Приклади. Метою роботи є розвиток теоретичних положень щодо фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств та удосконалення практичних інструментів для підвищення їх ефективності.

Мета роботи полягає у розкритті ефективних інструментів та удосконаленні практичних рекомендацій щодо використання та розвитку інтелектуального капіталу підприємства.

Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів, обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності трансферу технологій на підприємстві.

Метою роботи є дослідження організаційно-економічних аспектів діяльності підприємства та виявлення шляхів прискорення його інноваційного розвитку.

Метою роботи є розроблення та обґрунтування науково-методичних, теоретичних положень та розроблення практичних рекомендацій щодо формування і реалізації ефективної інноваційної політики.

Об’єкт дослідження – це явище або процес, що породжує проблемну ситуацію чи обрану тему наукового дослідження [8].

Приклади. Об’єкт дослідження – процеси фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємства.

Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність промислових підприємств.

Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації інноваційної політики підприємства у сучасних умовах господарювання.

Об’єктом дослідження є процес мотивації інноваційного розвитку підприємства.

Предмет дослідження знаходиться в межах об’єкта. В об’єкті виокремлюється та частина, яка служить предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи [8].

 Приклади. Предмет дослідження – принципи, методи і інструменти фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні, практичні аспекти аналізу, оцінювання та розвитку ефективності інноваційної діяльності підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних підходів та організаційних засад до формування та реалізації інноваційної політики промислового підприємства.

• Методи (методики) дослідження та апаратура.

Методи дослідження. Важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, які є інструментами в здобутті фактичного матеріалу та необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети роботи подається послідовно, стисло і змістовно, із уточненням, що саме досліджувалося тим чи іншим методом [8].

Приклади. У дипломній роботі було використано такі методи дослідження: порівняння, індексний, балансовий, графічний, економіко-математичний і інші методи економічного обґрунтування, а також систематизації та узагальнення (для розроблення рекомендацій та пропозицій щодо ……….), економіко-статистичний (для проведення розрахунків ……..), аналітичний і структурно-логічний (для розроблення методів та показників ………….), графічний (для представлення …….…..).

Для вирішення поставлених завдань у процесі виконання дипломної роботи було використано такі методи: системний підхід – при визначенні …………; історичний та логічний – для дослідження …………..; абстрактно-логічний – для …………..; статистико-економічний – для аналізу ………….; експертного аналізу – для розробки …………...

• Результати роботи та їх новизна.

 Приклад. Основні висновки і результати наукового дослідження полягають у наступному: розроблено модель……………, проведено класифікацію ………….., запропоновано методи та рекомендації щодо ……………., визначено місце та значення ………………..

– Наукова новизна одержаних результатів. Доцільно виділити нові наукові положення, практичні рекомендації, які запропоновані студентом особисто, вказати на відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь наукової новизни (вперше запропоновано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожне наукове положення має бути чітко сформульовано з виокремленням його основної сутності. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень) [8].

Приклади формулювання наукової новизни. Наукова новизна дослідження полягає у такому:

• визначено характерні особливості інноваційної діяльності підприємства, що дозволило……;

• обґрунтовано систему методів аналізу інноваційної діяльності, зокрема ...;

• удосконалено процедуру аналізу та оцінювання інноваційної діяльності підприємств, що спрямована на……….;

• запропоновано модель інноваційного кластеру для ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств, що дає можливість………;

• розширено та доповнено класифікацію інновацій на промислових підприємствах;

• уточнено і поглиблено існуючі теоретичні положення щодо …;

• запропоновано основні заходи…;

• набув подальшого розвитку методичний підхід до реалізації інноваційної політики з використанням збалансованої системи показників, а саме:…;

• розкрито поняття … з урахуванням…;

• удосконалено послідовність прийняття управлінських рішень при……;

• удосконалено систему показників…;

• виявлено та узагальнено проблеми управління інтелектуальним капіталом та надано практичні рекомендації щодо…;

• дістали подальший розвиток: модель управління… .

• Рекомендації щодо використання результатів роботи.

Висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Тобто результат, який дає виконана дипломна робота для діяльності підприємства, із зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання [4].

Приклад. Результати дослідження, викладені в дипломній роботі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», дозволяють дійти висновків: розроблена методика ... може сприяти підвищенню інноваційного потенціалу підприємства; розроблений алгоритм … дозволить своєчасно контролювати….; проведені експериментальні розрахунки з оцінювання інвестиційної діяльності підприємства показали, що …; рекомендації, розроблені в ході дослідження можуть бути використані під час діагностики та прогнозування… .

• Результати перевірки можливостей практичного використання отриманих результатів.

Приклад. Розроблені в дипломній роботі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення механізму фінансового розвитку інноваційного підприємства були представлені на розгляд ради директорів ТОВ «ХХХ», де було визнано можливість практичного застосування в майбутньому окремих заходів та пропозицій щодо ………..

• Пропозиції щодо можливих напрямів продовження досліджень.

Приклад. Можливими напрямами продовження досліджень можуть бути: розроблення механізму реалізації інноваційної політики в умовах нестабільного середовища, розроблення методичних рекомендацій щодо прогнозування наслідків реалізації інноваційної політики в умовах ресурсних обмежень.

• Перелік 5…15 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття суті роботи, надрукованих прописними літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад. Ключові слова: інновації, інноваційне підприємство, інноваційний розвиток, інноваційна політика.

ЗМІСТ дипломної роботи подається на наступному після реферату аркуші та має включати: вступ, найменування всіх розділів, підрозділів основної частини роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань; додатки із зазначенням сторінок цих матеріалів.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати їх у змісті або наводити їх у іншій редакції порівняно з текстом не дозволяється. Заголовки у змісті починаються з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку [8].

Зміст дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» повинен містити: вступ; три розділи, кожен з яких складається з трьох підрозділів; висновки та пропозиції як до кожного розділу, так до роботи в цілому; перелік посилань, додатки.

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами з напівгрубим виділенням. Заголовки підрозділів та «Висновки до розділу 1, 2, 3, 4» – малими літерами (крім першої великої) з напівгрубим виділенням. Крапку в кінці заголовка не ставлять [5].

Розділи нумерують арабськими цифрами (РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3, РОЗДІЛ 4), а підрозділи двома цифрами – де перша цифра означає номер розділу, а друга – підрозділу (1.1; 1.2; 1.3) [4].

Під час формування змісту потрібно використовувати «автоформування» на основі «заголовки та покажчики» Microsoft Office, формат – «з шаблону», заповнювач – «….», рівні – «2». 

Нумерація сторінок у дипломній роботі починається зі Вступу з урахуванням попередніх сторінок.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. Він подається з нового аркуша одразу після змісту і має містити пояснення всіх застосованих у роботі мало розповсюджених умовних позначень, символів, скорочень і термінів [4].

ВСТУП. Починати Вступ необхідно з нової сторінки, оскільки він розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Вступ має містити актуальність обраної теми, розкривати наукове та прикладне значення її розроблення, чітко формулювати основну мету роботи, визначати коло питань, об’єкти, методи та інформаційну базу дослідження, а також – наукові положення, які виносяться на захист. Тут коротко зазначаються прізвища вчених (як вітчизняних, так і зарубіжних) та практиків, публікації яких містять питання, що розглядаються, обрані методи дослідження [4].

• Актуальність роботи.

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Студент повинен правильно вибрати тему, розуміти та оцінювати її з точки зору своєчасності і соціальної значущості, що буде підтверджувати його наукову зрілість та професійну підготовленість. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, викладення матеріалу повинно бути чітким, логічно послідовним, аргументованим. Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності [8].

Приклад. Актуальність теми дослідження зумовлена уповільненням інноваційного розвитку промислових підприємств під впливом недостатності фінансових ресурсів, низької інвестиційної активності, обмеженості попиту на науково-технічні досягнення. Необхідність вирішення порушених питань потребує розроблення організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємства.

Доцільно також провести короткий огляд літературних джерел за обраною темою з метою виокремлення проблемних чи невирішених аспектів, що потребують подальших досліджень [8].

Приклад. Вагомий внесок у розвиток науково-методичних підходів щодо інноваційної діяльності здійснили вітчизняні вчені, зокрема: … Автори значну увагу приділяють дослідженню різних аспектів підвищення ефективності фінансування інноваційної діяльності, виявлення та використання резервів для реалізації інноваційної діяльності, економічного обґрунтування інноваційних проектів, з’ясування причин виникнення негативних тенденцій під час реалізації інноваційної діяльності.

Після обґрунтування актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також конкретних завдань, які необхідно розв’язати.

• Світові тенденції вирішення поставлених завдань.

Приклад. Питанням розкриття суті інноваційного розвитку, виявлення та використання резервів для реалізації інноваційної діяльності, економічним обґрунтуванням інноваційних проектів, з’ясуванням причин виникнення негативних тенденцій у здійсненні інноваційної діяльності присвячена чимала кількість робіт зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів: Іванова В.А, Петрова В.В…….. та ін. На думку В.В. Петрова, розвиток фінансового забезпечення інноваційної діяльності можливий за умов усунення таких проблем: … .

• Мета та завдання роботи і галузь застосування результатів.

Мета роботи у вступі та мета роботи в рефераті мають бути ідентичними, після чого наводяться завдання роботи (відповідно до затвердженого плану).

До формулювання цих завдань необхідно підходити якомога ретельніше, оскільки точне їх розв’язання повинно скласти зміст розділів і підрозділів магістерської роботи.

Приклад. Поставлена мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань:

• поглибити теоретичні положення щодо забезпечення інноваційного розвитку підприємств;

• проаналізувати стан фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств в Україні;

• систематизувати основні показники що відображають інноваційний розвиток підприємств;

• удосконалити класифікацію джерел фінансування інноваційних проектів;

• запропонувати методичні рекомендації щодо оцінювання інтелектуального капіталу підприємства;

• розробити рекомендації щодо удосконалення шляхів фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств.

У висновках до роботи в цілому мають наводитися результати досліджень, виконані відповідно до поставлених завдань.

• Об’єкт дослідження – ідентичний об’єкту дослідження у рефераті.

• Предмет дослідження – ідентичний предмету дослідження у рефераті.

• База дослідження – підприємство, що досліджується.

Приклад. Базою дослідження обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «ХХХ».

• Методи дослідження – ідентичний або розширений варіант методів дослідження, викладених у рефераті.

• Взаємозв’язок з іншими науковими роботами.

Приклад. Ситуаційний підхід до управління промисловими підприємствами було розглянуто в авторефераті дисертації Ю.В. Іванова «...назва...»,  де відзначається ...;  Л.Л. Петрова «...назва...»,  у якому відображається... .

РОЗДІЛ 1. У першому розділі (теоретичному) викладається аналіз теоретичних і методичних положень обраної теми; виявляються дискусійні та нерозв’язані аспекти теми. Завдяки широкому висвітленню теми у сучасній вітчизняній та зарубіжній теорії здійснено огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження. Під час розгляду літературних джерел щодо напряму наукового дослідження студент відзначає основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Доцільно лаконічно проаналізувати роботи науковців, та виокремити ті питання, що залишилися невирішеними, і, таким чином, визначити напрям дослідження [8].

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження. Слід зазначити, що огляд теоретичних основ не повинен мати компілятивного характеру, а має містити узагальнення, обґрунтування, висновки, власні думки згідно з напрямом дослідження.

РОЗДІЛ 2. Другий розділ (аналітичний – 35–40 стор.) містить детальний аналіз статистичних та аналітичних матеріалів, які визначають рівень розв’язання окремих аспектів досліджуваної проблеми в цілому на підприємстві (організації). У цьому розділі викладаються: загальні методики та основні методи досліджень, які використано; алгоритм розрахунків. Також надається аналіз інформаційної та статистичної бази матеріалу, зібраного за об’єктом дослідження, використовується факторний аналіз.

Доцільно обґрунтувати вибір напряму дослідження, навести методи та методики вирішення завдань, здійснити їх порівняльну оцінку, розробити загальну методику проведення дослідження [8].

На основі вивчення, оброблення та узагальнення аналітичних матеріалів (зібраних в період проходження переддипломної практики) студент повинен виявити вплив позитивних і негативних чинників, встановити об’єктивні та суб’єктивні причини недоліків, оцінити можливості підприємства (організації) щодо підвищення ефективного розвитку тих чи інших напрямів інноваційної діяльності з огляду на глобальні та локальні новітні тенденції.

У другому розділі необхідно виявити основні проблеми розвитку або діяльності підприємства у контексті теми дослідження.

РОЗДІЛ 3. У третьому розділі (рекомендаційному) потрібно надати конкретні обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення інноваційної діяльності в межах теми дослідження. Необхідно акцентувати увагу на оцінці й використанні науково-практичних аспектів щодо інноваційного розвитку підприємства, управління персоналом інноваційного підрозділу підприємства, реалізації маркетингу інновацій, розроблення інноваційної продукції, управління інноваційними процесами і т. ін.

Слід викласти власні результати досліджень із зазначенням того нового, що автор вносить у вирішення проблеми, дати оцінку повноті вирішення поставлених завдань та достовірності результатів, обґрунтувати необхідність додаткових досліджень [8].

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі роботи, з урахуванням виявлених відхилень, проблем та недоліків.

Невід’ємною частиною обґрунтування пропозицій та рекомендацій має бути розрахунок економічної ефективності та прогнозування результатів інноваційної діяльності підприємства завдяки впровадженню запропонованих заходів. Для розрахунків використовують методи прогнозування: екстраполяції трендів, експертних оцінок, моделювання.

РОЗДІЛ 4 – «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Даний розділ повинен містити теоретичний та рекомендаційний матеріали. У цьому розділі доцільно розглянути загальні підходи до формування підсистеми керування безпекою праці як одного із елементів загальної системи керування виробництвом. Доцільно розглянути управління охороною праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях як програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації рішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Також необхідно здійснювати узагальнення наукових праць вітчизняних учених, дослідження сучасних положень та постанов щодо охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, обґрунтовувати та формувати висновки та власні думки згідно напряму дослідження.

ВИСНОВКИ. У кінці кожного розділу (1, 2, 3, 4) рекомендується сформулювати висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів. Висновки до розділу (1, 2, 3, 4) повинні мати обсяг 1–2 сторінки.

Підсумковим етапом наукового дослідження є висновки, де узагальнюються наукові та практичні результати виконаної дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Висновки до роботи в цілому викладають на окремому аркуші після висновків до 3-го розділу (обсяг 3–4 сторінки). У них подається оцінка отриманих результатів та пропозиції. Текст висновків доцільно розділяти на підпункти: 1, 2, 3, 4.

У висновках рекомендується викласти підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання, наводяться власні пропозиції щодо розв’язання проблемних питань. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікаціях у наукових виданнях.

Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи. На підставі отриманих висновків у роботу можуть додатково включати рекомендації, виклад яких розпочинають з нової сторінки. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми; подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження [8].

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки, у тому числі публікації магістранта. Перелік посилань має нараховувати не менше 60 джерел.

Бібліографічні описи наводять у порядку їх згадування в тексті та відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» [6] (додаток Л).

ДОДАТКИ. До додатків можуть бути включені: додаткові ілюстрації або таблиці; матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини.