Тема 1.11: новітні тенденції розвитку відносин власності Рекомендована література:

1. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 94-95.

2. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 4 Т. 4.3.

Поступово в процесі економічного розвитку домінуючого значення набувають приватна і колективна форми власності.

Розглянемо їх особливості і переваги, які забезпечують їм вихід на провідні позиції у сфері бізнесу.

Індивідуальна форма власності – заснована на власності однієї особи або сім’ї, котрі отримують весь дохід і несуть увесь ризик від бізнесу. Як правило власник одночасно є керівником підприємства. Це одна з найбільш поширених простих і динамічних форм бізнесу. Перевагами такої форми є:

- простота заснування підприємства, незначні витрати,

- повна самостійність, оперативність та свобода підприємницьких дій ,

- власникові повністю належить весь прибуток,

- висока адаптованість до змін умов господарювання та вимог ринку,

- відсутність бюрократизму в управлінні,

- швидка ліквідність фірми,

- поєднання професій тощо.

Індивідуальні підприємства найбільш розповсюдженні в сфері малого бізнесу – торгівлі, харчуванні, сфері послуг. Вони дуже гнучкі, мобільні і дуже необхідні країні з ринковою економікою тому, що швидко заповнюють усі вільні місця на ринку. Таким чином споживач завжди знайде те , що йому потрібно.

Кооперативні підприємства - добровільні об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності. Слово „кооператив ” латинського походження, означає „співробітництво ”. Майно кооперативу може формуватись за рахунок :

- грошових або матеріальних внесків членів кооперативу,

- грошових доходів від виробничої діяльності,

- продажу майна,

- державного майна, переданого в безоплатне користування,

- орендних відносин.

За рахунок цих джерел створюється майновий фонд членів кооперативу, який охоплює вартість основних і оборотних фондів, цінні папери та інші матеріальні цінності. Членам кооперативу щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом кооперативу. Пай є власністю членів кооперативу, але право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд надається лише після припинення членства в кооперативі. Переваги :

– збільшення економічних можливостей підприємства щодо розширення бізнесу,

- диференціація виконуваних функцій окремими працівниками.

Для того, щоб організація могла називатись кооперативом, вона повинна мати певні організаційні принципи, тобто правила, якими керуються при створенні кооперативу:

- добровільність членства,

- необмежена кількість членів, - мирні цілі,

- матеріальна відповідальність, - самоврядування,

- відмінне від комерційних підприємств значення капіталу.

Акціонерна власність – власність підприємства розділена на частини і власниками вважаються акціонери, які мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал. Весь прибуток належить акціонерам і поділяється на 2 частини: одна розподіляється на дивіденди серед акціонерів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності і контролю поділені між власниками і менеджерами. Така форма власності має переваги :

– широкі можливості для розширення виробництва,

- збільшення фінансової незалежності та дієздатності шляхом злиття капіталів партнерів,

- можливість залучення до управління професійних менеджерів,

- реальна можливість залучення необхідних інвестицій через ринок цінних паперів,

- акціонери не можуть зазнати більших втрат, ніж ними було вкладено в акції.

Особливість акціонерної форми власності полягає в тому, що вона , з одного боку, зберігає все те позитивне, що несе в собі приватна власність (підприємницький інтерес, ініціативу), водночас долає обмеженість, що притаманна класичній формі приватної власності.

Акціонерна власність вносить суттєві корективи у спосіб взаємодії робочої сили з засобами виробництва. Відбувається процес наближення до власності, робітник стає працюючим власником. Таким чином поліпшуються результати діяльності підприємства, зростає прибуток, як особистий, так і суспільний. У ринковій економіці така форма власності найбільшою мірою пристосована до великого виробництва.